Справа № 560/10980/25
іменем України
01 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Матущака В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з січня 2020 по травень 2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату грошового забезпечення з січня 2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік визначених, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік визначених, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 рок № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
7. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2023 по травень 2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, визначених, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 27.06.2025 суд залишив позовну заяву без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 28.06.2025 подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказує, що предметом розгляду даної справи є порушення законодавства про оплату праці та невиплата в повному обсязі належного позивачу при звільненні зі служби грошового забезпечення (заробітної плати), у зв'язку з цим згідно Закону України "Про оплату праці" обов'язок письмового повідомлення про нараховане та виплачене грошове забезпечення (заробітну плату) з розшифровкою по видах із зазначенням конкретних сум, покладається безпосередньо на роботодавця.
Позивач зазначає, що повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні відповідач йому надавав 14.06.2025, тому строк звернення до суду не пропущено.
Дослідивши подане клопотання, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, статтею 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22 та від 29.01.2025 у справі №500/6880/23.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу начальника командира Військової частини від 24.06.2023 №182 позивач звільнений з військової служби 24.06.2023, та зазначено:
- Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 390% посадового окладу за 24 дня червня 2023.
- Відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з виплатити надбавку за особливості проходження служби у відсотках до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років у розмірі 65% за 24 дня червня 2023.
- Виплатити грошове забезпечення за 24 дня червня 2023.
- Виплатити надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної темниці у розмірі 15% під посадового окладу, за 24 дня червня 2023.
Тобто, з наказу начальника командира Військової частини від 24.06.2023 №182 про виключення позивача зі списків, позивач мав дізнатися про ненарахування та невиплату йому грошового забезпечення в належному розмірі.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду з цим позовом упродовж трьох місяців з 24.06.2023, тобто до 25.09.2023.
Однак, позовна заява подана до суду 25.06.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в цій частині.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо перерахунку грошового забезпечення позивача.
Суд наголошує, що позивач звільнився зі служби в період, коли діяла нова редакція статті 233 КЗпП України.
Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява позивача від 28.06.2025 задоволенню не підлягає.
За змістом частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи що подане позивачем пояснення не усуває недоліків позовної заяви, залишеної без руху ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.06.2025, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяВ.В. Матущак