26 червня 2025 р. № 400/3255/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, просп. Соборний, 158Б,м. Запоріжжя,69005,
треті особиГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 27.02.2025 року № 143250013117; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.02.2025 року за №143250013117 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , 1960 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 і призначити пенсію з моменту першого звернення, до ПФУ, тобто з 02.08.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , 1960 року народження, (РНОКПП НОМЕР_1 ) спірні періоди роботи: З 20.07.1977 по 24.10.1978 р.р. - 1 рік 3 місяці 5 днів стажу З 30.01.1981 по 24.08.1990 р.р.- 9 років 6 місяців 26 днів стажу;
- зобов'язати врахувати позивачу стаж роботи на пільгових умовах газоелектрозварювальником зі шкідливими умовами праці з 20.07.1977 по 24.10.1978 р.р. - 1 рік 3 місяці 5 днів стажу та з 30.01.1981 по 24.08.1990 р.р.- 9 років 6 місяців 26 днів стажу;
- врахувати до загального стажу для призначення пенсії стаж роботи зі шкідливими умовами праці за всі підтверджені періоди роботи на посаді газоелектрозварювальника;
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового (трудового) стажу періоди роботи, зазначені в трудовій книжці, а також стаж роботи на пільгових умовах газоелектрозварювальником зі шкідливими умовами праці , що призвело до відмови у призначенні пенсії.
Ухвалою від 22.04.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачам надати відзиви на позовну заяву.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити та зазначив, що надана позивачем заява від 20.02.2025 року, розглянута в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Розглянувши заяву позивача та додані до неї документами відповідачем було винесене рішення від 27.02.2025 року №143250013117 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії з урахуванням страхового стажу позивача. Так, страховий стаж складає 10 років 0 місяців 28 днів. Позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1977 по 24.10.1978 р.р. - 1 рік 3 місяці 5 днів стажу, з 30.01.1981 по 24.08.1990 р.р.- 9 років 6 місяців 26 днів стажу, оскільки позивачем було додано до заяви виписку втраченої трудової книжки. Зазначене суперечить вимогам законодавства, щодо заповнення трудових книжок, тому у відповідача виникають сумніви, щодо достовірності даних про періоди роботи позивача зазначені згідно записів із виписки. Отже, такий документ не може бути підставою для зарахування до страхового стажу періодів роботи. Для можливості зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи необхідно надати довідки, які підтверджують факт роботи на підприємствах згідно записів із виписки з трудової книжки, які видані підприємством чи архівною установою, на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію підприємств на необхідності, або оригінал трудової книжки.
Від третьої особи надійшли до суду пояснення.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
20.02.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.02.2025 № 143250013117 позивачу відмовлено у призначенні виплат.
Підстава відмови: відсутність необхідного страхового стажу. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що страховий стаж позивача складає 10 років 0 місяців 28 днів. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 20.07.1977 по 24.10.1978 р.р. - 1 рік 3 місяці 5 днів стажу, з 30.01.1981 по 24.08.1990 р.р.- 9 років 6 місяців 26 днів стажу.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Відповідно до ч.3 ст.26 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно з п. 1 ч. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду поміж іншого для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відмовляючи позивачу у врахуванні спірного стажу, відповідач виходив з того, що у нього виникають сумніви щодо достовірності даних про періоди роботи позивача зазначені згідно записів із виписки.
Однак, така підстава не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тоді як вже зазначалось судом вище по тексту рішення згідно п. 2 Постанови № 637, За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, позивачем до заяви про призначення пенсії було додано, зокрема виписку з трудової книжки від 20.07.1977 року, відповідно до якої зазначені записи щодо роботи позивача у спірний період - з 20.07.1977 по 24.10.1978 та з 30.01.1981 р. по 24.08.1990 року.
Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача зазначених періодів до страхового стажу. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.02.2025 року за №143250013117 підлягає скасуванню, а зазначений період зарахуванню до страхового стажу позивача.
При цьому, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача врахувати позивачу стаж роботи на пільгових умовах газоелектрозварювальником зі шкідливими умовами праці з 20.07.1977 по 24.10.1978 р.р. - 1 рік 3 місяці 5 днів стажу та з 30.01.1981 по 24.08.1990 р.р.- 9 років 6 місяців 26 днів стажу, а також врахувати до загального стажу для призначення пенсії стаж роботи зі шкідливими умовами праці за всі підтверджені періоди роботи на посаді газоелектрозварювальника, оскільки спірним рішенням відповідач не відмовляв позивачу у їх зарахуванні. Спірне рішення стосується лише не зарахування періодів роботи позивача з 20.07.1977 по 24.10.1978 та з 30.01.1981 р. по 24.08.1990 року до його страхового стажу.
Стосовно повного відновлення порушеного права позивачки, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини першої ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача, відповідача необхідно зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 20.02.2025 про призначення пенсії за віком.
Також, суд зазначає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію з 02.08.2022, враховуючи, що рішення ГУ Пенсійного фонду у Львівській області від 02.08.2022, винесеного за результатами розгляду заяви позивача не є предметом розгляду у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б,м. Запоріжжя,69005 20490012) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний буд. 158 Б, м.Запоріжжя,69067, ЄДРПОУ 20490012) від від 27.02.2025 року № 143250013117.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний буд. 158 Б, м.Запоріжжя,69067, ЄДРПОУ 20490012) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 20.07.1977 по 24.10.1978 р.р., з 30.01.1981 по 24.08.1990 р.р. та повторно розглянути заяву позивача від 20.02.2025.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б,м. Запоріжжя,69005 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України
Суддя І. А. Устинов