про залишення позову без розгляду
26 червня 2025 року м. Київ Справа № 640/18286/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу
за позовом Чудейську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області
до 1) Кабінету Міністрів України;
2) Чернівецької обласної державної адміністрації
третя особи 1) Міністерство розвитку громад та територій України;
2) Сторожинецька міська рада Чернівецької області
про визнання протиправними та скасування розпоряджень №595-р від 06.05.2020,
№729-р від 12.06.2020, визнання протиправними дії, -
Буденецька сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області та Череська сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України та Чернівецької обласної державної адміністрації, треті особи: Міністерство розвитку громад та територій України, Сторожинецька міська рада Чернівецької області про визнання протиправними та скасування розпоряджень №595-р від 06.05.2020, №729-р від 12.06.2020, визнання протиправними дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2021 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 прийнято адміністративну справу до провадження, призначено розгляд справи за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 клопотання представника третьої особи-1 про заміну сторони на правонаступника - задоволено. Замінено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України на правонаступника - Міністерство розвитку громад та територій України (01135, м. Київ, пр-кт Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 37472062).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 замінено позивачів Буденецьку сільську раду Сторожинецького району Чернівецької області та Череську сільську раду Сторожинецького району Чернівецької області правонаступником - Чудейську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області (59024, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, с. Чудей, код ЄДРПОУ 04416683). Призначити підготовче засідання.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету.
Частиною 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У підготовчі засідання призначені на 14.02.2025, 07.03.2025, 12.06.2025 та 26.06.2025 позивач не з'явився, причини такої неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п'ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини 1 статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №9901/221/21 (провадження №11-156заі23).
З огляду на те, що позивач повторно, без поважних причин, не з'явився в судове засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про неможливість забезпечення участі у судовому розгляді справи уповноваженого представника до суду не подавав, а також враховуючи неможливість розгляду справи по суті за відсутності представника позивача та надання не всіх доказів для вирішення спору по суті, суд, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України залишає позовну заяву без розгляду.
Суд враховує те, що неявка в судові засідання позивача перешкоджає розгляду справи, а саме неприбуття в судові засідання позивача суд розцінює як втрату останнього процесуального інтересу до розгляду та вирішення даної адміністративної справи в судовому порядку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Доречно зважити також на правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2023 у справі №9901/439/21 (провадження №11155заі22) та від 10.10.2024 у справі №990/147/23 (провадження №11-212заі24).
За вищевикладених обставин суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки позивача та виконання ним свого обов'язку щодо явки в судові засідання, відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
При цьому суд зазначає, що залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною заявою.
Згідно із частиною 4 статті 240 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Чудейську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області, - залишити без розгляду.
2. Копію даної ухвали видати (надіслати) всім учасникам справи, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Жук Р.В.