01 липня 2025 року Справа № 480/1163/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області про анулювання свідоцтва платника єдиного податку № 9723/18-28- 24-09-03 від 24.12.2024;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) у якості платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% з 30.09.2024 та включити до Реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку з питання правомірності умов перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування, платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, за наслідками якої складено акт, яким встановлено порушення платником пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
На підставі вказаного акту перевірки прийнято рішення від 24.12.2024 № 9723/18-28-24-09-03, яким позивачу анульовано свідоцтво платника єдиного податку та виключено з Реєстру платників податку 30.09.2024.
На переконання представника, вказане рішення є протиправним, оскільки прийнято за наслідками результатів камеральної перевірки, предметом якої не може бути правомірність застосування платником податку спрощеної системи оподаткування. Вказує, що інформація щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначена в акті про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 20.11.2024 № 13092/А/18-28-24-09-02/ НОМЕР_1 , була зібрана відповідачем поза межами здійснюваного Головним управлінням ДПС у Сумській області заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета камеральної перевірки, а отже, не може встановлювати факт порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування та не може слугувати законною підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Крім того, стверджує, що в оскаржуваному рішенні Головного управління ДПС у Сумській області відповідачем також не зазначено, періоду допущенння позивачем порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування шляхом здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Додатковим свідченням протиправності оскаржуваного рішення, на переконання представника, є те, що датою анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи 5 відсотків визначено 30.09.2024 року, проте за приписами п. 299.11 ст. 299 ПК України анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.
Крім того, по суті виявлених контролюючим органом порушень, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, представник зазначає, що позивач надає виключно послуги доступу до мережі Інтернет і не здійснює діяльність з надання послуг пошти, надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, а також не надає послуг з доступу до таких мереж, тобто не займається жодним з видів діяльності, які згідно до абз. 8 ст. 291.5.1 ПКУ підпадають під обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування.
За таких обставин, на переконання представника, рішення Головного управління ДПС у Сумській області про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 24.12.2024 № 9723/18-28-24-09-03 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/1163/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи суб'єкти господарювання, зокрема, фізичні особи-підприємці, які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Вказує, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб'єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Стверджує, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
На переконання представника, Податковий кодекс України не обмежує коло питань, які можуть досліджуватись під час камеральної перевірки.
Крім того, положеннями абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПКУ, визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Таким чином, ПКУ не встановлено вимоги щодо виду перевірки, на підставі висновків якої контролюючим органом може бути прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп. Відповідно, доводи позивача щодо того, що інформація зібрана під час камеральної перевірки не може встановлювати факт порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування та не може слугувати законною підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є безпідставними.
Так, Сумським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Сумській області на підставі п. 299.10 ст. 299 Кодексу було проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеної системи оподаткування.
Під час здійснення камеральної перевірки декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що платник отримує дохід від здійснення діяльності за КВЕД_61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», що є порушенням абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.
Приписами п.299.11 ст.299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Відтак, з огляду на вищевикладене, зазначає що Сумським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Сумській області правомірно складено акт про результати камеральної перевірки від 20.11.2024 року № 13092/А/18-28-24-09- 02/2801714999 та винесено рішення від 24.12.2024 року № 9723/18-28-24-09 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник повторно наглосив на обґрунтованості позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.02.2025 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення ГУ ДПС у Сумській області про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 24.12.2024 № 9723/18-28-24-09-03 на період до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 480/1163/25.
Втім, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задоволено. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 по справі № 480/1163/25 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з видами діяльності за КВЕД: 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» (основна); 77.11 «Надання в оренду автомобілів i легкових автотранспортних засобів»; 95.12 «Ремонт обладнання зв'язку»; 47.19 «Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах» (а.с. 23-24).
До винесення оскаржуваного рішення позивач перебував на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи за ставкою 5 відсотків, що підтверджується відповідачем у відзиві.
Сумським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Сумській області на підставі п. 299.10 ст. 299 Кодексу було проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеної системи оподаткування, за наслідками якої складено акт від 20.11.2024 №13092/А/18-28-24-09-02/ НОМЕР_1 (а.с. 22).
У висновках акту зазначено, що під час здійснення камеральної перевірки декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків отримує дохід від здійснення діяльності за КВЕД_61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», що є порушенням абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу, а саме: не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
На підставі висновків акту про результати перевірки 24.12.2024 Головним управлінням ДПС в Сумській області прийнято рішення № 9723/18-28-24-09-03 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 у зв'язку зі здійсненням видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ). Датою виключення з Реєстру платників єдиного податку є 30 вересня 2024 року (а.с.20).
Вважаючи рішення Головного управління ДПС в Сумській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Приписами п.299.11 ст.299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Сумській області прийнято рішення від 24.12.2024 № 9723/18-28-24-09-03 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 за результатами камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
В той же час суд зазначає, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
Відповідно до акту 20.11.2024 №13092/А/18-28-24-09-02/2801714999 (а.с.22), контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених ст.75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. Отже, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 р. у справі № 813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.
Разом з тим, щодо встановлених контролюючим органом порушень позивачем абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового Кодексу, суд вважає небхідним зазначити наступне.
Відповідно до абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Тобто, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв'язку, телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Єдиним органом виконавчої влади, який має повноваження встановлювати види та опис електронних комунікаційних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК).
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про електронні комунікації» (далі - Закон № 1089-IX) суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - Повідомлення). Обов'язок з надання Повідомлення не поширюється на надання послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання ресурсу нумерації.
Згідно п.8 ч.3 ст.16 Закону № 1089-IX у Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
На виконання зазначених вимог ст.16 Закону № 1089-IX прийнято постанову НКЕК від 20.04.2022 р. № 30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 р. за № 502/37838, якою затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг (у редакції постанови НКЕК від 21.09.2022 р. № 168) (далі - Орієнтовний перелік). Орієнтовний перелік містить 18 видів електронних комунікаційних послуг.
Враховуючи наведене, при поданні Повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Закон України «Про телекомунікації» втратив чинність 01.01.2022 р.
Раніше, Законом України від 18.09.2019 р. № 102-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України "Про телекомунікації" та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
01.01.2022 р. набрав чинності Закон № 1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.
Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються не приведеними у відповідність до Закону № 1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 р. "Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій".
Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про телекомунікації":
оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;
провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Пунктом 70 статті 2 Закону № 1089-IX визначено, що: оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
У свою чергу, згідно з п.87 ст.2 Закону № 1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Таким чином, відповідно до Закону № 1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
Орієнтовним переліком передбачено послугу з кодом OS.S1 - послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж з таким описом: послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.
При поданні Повідомлення суб'єкт господарювання обираючи вид послуги з кодом OS.S1 має обрати такі уточнення щодо експлуатації електронних комунікаційних мереж: інших постачальників електронних комунікаційних мереж; інших суб'єктів господарювання.
Така інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння відмітки навпроти відповідного уточнення та при включенні до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, відображається у ньому.
Водночас, згідно з п.17 ч.1 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Враховуючи вищезазначене, послугою є надання (передача) третім особам певного блага.
За таких обставин, послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж з кодом OS.S1 передбачає надання послуг третім особам (постачальникам електронних комунікаційних мереж чи іншим суб'єктам господарювання) технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, і не включає в себе технічне обслуговування і експлуатацію власних електронних комунікаційних мереж.
В той же час, згідно Реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг, оприлюдненого на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, ФОП ОСОБА_1 не здійснює такого виду діяльності як OS.S1.
Відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
За викладених обставин, суд вважає, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: Поштовий зв'язок, Телефонний зв'язок, Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
При цьому, як зазначено позивачем, надаючи послуги, класифіковані за 61.90. КВЕД, жодним з видів господарської діяльності зазначених у абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України останній не займається та не заявляв таких намірів.
Наявність виду діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.10 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку.
Практика застосування заборони перебування на єдиному податку всіх видів діяльності, що входять до КВЕД 61.90 з тих підстав, що до цього класу входять певні види діяльності, конкретно визначені у абз. ст. 291.5.1. ПК України, протирічить як суті так і призначенню КВЕД 009:2010, як такого.
Судом встановлено, що контролюючий орган в оскаржуваному рішенні у якості критерію для виявлення обмежень за абз. 8 ст. 291.5.1 ПК України використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПК України, а здійснення всього класу 61.90 КВЕД, до якого, крім багатьох інших видів діяльності, входять перелічені у абз. 8 ст. 291.5.1 ПК України види діяльності.
Відповідачем не доведено, що здійснювана позивачем діяльність віднесена до видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України).
Відтак, враховуючи, що інформація щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначена в акті про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 20.11.2024 № 13092/А/18-28-24-09-02/2801714999 була зібрана відповідачем поза межами здійснюваного Головним управлінням ДПС у Сумській області заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета камеральної перевірки, а також з огляду на те, що висновки відповідача про здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування (абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України), не знайшли свого об'єктивного підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .
Стосовно інших посилань відзиву/позову, то суд зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позовної заяви отримали достатню оцінку.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Сумській області від 24.12.2024 № 9723/18-28-24-09-03 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу поновити статус платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2024 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Відтак, з огляду на те, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку визнано судом протиправним, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, з 30.09.2024 (дата виключення з Рестру, що зазначена в оскаржуваному рішенні).
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Сумській області від 24.12.2024 № 9723/18-28-24-09-03 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку третьої групи, з 30 вересня 2024 року та включити до Реєстру платників єдиного податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко