Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа№640/6467/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про стягнення суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у Київській області) та Державної фіскальної служби України про: стягнення середньої заробітної плати за весь за час вимушеного прогулу у зв'язку із невиконанням судового рішення за період з 30.10.2014 по 26.03.2021 у розмірі 667 285,92 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн (з урахуванням уточнення позовної заяви).
В обґрунтування позовних вимог зазначає таке.
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Міністерства доходів і зборів, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020 у справі № 826/18618/14, яке набрало законної сили 02.10.2020, цей позов задоволено повністю та допущено його негайне виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді у ГУ ДФС у Київській області, рівнозначній посаді начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
ДФС України у добровільному порядку це рішення не виконано, тому позивач звернувся до органів державної виконавчої служби.
Станом на момент звернення до суду із цим позовом рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020 у справі № 826/18618/14 залишається не виконаним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 відкрито провадження у справі для її розгляду у порядку спрощеного письмового провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/6467/21 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 справу №640/6467/21 прийнято до провадження.
Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Буряк І.В. у порядку спрощеного позовного провадження у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
Зобов'язано учасників справи протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин у цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також у разі врегулювання спору.
Повідомлено учасникам справи, що документи, заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення та ін. можуть бути подані до суду шляхом направлення їх: через підсистему «Електронний суд».
Наявний у матеріалах справи відзив ГУ ДФС у Київській області, свідчить про незгоду відповідача із доводами позивача та містить прохання у позові відмовити, з огляду на таке.
Звільнення відповідача з посади здійснювалося Міністерством доходів і зборів України з неухильним дотриманням порядку, визначеного Законом України «Про очищення влади» та на підставах передбачених п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, тому позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.
Позивачем надано відповідь на відзив, де викладено незгоду із доводами ГУ ДФС у Київській області та зазначено, що обставини незаконного звільнення ОСОБА_1 , як і його право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підтверджено рішенням суду у справі № 826/18618/14, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
Також позивачем подано заяву про надання пояснень та доказів, де викладено обставини щодо неналежного виконання відповідачами рішення суду у справі №826/18618/14.
ГУ ДФС у Київській області подано клопотання про заміну сторони у справі - ГУ ДФС у Київській області на правонаступника - ДПС України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Київській області.
Позивачем надано заперечення на вказане клопотання, оскільки станом на 18.11.2021 усі територіальні органи ДФС України перебувають у стані припинення, однак не є припиненими, власне рішенням суду у справі № 826/18618/14 грошове забезпечення позивача стягнуто з ГУ ДФС у Київській області.
Поряд із цим правоохоронні функції по боротьбі з податковими правопорушеннями, які виконувалися підрозділами податкової міліції до новостворених податкових органів не передавалися.
На виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 позивачем надано додаткові пояснення у справі, де зазначено таке.
З дати прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва ухвали від 19.04.2021 про відкриття провадження у справі відбулися події та змінилися обставини у справі, що додатково свідчать про порушення прав позивача.
Так, ДФС України видано наказ від 29.04.2021 № 708-о «Про виконання рішення суду», який надійшов до ГУ ДФС у Київській області та у подальшому ГУ ДФС у Київській області видано наказ від 14.05.2021 № 125-о «Про оголошення наказу Державної фіскальної служби України від 29.04.2021 № 708-о «Про виконання рішення суду».
Однак позивач звертає увагу суду, що у наказі від 29.04.2021 № 708-о конкретна посада на якій було поновлено ОСОБА_1 не визначена та він не зміг приступити до виконання посадових обов'язків, отже рішення суду у справі № 826/18618/14 не виконано належним чином.
З зв'язку із чим, позивач з змушений був подати рапорт начальнику ГУ ДФС у Київській області про надання відпустки та наказом ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2021 йому надано відпустку з 14.05 по 23.06.2021. У подальшому позивачу знову надано відпустку з 29.06.2021 за його рапортом.
Наказом ДФС України від 23.07.2021 № 1129-о «Про відрядження ОСОБА_1 » останнього відряджено для проходження служби у розпорядження ГУ ДФС у м. Києві, звільнивши з посади начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області.
Згідно грошового атестату ОСОБА_1 № 119, виданого ГУ ДФС у Київській області серед виплат, що здійснювалися позивачу заповнено лише графу № 10, де відображено відомості про проведення виплати за відпустки у період з травня по серпень 2021 року. Жодних виплат до 14.05.2021 відповідачем-1 позивачу не здійснювалося.
Таким чином, вважає позивач, наведені обставини підтверджують порушення прав позивача протягом усього часу невиконання рішення суду у справі № 826/18618/14 аж до 14.05.2021.
Судом установлені такі фактичні обставини у справі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №826/18618/14, яке набрало законної сили 02.10.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 29.10.2014 №2165-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді у Головному управлінні ДФС у Київській області, яка рівнозначна посаді начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області.
Стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 409 947,72 грн. (чотириста дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень сімдесят дві копійки).
Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді у Головному управлінні ДФС у Київській області, рівнозначній посаді начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць.
Постановою ВПВР Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України від 11.11.2020 ВП № 63565410 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2022 № 826/18618/14.
Адвокат Нікітін О. С., в інтересах позивача, звернувся із адвокатським запитом від 13.01.2021 № 31 до ДФС України, де просив надати інформацію про стан виконання рішення суду у справі № 826/18618/14 у частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді у ГУ ДФС у Київській області, яка рівнозначна посаді начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області.
Листом від 19.01.2021 ДФС України повідомила заявника, що нею подана заява про роз'яснення вказаного судового рішення та за наслідками відповідної ухвали суду рішення у справі № 826/18618/14 буде виконано.
Із аналогічним адвокатським запитом від 13.01.2021 № 30 представник позивача звернувся до ГУ ДФС у Київській області. У відповідь отримав лист «Про надання інформації» від 27.01.2021, де повідомлено, що виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді у ГУ ДФС у Київській області, яка рівнозначна посаді начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області є виключною компетенцією ДФС України.
Постановою ВПВР Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України від 22.01.2021 ВП № 63565410 встановлено, що станом на 22.01.2021 рішення боржником не виконано без поважних причин, у зв'язку із чим постановлено накласти штраф на боржника - ДФС України на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.
Постановою ВПВР Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України від 16.03.2021 ВП № 63565410 встановлено, що станом на 16.03.2021 рішення боржником не виконано без поважних причин, у зв'язку із чим постановлено накласти штраф на боржника - ДФС України на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.
ГУ ДФС у Київській області листом від 11.12.2019 №30539/10/10-36-05-02 надало довідку від 10.12.2019 №10-36-05-20/256, відповідно до якої грошове забезпечення ОСОБА_1 у 2014 році формувалось із таких складових: посадовий оклад: 2 281,00 грн.; надбавка за спеціальне звання (полковник): 135,00 грн.; надбавка за вислугу років (30%): 724,80 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%): 342,15 грн.; надбавка за високі досягнення у праці (50%): 1 570,40 грн.
У листі ГУ ДФС у Київській області від 11.12.2019 №30538/10/10-36-05-02 повідомлено, що відсоток премії працівників податкової міліції за серпень 2014 року становив 70% від посадового окладу згідно штатного розпису, яка була нарахована та виплачена у вересні 2014 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2021 у справі № 826/18618/14 у задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про роз'яснення судового рішення відмовлено.
29 квітня 2021 року ДФС України прийнято наказ № 708-о «Про виконання рішення суду», яким на виконання рішення суду у справі № 826/18618/14 скасовано наказ Міністерства доходів і зборів від 29.10.2014 № 2165-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 в органах податкової міліції на посаді у ГУ ДФС у Київській області, яка рівнозначна посаді начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області.
Попереджено ОСОБА_1 про скорочення посади на якій його було поновлено та наступне звільнення після спливу двох місячного строку з моменту ознайомлення з наказом.
З моменту поновлення на посаді полковника податкової міліції ОСОБА_1 вважати таким, що перебуває у підпорядкуванні посадової особи, визначеної начальником або особою, що виконує обов'язки, ГУ ДФС у Київській області.
ГУ ДФС у Київській області визначити робоче місце ОСОБА_1 та забезпечити виконання роботи в межах основних завдань та функцій у підпорядкованому підрозділі й дотримання правил внутрішнього службового розпорядку, тощо.
ГУ ДФС у Київській області прийнято наказ від 14.05.2021 № 125 «Про оголошення наказу Державної фіскальної служби України від 29.04.2021 № 708-о «Про виконання рішення суду», яким наказано оголосити наказ Державної фіскальної служби України від 29.04.2021 № 708-о «Про виконання рішення суду». Скасувати наказ Міндоходів у Київській області від 29.10.2014 № 430-о «Щодо звільнення ОСОБА_1 ».
Також наказано здійснити розрахунки, передбаченні чинним законодавством у межах затвердженого кошторису.
У відповідь на адвокатський запит адвоката позивача від 17.05.2021 ГУ ДФС у Київській області листом від 26.05.2021 з приводу зазначення конкретної назви посади на якій поновлено ОСОБА_1 повідомило, що ДФС України наказано поновити його в органах податкової міліції на посаді у ГУ ДФС у Київській області, яка рівнозначна посаді начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області, ураховуючи, що така посада належить до номенклатури ДФС України, ГУ ДФС у Київській області не має повноважень визначати, яка саме посада може бути рівнозначною.
Наказом ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2021 № 50-в ОСОБА_1 надано відпустку з 14.05. по 23.06.2021.
Наказом ГУ ДФС у Київській області від 29.06.2021 № 83-в ОСОБА_1 надано відпустку з 29.06. по 07.08.2021.
23 липня 2021 року ДФС України прийнято № 1129-О, яким наказано відрядити ОСОБА_1 для подальшого проходження служби у розпорядження ГУ ДФС у м. Києві, звільнивши з посади начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області.
Відповідно грошового атестату ОСОБА_1 № 119 його грошове забезпечення складалося з: посадовий оклад - 8 460,00 грн/місяць; оклад за спеціальним званням - 1 480,00 грн/місяць; надбавка за вислугу років у розмірі - 45 %.
Відпустка з травня по серпень - 32 643,56 грн.
Наказом ДФС України від 10.08.2021 № 809-о наказано призначити ОСОБА_1 на посаду начальника відділу протидії організованим злочинним угрупуванням у сфері оподаткування та бюджетній сфері управління боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДФС у м. Києві.
Наказом ДФС України від 24.09.2021 № 863-о «По особовому складу» наказано звільнити ОСОБА_1 з посади та податкової міліції у відставку за п. 65 пп «а» (за віком).
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Щодо клопотання про заміну сторони у справі - ГУ ДФС у Київській області на правонаступника - ДПС України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Київській області, яке подано представником ГУ ДФС у Київській області.
Позивачем подано заперечення на вказане клопотання, оскільки ГУ ДФС у Київській області перебуває у стані припинення, однак не є припиненими, що виключає правонаступництво у цій справі.
Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд, розглядаючи вказане клопотання погоджується із доводами позивача про те, що ГУ ДФС у Київській області станом на теперішній час перебуває у стані припинення, однак Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей про припинення останнього, а тому підстави для застосування ст. 52 КАС України - відсутні.
Щодо суті спірних правовідносин.
Кодекс Законів про Працю України (далі - КЗпП України)
Стаття 235.
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Стаття 236.
У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
КАС України.
Стаття 370.
1. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
2. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стаття 371.
1. Негайно виконуються рішення суду про:
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
Висновки суду.
У цій частині суд має надати відповідь на стверджувальні аргументи позивача та заперечувальні відповідача щодо права ОСОБА_1 на оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника.
Установлені фактичні обставини свідчать, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/18618/14 від 22.01.2020 у справі №826/18618/14, яке набрало законної сили 02.10.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді у Головному управлінні ДФС у Київській області, яка рівнозначна посаді начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді у Головному управлінні ДФС у Київській області, рівнозначній посаді начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області.
Отже, роботодавець зобов'язаний добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі одразу після оголошення рішення суду.
Наявні у матеріалах справи докази дають суду підстави стверджувати, що станом на 23.01.2020 відповідачами вказане судове рішення не виконано, що є підставою для застосування ст. 236 КЗпП України.
Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення. Виконати рішення суду про поновлення позивача на роботі має відповідач, визначений боржником за виконавчим листом (постанова Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 6-435цс15, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 711/8446/16-ц, постанова Верховного Суду 05.01.2024 у справі № 204/8655/21)
Щодо періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника.
У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-511цс16 зроблено правовий висновок, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Такий висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), яка не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 (у справі № 6-511цс16).
Повертаючись до обставин цієї справи, судом установлено, що 29.04.2021 ДФС України прийнято наказ № 708-о «Про виконання рішення суду», яким на виконання рішення суду у справі № 826/18618/14 скасовано наказ Міністерства доходів і зборів від 29.10.2014 № 2165-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 в органах податкової міліції на посаді у ГУ ДФС у Київській області, яка рівнозначна посаді начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області.
ГУ ДФС у Київській області прийнято наказ від 14.05.2021 № 125 «Про оголошення наказу Державної фіскальної служби України від 29.04.2021 № 708-о «Про виконання рішення суду», яким наказано оголосити наказ Державної фіскальної служби України від 29.04.2021 № 708-о «Про виконання рішення суду». Скасувати наказ Міндоходів у Київській області від 29.10.2014 № 430-о «Щодо звільнення ОСОБА_1 ».
Однак, незважаючи на вказані накази, позивач не зміг приступити до виконання посадових обов'язків, оскільки такі не містили конкретної посади на якій поновлено ОСОБА_1 .
З огляду на це позивач подав рапорт про надання відпустки й наказом ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2021 № 50-в ОСОБА_1 надано відпустку з 14.05.2021. У зв'язку із наданням відпустки позивач отримав виплату грошового забезпечення, а тому, на його думку період, що підлягає оплаті, як вимушений прогул у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду тривав з 23.01.2020 до 14.05.2021.
Суд із наведеними твердженнями позивача погоджується, оскільки належним виконання рішення суду є не лише видача відповідного наказу, а саме фактична можливість позивача приступити до виконання функціональних обов'язків, що з огляду на формулювання наказу Державної фіскальної служби України від 29.04.2021 № 708-о «Про виконання рішення суду» було об'єктивно неможливим з причин невизначення конкретної посади, яку займав ОСОБА_1 .
Водночас на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2021 № 50-в ОСОБА_1 сплачено грошове забезпечення за час відпустки, що власне є підставою вважати період вимушеного прогулу у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду закінченим.
Тому відповідний період складає проміжок часу з 23.01.2020 до 13.05.2021. (з наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про надання оплачуваної відпустки).
Постановляючи вказані висновки суд взяв до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 справа № 640/16392/20, де вказано що період вимушеного прогулу у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду про поновлення особи на посаді належить розраховувати з наступного дня після ухвалення рішення суду по день, що передує дню видачі наказу про поновлення позивача на посаді.
Щодо визначення розміру суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду за період з 23.01.2020 до 13.05.2021.
ГУ ДФС у Київській області листом від 11.12.2019 №30539/10/10-36-05-02 надало довідку від 10.12.2019 №10-36-05-20/256, відповідно до якої грошове забезпечення ОСОБА_1 у 2014 році формувалось із таких складових: посадовий оклад: 2 281,00 грн.; надбавка за спеціальне звання (полковник): 135,00 грн.; надбавка за вислугу років (30%): 724,80 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%): 342,15 грн.; надбавка за високі досягнення у праці (50%): 1 570,40 грн.
У листі ГУ ДФС у Київській області від 11.12.2019 №30538/10/10-36-05-02 повідомлено, що відсоток премії працівників податкової міліції за серпень 2014 року становив 70% від посадового окладу згідно штатного розпису, яка була нарахована та виплачена у вересні 2014 року.
Преюдиційно (рішення Окружного адміністративного суду .м Києва у справі 826/18618/14) установлено, що розмір одноденного грошового забезпечення позивача станом на день звільнення склав 214,52 грн.
Водночас, позивач зазначає, посилаючись на лист ДФС України від 26.01.2021 №241/6/99-99-09-03-15 з урахуванням листа ГУ ДФС у Київській області від 20.01.2021 №71/8/10-97-08, де повідомлено, що посадовий оклад начальника оперативного управління (управління оперативної) підтримки ГУ ДФС у Київській області був підвищений та з 01.03.2018 складав 8 460,00 грн та залишався таким до кінця 2020 року.
Враховуючи викладене, зазначає позивач, починаючи з 01.03.2018 середній заробіток, що має бути виплачений ОСОБА_1 повинен розраховуватися з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу - 3,7.
Обраний позивачем підхід до врегулювання спірних правовідносин відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 28.11.2018 у справі №817/1169/16, від 21.11.2019 у справі № 1140/5/19 та від 26.03.2020 справа №580/1115/19.
Отже, з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу - 3,7, середньоденний розмір грошового забезпечення позивача у спірний період складає: 3,7 Х 214,52 = 793,72 грн.
Кількість робочих днів за період з 23.01.2020 до 13.05.2021 складає 326 днів, отже середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду складає 258 752,72 грн (793,72 Х 326).
З викладених міркувань, доводи позивача щодо періоду та розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішенням суду, суд відхиляє.
Крім того, стягуючи на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд не вирішує питання про утримання з цих коштів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата податків у даному випадку є обов'язком роботодавця, а не суду (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 805/1008/16-а).
Щодо моральної шкоди.
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду
1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52).
Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п. 55).
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу статті 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України) (п. 57).
Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн позивач пов'язує з бездіяльністю відповідач, який не поновив його на посаді на виконання судового рішення, що підлягає негайному виконанню, що спричинило позивачу моральні страждання у вигляді відчуття несправедливості, втрати соціальних зав'язків, приниження честі, гідності та ділової репутації.
Суд зазначає, що з огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб'єкта владних повноважень - відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумності, несправедливості) її розміру, визначеного позивачем.
У справі, що розглядається, відповідач не довів, що його тривала протиправна бездіяльність не викликала у позивача психологічне напруження у зв'язку з очікуванням поновлення на посаді та виконання судового рішення, що підлягало негайному виконанню, приниження честі, гідності та ділової репутації.
Що стосується розміру моральної шкоди, то у силу частини третьої статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постанові від 13.07.2023 у справі № 640/24641/20.
З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, обґрунтованими та домірними вимоги позивача про стягнення з ДФС України (як органу, що відповідальний за винесення наказу про поновлення на позивача посаді) 20 000,00 грн моральної шкоди.
Ураховуючи усе викладене позов належить задовольнити частково у спосіб та з підстав, що викладені судом вище.
Сплачений позивачем судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
В іншій частині розподілу судових витрат, суд зауважує, що за вимоги про стягнення заробітної плати судовий збір не сплачується.
Надмірно сплачені суми судового збору можуть бути повернуті відповідним судом на підставі клопотання позивача в Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 з наступними змінами та доповненнями.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5А, ЄДРПОУ 39393260), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) про стягнення суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДФС у Київській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення суду у розмірі 258 752 (двісті п'ятдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн 72 коп.
Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000, (двадцять тисяч) грн 00 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 01 липня 2025 року.
Суддя І.В. Буряк