Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа№200/3143/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
02.05.2025 через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову призначити допомогу на проживання ВПО, оформлене у вигляді листа від 30.01.2025 № 06-46/168;
- зобов'язати відповідача призначити допомогу на проживання як ВПО з 01.03.2024 на підставі поданої заяви від 26.02.2024 по особовій справі № 50000-13541241, особовий рахунок №2, за фактичним місцем проживання/перебування в АДРЕСА_1 , з урахуванням соціальною нормою житла на одного члена сім'ї, відповідно до Житлового кодексу Української РСР та ЖК України, та кількості членів сім'ї позивача проживаючих у квартирі в АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 200/1571/24 відповідачем повторно розглянуто заяву від 26.02.2024 про призначення допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з 01.03.2024.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 200/1571/24 відповідачем 30.01.2025 відмовлено у призначенні допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, у зв'язку з тим, що позивач має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Позивач зазначає, що у відповідності до пп. 5 п. 7 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, допомога надається, якщо житлове приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), а оскільки в квартирі, яка має житлову площу 44,50 м2, проживає 4 особи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а відтак він має право на допомогу на проживання, як внутрішньо переміщена особа.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено та звільнено позивача від сплати судового збору за подання цього позову. Відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України. Зобов'язано відповідача надати суду у строк до 21.05.2025: копію заяви від 26.02.2024 про призначення допомоги на проживання ВПО з додатками; документи, які наявні в матеріалах справи позивача щодо знаходження у власності квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 ; рішення, прийняте за результатом розгляду заяви від 26.02.2024.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
16.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Також надано витребувані ухвалою суду від 07.05.2025 документи.
Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 200/1571/24 та враховуючи, що заява від 26.02.2024 була подана ОСОБА_1 за формою, що не відповідає Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, відділом з питань надання державних соціальних допомог та інших видів соціальної підтримки населенню № 1 управління соціального захисту населення Лубенської 13.12.2024 було направлено рекомендований лист на адресу ОСОБА_1 та бланк заяви за формою, що відповідає додатку 5 до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332.
28.01.2025 ОСОБА_1 подав заяву на заміну раніше поданої від 26.02.2024 за формою, що відповідає додатку 5 до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, для повторного розгляду звернення та визначення права на надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі із належним визначенням складу сім'ї, а саме вказавши в складі сім'ї дружину.
Відповідач вказав, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 200/1571/24 було повторно розглянуто заяву від 26.02.2024 із належним визначенням складу сім'ї та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За результатами перевірки відомостей з ЄІБД ВПО ОСОБА_4 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання АДРЕСА_1 з 23.04.2022 і до цього часу.
Отже, на момент звернення дружина позивача - ОСОБА_4 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа за спільним фактичним місцем проживання АДРЕСА_1 . Відомості про інших осіб, які входять до складу сім'ї, ОСОБА_1 у заяві не вказує.
Під час проведення перевірки щодо наявності у власності житлового приміщення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта було виявлено, що ОСОБА_1 має у власності 3-кімнатну квартиру загальною площею 77,6 кв.м, житлова площа - 44,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Власником визначено - ОСОБА_1 , розмір частки: 1.
Про співвласників квартири інформація відсутня. Підтверджуючі документи про право власності на частину житлового приміщення інших осіб ОСОБА_1 не надавалися.
Відповідно до підпункту 5 пунктів 7 -71 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам не призначається, якщо особа з числа членів сім'ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї, або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім'ї, становив менш як 100 тис. гривень.
Відповідач зазначає, що до складу сім'ї ОСОБА_1 входить дружина ОСОБА_4 . Зареєстровані в квартирі особи ОСОБА_6 (син) та ОСОБА_3 (дружина сина) не є членами сім'ї ОСОБА_1 . Не є членом сім'ї і внук ОСОБА_5 , який за інформацією ОСОБА_1 проживає в квартирі без реєстрації.
Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 не передбачено врахування при визначенні площі житлового приміщення осіб, які зареєстровані чи фактично проживають в житловому приміщенні, беруться тільки особи з числа членів сім'ї.
Таким чином, житлове приміщення, яке перебуває у власності позивача, загальною площею 77,6 кв. м./2 особи (заявник та дружина) = 38,8 кв. м., що перевищує 13,65 кв. метра на одну особу, а тому 30.01.2025 було прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі.
19.05.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Однак вказана заява судом до уваги не береться, адже справа розглядається з особливостями передбаченими ст. 263 КАС України, а згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 26.02.2024 № 1608-7001967921.
26.02.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі.
06.03.2024 повідомленням відповідача № 09-31/218 позивачу відмовлено в призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі на підстави п. 31 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із позовною заявою.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 200/1571/24 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 06.03.2024 № 09-31/218 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву від 26.02.2024, із належним визначенням складу сім'ї, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 200/1571/24 відповідачем 13.12.2024 було направлено позивачу бланк заяви за формою, що відповідає додатку 5 до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 у зв'язку із тим, що заява від 26.02.2024 була подана ОСОБА_1 за формою, що не відповідає Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332.
28.01.2025 позивачем було подано заяву на заміну раніше поданої від 26.02.2024 за формою, що відповідає додатку 5 до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, для повторного розгляду звернення та визначення права на надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі із належним визначенням складу сім'ї, а саме вказавши в складі сім'ї дружину - ОСОБА_4 . Також позивач вказав, що дружина з ним не переміщалася, зареєстрована і проживає в м. Києві.
30.01.2025 відповідачем прийнято рішення № 50000-13541241-2024-1 про відмову в призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, оскільки позивач не відповідає вимогам п. 7 та 7-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, а саме: особа має у власності житлове приміщення (або частину), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій (затвердженого Наказом 309 від 22.12.2022).
30.01.2025 листом відповідача № 06-46/168 повідомлено про відмову в призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, оскільки у власності позивача є житлове приміщення, загальною площею 77,6 кв. що перевищує 13,65 кв. метра на одну особу.
Не погоджуючись із відмовою у призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 332).
Пунктом 1 Порядку № 332 визначено, що допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Згідно п. 2 та 3 Порядку № 332, з 01.08.2023 допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
З 01.11.2023 допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Склад сім'ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.
До складу сім'ї уповноваженої особи не включаються:
особа, яка перебуває на повному державному утриманні;
особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
особа, у сім'ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов'язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).
З 01.11.2023 для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 4 Порядку № 332 для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1. Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.
Пунктом 5 Порядку № 332 визначено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Допомога також призначається дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно п.п. 5 п. 7 та 7-1 Порядку № 332 допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 01.08.2023, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).
Із 01.12.2023 допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: уповноважена особа або отримувач на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень.
Відповідно до п. 13 Порядку № 332 (в редакції чинній на момент прийняття рішення від 30.01.2025) особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», та особам/сім'ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач не заперечує факт наявності житлового приміщення, а також те, що зазначений населений пункт не відноситься до районів ведення бойових дій та/або окупованих територій.
Позивач зазначає, що в квартирі, яка має житлову площу 44,50 м2, проживає 4 особи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Суд зазначає, що відповідачем для вирішення питання щодо наявності підстав для призначення на сім'ю позивача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, було перевірено інформацію щодо перебування у власності членів її сім'ї житлового приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 має у власності житлове приміщення (квартиру), загальною площею 77,6 кв.м, житлова площа - 44,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .
Суд звертає увагу на те, що жодних документів про непридатність житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . агальною площею 77,6 кв.м, житлова площа - 44,5 кв.м. для проживання позивач при поданні заяви від 26.02.2024 до відповідача позивач не надавав.
Зі змісту вищенаведеного припису п.п. 5 п. 7 та 7-1 Порядку № 332 вбачається, що право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам не мають особи, якщо член сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення яких перебуває житлове приміщення/частина житлового приміщення, площею понад 13,65 кв.м. на одного члена сім'ї.
Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
З матеріалів справи вбачається, що в розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України до членів сім'ї ОСОБА_1 , належить тільки його дружина - ОСОБА_4 .
Згідно ч. 1, 2 ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Слід зазначити, що положення ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України кореспондуються зі ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III (далі - Закон № 2402-III), відповідно до якої дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом особа втрачає правовий статус дитини із набуттям повноліття.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 є його неповнолітньою дитиною, а отже і членом сім'ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 станом на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення допомоги спільно проживають з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Суд звертає увагу, що Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні не є таким доказом в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України.
Більш того, в заяві про призначення спірної допомоги, позивач вказав фактичне місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_3 . Також вказав, дружину ОСОБА_4 , як особу, яка входить до складу сім'ї. Відомості про інших осіб, які входять до складу сім'ї, ОСОБА_1 у заяві не вказує.
Переміщення позивача за вищевказаною адресою виключає факт проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а отже і факт спільного проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
При цьому за результатами перевірки ОСОБА_4 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання АДРЕСА_1 з 23.04.2022, що підтверджується довідкою внутрішньо переміщеної особи від 23.04.2022 № 1608-7500517504.
Отже, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою (26.02.2024) дружина позивача - ОСОБА_4 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа за спільним фактичним місцем проживання АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 47 Житлового кодексу України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Враховуючи, що склад родини позивача становить 2 особи, тому розрахунок житлової площі квартири на одного члена сім'ї є - 22,25 кв.м. (44,5 кв.м./2 - особи) тобто більше, ніж передбачено діючим законодавством - 13,65 кв.м.
Суд зазначає, що відповідачем помилково розраховано житлову площу з розрахунку 77,6 кв.м., оскільки вказана площа є загальною площею квартири.
Однак, помилковість розрахунку відповідача не впливає на прийняте відповідачем рішення про відмову в призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, оскільки у власності позивача є житлове приміщення, площею 44,5 кв.м. що перевищує 13,65 кв.м. метра на одну особу
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 30.01.2025 № 50000-13541241-2024-1 є правомірним, а тому відсутні законні підстав для призначення позивачу допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі.
При цьому позивач дійшов помилкового висновку, про те, що відповідач відмовив в призначенні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі листом від 30.01.2025 № 06-46/168, оскільки як встановлено судом така відмова була оформлена рішенням відповідача від 30.01.2025 № 50000-13541241-2024-1.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору та відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 263 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації (37503, Полтавська обл., м. Лубни, пл. Академіка Олексія Бекетова, буд. 19, код ЄДРПОУ 03195228) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.О. Кошкош