30 червня 2025 р. № 400/11705/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 25.11.2024 №25 та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період від 25 листопада 2024 року №25, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2024 року щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особа, яка здійснює догляд за своєю матір'ю, яка потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання йому відстрочки від призову відповідно до пункту 13 статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Однак у наданні відстрочки від призову під час мобілізації позивачу відмовлено. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою від 13.12.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/11705/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.
17.12.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до протоколу № 25 від 25.11.2024 року комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю невійськовозобов'язаної особи, яка за законом зобов'язана здійснювати догляд - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сестри заявника, даних про зміну громадянства не надано, інформації про неможливість здійснення нею догляду не надано.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , є громадянином України, який перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особа, яка здійснює догляд за своєю матір'ю, яка має ІІ групу інвалідності та потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. До заяви додав копії: свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; паспорту ОСОБА_1 ; військового квитка ОСОБА_1 ; паспорту матері ОСОБА_3 ; витягу про реєстрацію осіб у житловому приміщенні №23008-000651433-037-08; пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_3 ; довідки до акту огляду МСЕК №652377 відносно ОСОБА_3 ; постанови ВЛК №678 від 22.04.2024 року; свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ; свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; довідки про місце постійного проживання ОСОБА_6 в Німеччині.
Протоколом комісії з питань розгляду заяв про надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.11.2024 року №25 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причиною відмови зазначено: у зв'язку з наявністю невійськовозобов'язаної особи, яка за законом зобов'язана здійснювати догляд - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сестри заявника, даних про зміну громадянства не надано, інформації про неможливість здійснення нею догляду не надано.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправні дії позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У розумінні статті 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Як вже було встановлено судом, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особа, яка здійснює догляд за своєю матір'ю, яка має ІІ групу інвалідності та потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. До заяви додав копії: свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; паспорту ОСОБА_1 ; військового квитка ОСОБА_1 ; паспорту матері ОСОБА_3 ; витягу про реєстрацію осіб у житловому приміщенні №23008-000651433-037-08; пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_3 ; довідки до акту огляду МСЕК №652377 відносно ОСОБА_3 ; постанови ВЛК №678 від 22.04.2024 року; свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ; свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; довідки про місце постійного проживання ОСОБА_6 в Німеччині.
Протоколом комісії з питань розгляду заяв про надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.11.2024 року №25 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причиною відмови зазначено: у зв'язку з наявністю невійськовозобов'язаної особи, яка за законом зобов'язана здійснювати догляд - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сестри заявника, даних про зміну громадянства не надано, інформації про неможливість здійснення нею догляду не надано.
Надаючи оцінку наданим документам на підтвердження необхідності здійснення позивачем постійного догляду за матір'ю, суд зазначає про наступне.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 652377, виданою 10.04.2023 року, матері позивача ОСОБА_3 встановлена ІІ група інвалідності, безстроково.
Згідно Висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП ММР «Центр первинної медикосанітарної допомоги №2» №678 від 22.04.2024 року потребує постійного стороннього догляду зі сторони сина - ОСОБА_1 .
Таким чином, матір позивача потребує постійного стороннього догляду.
Щодо відсутності у ОСОБА_3 (матері позивача) інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати за нею постійний догляд, позивач надав відповідачу копію свідоцтва про свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та засвідченого перекладу довідки про реєстрацію місця проживання сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у Німеччині.
З наданих позивачем документів вбачається, що ОСОБА_2 є членом сім'ї першого ступеня споріднення по відношенню до ОСОБА_3 , при цьому вона не може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 з об'єктивних причин, а саме через проживання за кордоном - у Німеччині з 01.04.2001 року.
У цьому випадку, хоча формально існує інший член сім'ї першого ступеня споріднення (сестра позивача), її неможливість здійснювати догляд за матір'ю через проживання в іншій країні є не лише об'єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов'язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.
Отже, позивач разом із заявою надав пакет документів, які підтверджують наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак з огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є протиправним, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 25.11.2024 №25 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період від 25 листопада 2024 року №25, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2024 року щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко