про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
01 липня 2025 року Справа 320/24882/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене у формі Довідки ВЛК № 1/10238 від 17.11.2022 року.
- зобов'язати Військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , скласти та видати позивачу за встановленою процедурою відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, свідоцтво про хворобу.
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 № 287 від 21.08.2024 року "Про поновлення на обліку військовозобов?язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів" в частині у відношенні до ОСОБА_1 .
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов?язаних та прийняти рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду, привести у відповідність відомості у військово-облікових документах ОСОБА_1 та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 позовну заяву залишено без руху через пропуск строку звернення до суду.
30. 06.2025 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій представник просить суд:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії пов'язані із мобілізацією ОСОБА_1 у тому числі щодо вручення та направлення повісток про виклик на ім'я та його адресу, направлення на проходження військово - лікарської комісії, вручення мобілізаційного розпорядження, винесення наказу про призов за мобілізацією до закінчення розгляду адміністративної справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, та документи додані до неї, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.
В обґрунтування поданої заяви представник вказує, що Військово-лікарською комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято рішення про визнання непридатним до військової служби з виключення з військового обліку ОСОБА_1 що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 17.11.2022 № 1/10238. Однак, у 2024 році позивачу стало відомо, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв'язку із чим вважає, що відповідачем вчиняються мобілізаційні заходи. Відтак, на сьогодні позивач фактично перебуває у небезпеці незаконного призову, оскільки посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 можуть у будь-який момент вручити повістку або направити на медкомісію з метою оформлення мобілізації; у разі мобілізації у межах діючого правового режиму воєнного стану оскарження таких дій не матиме зворотного ефекту, адже служба у ЗСУ фактично розпочнеться до винесення рішення судом.
Також представник вказує на те, що у випадку мобілізації ОСОБА_1 , він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на його користь, саме тому, існує реальна, безпосередня та обґрунтована загроза завдання позивачу істотної шкоди.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в ній обґрунтування для вжиття відповідних заходів, підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновків та вказує наступне.
Перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача діями чи бездіяльністю відповідача з підстав зазначених та заявлених позивачем у позові та заяві про забезпечення позову, перевірка порушення відповідачем положень діючого законодавства при прийнятті рішення про поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , є обов'язком суду під час вирішення справи по суті, та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірним діям чи бездіяльності відповідача до ухвалення рішення по суті.
Також, суд зазначає, що вказані обґрунтування застосування заходів забезпечення позову з підстав того, що відповідач може вчинити дії мобілізаційного характеру щодо призову на військову службу, у зв'язку з чим можливе присвоєння нового статусу не є належним доводом та обґрунтуванням підстав подання заяви про забезпечення позову враховуючи положення діючого законодавства, щодо дій чи бездіяльності ТЦК під час оголошеного в країні воєнного стану, які відповідно підлягають перевірці судом в межах поданого позивачем адміністративного позову до суду.
Зокрема, суд вказує на те, що заява не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову, та не містить доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
З урахуванням вказаного суд зазначає, що лише сама незгода позивача з рішенням про поновлення його на військовому обліку не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову лише через потенційну можливість призову позивача.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено обставин щодо неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І. І.