про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2025 року Київ № 320/31679/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ні-Ка»
доКиївської міської ради
провизнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Державний реєстратор Департаменту комунальної власності міста Києва Бандура Юрій Вікторович;
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ні-Ка» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської міської ради, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати: - позицію 590 (ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК по вулиці Немировича-Данченка, 5); - позицію 819 (СМІТТЄЗБІРНИК по вулиці Немировича-Данченка, 5) - позицію 1719 (СПОРТИВНИЙ МАЙДАНЧИК по вулиці Немировича-Данченка, 5); - позицію 1811 (ОГОРОЖА по вулиці Немировича-Данченка, 5); - позицію 1818 (ОГОРОЖА ПРИЯМКІВ ТА ЦОКОЛЮ по вулиці Немировича-Данченка, 5) додатку до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва»;
- скасувати рішення Державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бандури Юрія Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77087382 від 07.02.2025 та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 58405748 від 31.01.2025 на нежитлову будівлю літ. «Д» за адресою: місто Київ, вулиця Мала Шияновська, будинок 5, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3080249580000.
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В той же час, суд звертає увагу позивача на те, останнім в якості відповідача визначено Київську міську раду, в той же час, позовні вимоги також звернуті до Державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва Бандури Юрія Вікторовича, який визначений, як третя особа.
Тому позивачу необхідно уточнити коло відповідачів або позовні вимоги у даній справі шляхом надання позовної заяви у новій редакції, враховуючи вимоги частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, суд звертає увагу позивача на той факт, що останнім оскаржується рішення Державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бандури Юрія Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77087382 від 07.02.2025 та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 58405748 від 31.01.2025 на нежитлову будівлю літ. «Д» за адресою: місто Київ, вулиця Мала Шияновська, будинок 5, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3080249580000 за Київською міською радою.
Суд звертає увагу, що реєстрацію права комунальної власності на нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Мала Шияновська, будинок 5, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3080249580000 здійснено на підставі рішення Київської міської ради, а отже наявний майновий спір.
Суд також вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 року у справі № 807/137/18 з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 року у справах № 817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 року у справі № 808/8972/15, від 16.05.2018 року у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 року у справі № 815/4618/16, від 05.06.2018 року у справі №04/20728/14, від 12.06.2018 року у справі № 823/378/16, від 13.06.2018 року у справах №820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У вказаному рішенні Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на нерухоме майно не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
При цьому слід звернути увагу на те, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 757/1660/17-ц).
Тобто, цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а спрямований на захист прав цивільних, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, з урахуванням наведених положень чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Київського окружного адміністративного суду-
1. Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ні-Ка» залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білоноженко М.А.