30 червня 2025 року Справа № 160/9978/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність комісії Покровсько-Тернівського - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.03.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з доглядом за своєю бабусею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка визнана інвалідом І групи, відповідно до медичного висновку №250950, що підтверджує право на відстрочку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2025р. про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з доглядом за своєю бабусею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка визнана інвалідом І групи, відповідно до медичного висновку №250950, що підтверджується документами долученими до заяви від 24.03.2025 року, визначеними у Додатку №5 до Постанови №560.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача про надання відстрочки на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не оформлення відстрочки за нормами Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову, зазначає, що надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу, під час мобілізації, можливе тільки за особистою участю військовозобов'язаного, в даному випадку Позивача. Іншими словами, проходження публічної служби, а так само призов на службу чи відстрочка не може відбуватись дистанційно. Відтак особисте звернення Позивача до Відповідача щодо надання відстрочки від призову є цілком правомірним.
До того ж, відповідачем зазначено, що 27.03.2025 на Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно позивача прийнято відповідне рішення, яке направлено на адресу позивача простою кореспонденцією.
23.04.2025 відповідачем подано клопотання про залучення співвідповідача, в якому просить суд до участі у справі залучити в якості співвідповідача Дніпровську районну військову адміністрацію Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04052264).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залучення співвідповідача відмовлено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Цією ухвалою роз'яснено співвідповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.
16.05.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання, в якому відповідач просить приєднати до матеріалів даної справи відзив на позов від 13.03.2025, направлений 20.03.2025 Комісією для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
А також просить здійснити заміну відповідача - з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Щодо клопотання відповідача про заміну відповідача.
Згідно наданого до клопотання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.04.2025 №1, відповідно до вимог директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 20.02.2025 №Д-321/*/* "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році" з 29 квітня 2025 року Центрально-Чечелівський об?єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (1 розряду) (місто Дніпро Дніпропетровської області), що утримується за штатом № 43/060-01, чисельністю 105 військовослужбовців та 16 працівників, вважати перейменованим в Центрально-Чечелівський об?єднаний районний у місті ІНФОРМАЦІЯ_7 . Підстава: наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (з основної діяльності) від 25 лютого 2025 року № 32.
Таким чином, на підставі цього наказу відбулась зміна назви відповідача, а ні перехід прав та обов'язків (правонаступництво), що могло б бути наслідком заміни відповідача. Відповідно, у задоволенні клопотання відповідача про заміну відповідача слід відмовити. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміни назви відповідача на - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно змісту наданого співвідповідачем відзиву, Комісія позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, зазначає, що для отримання відстрочки позивач має безпосередньо прибути до приміщення ТЦК та СП, дистанційна подача військовозобов'язаними документів до ТЦК та СП норми законодавства не передбачають.
Від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (з урахуванням зміни назви відповідача).
24.03.2025 року позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 поштовим зв'язком (трек номер 4900000479689) заяву від 24.03.2025 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви про надання відстрочки від 21.06.2024 позивачем додано довідку з Резерв + за 20.03.2025 року (засвідчена копія), D паспорт ОСОБА_1 (засвідчена копія), довідку про реєстрацію місця проживання (засвідчена копія), паспорт та код ОСОБА_2 (засвідчена копія), пенсійне посвідчення ОСОБА_2 (засвідчена копія), довідку медико-соціальної експертної комісії відносно ОСОБА_2 (засвідчена копія), нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 (оригінал), свідоцтво про народження ОСОБА_3 (батька ОСОБА_4 ) (засвідчена копія), свідоцтво про народження ОСОБА_1 (засвідчена копія.).
Відповідачем вказана заява отримана 25.03.2025, про що відповідач надав до відзиву відомості сайту «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за треком №4900000479689.
Згідно наданих відповідачем до відзиву доказів, на засіданні Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Комісія) позивачеві відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що зафіксовано у Протоколі від 27.03.2025 № 12.
Згідно повідомлення від 27.03.2025 №28/1254, позивачу відмовлено у наданні відстрочки з підстав не надання необхідних документів: додатку 8 або довідки про отримання компенсації, підтвердження відсутності родичів 1-го ступеня споріднення.
Як зазначає відповідач, вказане повідомлення направлене на поштову адресу позивача простою кореспонденцією.
Проте, звертаючись до суду з даним позовом, позивач оскаржує саме бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви про надання відстрочки.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, виходячи із предмета та підстав даного позову, суд враховує таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин, визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України “Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, яка набрала чинності з 18.05.2024 (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації; далі Порядок №560), визначено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», “Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.
Згідно з п. 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Як встановлено судом, 24.03.2025 позивач засобами поштового зв'язку направив до відповідача заяву підписану особисто з копіями документів, які, на його думку, дають йому право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі п. 1 ч.3 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 11 вищевказаного Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до п. 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 60 Порядку №560 встановлено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В матеріалах даної справи наявні докази розгляду заяви позивача про надання відстрочки від 24.03.2025 та прийняття відповідачем відповідного рішення.
Так, згідно протоколу №12 від 27.03.2025 засідання Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Комісія) позивачеві відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав не надання необхідних документів: додатку 8 або довідки про отримання компенсації, підтвердження відсутності родичів 1-го ступеня споріднення.
За наслідками засідання комісії складено повідомлення, від 27.03.2025 №28/1254, яким позивачу повідомлено про відсутність підстав у наданні відстрочки, у зв'язку із ненаданням додатку 8 або довідки про отримання компенсації.
Отже, відповідачем свій обов'язок щодо розгляду заяви відповідача виконано, що, на думку суду, свідчить про відсутність підстав вважати про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача від 24.03.2025.
Тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача стосовно передчасного подання даного позову (04.04.2025).
Так, відповідно до абз. 3 п. 60 Порядку № 560 комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
Отже, звернення до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності відповідача стосовно не розгляду заяви про надання відстрочки на 10 десятий календарний день після отримання відповідачем заяви позивача про надання відстрочки (25.03.2025), є передчасним та таким, що не направлено на відновлення порушених прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 30.06.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна