Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа№640/31139/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі»
про стягнення податкового боргу у розмірі 89733,18 гривень
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі», в якому просило суд стягнути кошти з рахунків відкритих у банках, що обслуговують платника на суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 89733,18 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі № 640/31139/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області як платник податків за неосновним місцем обліку. Будучи платником податку з орендної плати з юридичних осіб за неосновним місцем обліку, відповідач має податковий борг у сумі 89733,18 гривень, який виник з причини несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань.
З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесено податкову вимогу форми «Ю» від 30.03.2020 року № 2390-51, яку було спрямовано на адресу ТОВ «Вінд Солар Енерджі» засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою вручено уповноваженій особі товариства 13.04.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з рахунків відкритих у банках, що обслуговують платника на суму 89733,18 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/31139/21. Розгляд справи № 640/31139/21 розпочато спочатку в строки встановлені ст. 258 КАС України.
Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 16 по 30 червня 2025 року суддя Голубова Л.Б. перебувала у відпустці, тому розгляд справи здійснюється після виходу з відпустки.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджні» подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що у зв'язку з несприятливою економічною ситуацією в країні для ведення енергогенеруючої діяльності за допомогою сонячної енергії, товариство звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з яким було укладено договір оренди землі 21.05.2018 року за № 26244236, розташованої в межах території Висунської сільської ради щодо дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 20,0000 га, кадастровий номер 4821180700:15:000:0427, проте наказом від 26.08.2020 року № 10613-СГ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовило у припиненні права оренди земельної ділянки.
Листом від 08.07.2020 року № 08/07/20-1 товариство звернулося до Миколаївської обласної державної адміністрації стосовно припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 20,0000 га, кадастровий номер 4821180700:15:000:0427 відповідно до договору оренди землі від 21.05.2018 року № 26244236, однак листом від 25.08.2020 року № 05-45/2280/5-20 товариству повідомлено, що для вирішення питання стосовно розірвання договору оренди земельної ділянки необхідно внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
25.09.2020 року товариство звернулося до Миколаївської обласної державної адміністрації з проханням провести державну реєстрацію змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо внесення розпорядником землі Миколаївську обласну державну адміністрацію, а також припинити договір оренди землі від 21.05.2018 року № 26244236, розташованої в межах території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.
Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 451-р від 11.11.2020 року було припинено право користування земельною ділянкою та розірвано договір оренди землі від 17.05.2018 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та товариством з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі».
Наголошує, що товариство неодноразово зверталося до уповноважених органів з пропозицією достроково розірвати договір оренди землі від 21.05.2018 року № 26244236, однак ні Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ні Миколаївська обласна державна адміністрація своєчасно не прийняли рішення про розірвання договору оренди землі, що призвело до нарахування податків за користування земельною ділянкою, якою товариство не користувалося і наполягало на розірванні договору оренди землі.
Враховуючи зазначене, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі» (далі - ТОВ «Вінд Солар Енерджі»/відповідач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 41610319.
ТОВ «Вінд Солар Енерджі» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області як платник податків за неосновним місцем обліку (здійснює оренду земельних ділянок на території Миколаївської області).
Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позивач - Головне управління ДПС у Миколаївській області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі які в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що у ТОВ «Вінд Солар Енерджі» перебувала в оренді земельна ділянка за яку сплачується орендна плата (земельний податок) з юридичних осіб.
13 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2020 рік у загальній сумі 538399,28 гривень за земельну ділянку, яка перебуває у відповідача в оренді на підставі договору оренди та яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 44866,61 гривень та за грудень 44866,57 гривень.
Сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданої декларації з орендної плати з юридичних осіб становить 89733,18 гривень.
Суд наголошує, що самостійно задекларовані суми податку не підлягають оскарженню, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо неодноразових звернень до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Миколаївської обласної державної адміністрації судом не приймаються до уваги, оскільки факт звернення не змінює наявність поданої декларації та визначення в ній податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.
Більш того матеріали справи не містять доказів подачі відповідачем уточненої податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб щодо зменшення податкового зобов'язання у зв'язку з розірванням договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Таким чином, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в сумі 89733,18 гривень.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про сплату відповідачем податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, самостійно задекларованих (нарахованих) відповідачем.
Стаття 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно приписів пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).
Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 30.03.2020 року № 2390-51, яка надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням і отримана уповноваженим представником відповідача 13.04.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.
Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень на залучення свідків та проведення експертизи відсутні, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд».
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позовні вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, буд. 6, код ЄДРПОУ ВП 44104027) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11, код ЄДРПОУ 41610319) про стягнення податкового боргу у розмірі 89733,18 гривень.
Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі» (код ЄДРПОУ 41610319) відкритих у банках, що обслуговують боржника в рахунок податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 89733 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 18 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 01 липня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова