01 липня 2025 рокуСправа №160/10933/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-2), у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 06.05.2025, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у ПП «Світекс» з 01.02.2007 по 01.05.2007, з 01.06.2007 по 01.07.2007 та у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» з 01.07.2011 по 16.01.2012, з 09.02.2012 по 06.08.2012 на підставі довідок, виданих роботодавцем та з урахування записів в трудовій книжці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області врахувати періоди роботи у ПП «Світекс» з 01.02.2007 по 01.05.2007, з 01.06.2007 року по 01.07.2007 та у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» з 01.07.2011 по 16.01.2012, з 09.02.2012 по 06.08.2012 на підставі довідок, виданих роботодавцем та з урахування записів в трудовій книжці до пільгового страхового стажу за Списком №1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності було розглянуто таку заяву та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з нестачею пільгового страхового стажу. Водночас, у такому рішенні відповідачем-2 було зазначено про не зарахування до пільгового стажу позивача таких періодів, як: з 01.02.2007 по 01.05.2007 та з 01.06.2007 по 01.07.2007 у ПП «Світекс», оскільки відсутня довідка про спуски до шахти; з 01.07.2011 по 16.01.2012 та з 09.02.2012 по 06.08.2012 у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» згідно довідки від 31.08.2018 №96-1, оскільки довідка не відповідає додатку 5 постанови №637, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера та у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості по спеціальному стажу по зазначеному підприємству. Так, позивач не погоджується з такою відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також у не зарахуванні означених періодів його роботи. Зазначає, що трудова книжка, уточнюючі довідки та інші надані відповідачу документи містять усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, записи та накази завірені підписом повноваженої особи та печаткою, не містять виправлень. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/10933/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
01.05.2025 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 01.02.2007 по 01.05.2007 та з 01.06.2007 по 01.07.2007 у ПП «Світекс», оскільки відсутня довідка про спуски до шахти; роботи з 01.07.2011 по 16.01.2012 та з 09.02.2012 по 06.08.2012 у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» згідно довідки від 31.08.2018 №96-1, оскільки довідка не відповідає додатку 5 постанови №637, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера та у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості по спеціальному стажу по зазначеному підприємству. У зв'язку з цим, як зазначає відповідач-2, позивач не має права на пенсію за віком згідно з ч. 3 ст. 114 Закону №1058, оскільки відсутній пільговий стаж позивача на підземних роботах - 25 років, або на роботах провідних професій - 20 років, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
06.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що заява позивача від 09.12.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, в наслідок чого було винесено рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, а тому в задоволенні вимог до відповіача-1 слід відмовити. Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 01.02.2007 по 01.05.2007, з 01.06.2007 по 01.07.2007 та у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» з 01.07.2011 по 16.01.2012, з 09.02.2012 по 06.08.2012, то відповідачем-1 було викладено позицію аналогічну зазначеній відповідачем-2, а тому вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350012818 від 17.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком позивачу згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є законним та обґрунтованим.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 .
09.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046350012818 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності пільгового стажу на підземних роботах - 25 років, або на роботах провідних професій - 20 років.
Крім того, в обґрунтування відмови у призначенні пенсії відповідачем-2 зазначено, що вік заявника становить 48 років 05 місяців, страховий стаж становить 23 роки 08 місяців 24 дні, страховий стаж з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 41 рік 06 місяців 25 днів; пільговий стаж згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.09.1994 №202: (20) - 13 років 01 місяць 12 днів; (25) - 23 роки 04 місяці 21 день; пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 20 років 01 місяць 11 днів.
За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди.
До пільгового стажу не зараховано періоди: роботи:
- з 01.02.2007 по 01.05.2007 та з 01.06.2007 по 01.07.2007 у ПП «Світекс», оскільки відсутня довідка про спуски до шахти;
- з 01.07.2011 по 16.01.2012 та з 09.02.2012 по 06.08.2012 у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» згідно довідки від 31.08.2018 №96-1, оскільки довідка не відповідає додатку 5 постанови №637, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера та у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості по спеціальному стажу по зазначеному підприємству.
Додатково у рішенні було зазначено, що право на пенсію згідно п.п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 набуде після досягнення 50 років з 14.08.2026.
Крім того, судом встановлено з наданої форми РС-право щодо ОСОБА_1 видно, що період з 01.02.2007 по 01.05.2007, з 01.06.2007 по 01.07.2007, з 01.07.2011 по 16.01.2012, з 09.02.2012 по 06.08.2012 не зараховано до пільгового стажу, але зараховано до страхового стажу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 ст. 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до ч. 6 ст. 114 Закону №1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
За ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Відповідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII також визначено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
При цьому, право на передбачену ч. 3 ст. 114 Закону №1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі - Список №202), або мати стаж роботи провідної професії визначених ст. 14 Закону №1788-XII, ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV - не менше 20 років.
Згідно зі ст. 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17.
Як слідує із записів №13-14, 15-16 наявної в матеріалах справи копії дубліката трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач:
01.07.2011 - прийнятий у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» за терміновим трудовим договором гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №41-к від 01.07.2011);
16.01.2012 - звільнений у зв'язку з закінченням робіт на дільниці відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП (наказ №9-к від 16.01.2012);
09.02.2012 - прийнятий у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» за терміновим трудовим договором гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №27-к від 09.02.2012);
06.08.2012 - звільнений за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП (наказ №150-к від 06.08.2012).
Водночас, записів про період роботи позивача з у ПП «Світекс» з 01.02.2007 по 01.05.2007, з 01.06.2007 року по 01.07.2007 така трудова книжка не містить.
Разом з тим, позивачем при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах було надано довідку Приватного підприємства «Світекс» №314 від 14.04.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземній дільниці прохідницьких та монтажно-демонтажних робіт м. Павлоград (виконання робіт в підземних умовах шахт ВСП ПАТ «ДТЄК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») і за період:
- з 01.02.2007 по 01.05.2007 (трудові угоди від 01.02.2007, 01.03.2007, 01.04.2007) та з 01.06.2007 по 01.07.2007 (трудова угода 01.06.2007) виконував в гірничому виробництві: гірничопрохідницькі та інші види робіт в цілях видобутку вугілля, підземним способом за професією гірник підземний (КП 7111) з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачена ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За даними обліку робочого часу пільговий стаж за професією гірник підземний (ст. 114) становить: 00 рік 04 місяці 00 дні.
- з 01.07.2007 до 01.10.2007 (трудові угоди від 01.07.2007, 01.08.2007, 01.09.2007) та з 01.10.2007 (наказ від 01.10.2007 №51-к §3) по 06.05.2008 (наказ про звільнення від 06.05.2008 №35/1-к §1) виконував в гірничому виробництві: гірничопрохідницькі та інші види робіт в цілях видобутку вугілля, підземним способом за професією гірник очисного забою (КП 7111) з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачена ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За даними обліку робочого часу пільговий стаж за професією гірник очисного забою (ст. 114) становить: 00 рік 09 місяців 16 днів.
Загальний пільговий стаж становить: 01 рік 01 місяць 16 днів.
Підстава для видачі довідки слугували: Трудові угоди, особова картка форми П-2, накази по підприємству, табель обліку робочого часу, особовий рахунок про з/плату.
Додаткові відомості: суміщення професій не було, відпустки без збереження заробітної плати: 11.03.2008 - 13.03.2008; 17.04.2008 - 30.04.2008.
Так, підставою відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 01.02.2007 по 01.05.2007 та з 01.06.2007 по 01.07.2007 у ПП «Світекс», стала відсутність довідки про спуски до шахти, проте, суд вважає її безпідставною оскільки відомості вищевказаної пільгової довідки ПП «Світекс» №314 від 14.04.2023, що надана позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, містить достатні дані для зарахування зазначених періодів в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок та уточнень з приводу спусків в шахту, а саме містить повну інформацію про роботу на пільгових умовах, а також повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт.
Суд додатково звертає увагу на те, що посилання відповідача на відсутність первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, не ґрунтуються на об'єктивних доказах, а фактично є припущеннями. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах. Щодо неможливості підтвердження пільгового стажу, суд не може прийняти вказані обставини як підставу для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зарахуванні до пільгового стажу, оскільки за вимогами чинного законодавства, неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у зарахуванні відповідного стажу роботи.
Водночас, суд зауважує на тому, що відповідачем-2 у спірному рішенні не ставиться під сумнів пільгових характер виконуваної позивачем роботи у періоди, визначені вказаною довідкою, у зв'язку із чим дане питання в межах розгляду даної справи не досліджується, адже не є спірним.
Крім того, позивачем було надано довідку ТОВ «Управління Донбасспецстрой» №96-1 від 31.08.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах в ТОВ «Управління Донбасспецстрой» за період роботи:
- з 01.07.2011 (наказ №41-к від 01.07.2011) по 16.01.2012 (наказ №9-к від 16.01.2012) виконував гірничі роботи в шахті на видобуванні вугілля в ПАТ «Павлоградвугілля» шахта ім. М.І. Сташкова за професією, посадою гірник очисного забою 5 розряду, що передбачено Списом №1 розділом 1 підрозділом 1 пунктом 1.1.а Постанови КМУ від 16.01.2003 №36, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За період з 01.07.2011 по 16.01.2012 - 0 років 06 місяців 15 днів. Додаткові відомості: сумісництва професій не було, роботи на поверхні не виконував, відпустками без збереження заробітної плати не користувався, в страйках участі не приймав.
- з 09.02.2012 (наказ №27-к від 09.02.2012) по 06.08.2012 (наказ №150-к від 06.08.2012) виконував гірничі роботи в шахті на видобуванні вугілля в ПАТ «Павлоградвугілля» шахта ім. М.І. Сташкова за професією, посадою гірник очисного забою 5 розряду, що передбачено Списом №1 розділом 1 підрозділом 1 пунктом 1.1.а Постанови КМУ від 16.01.2003 №36, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За період з 09.02.2012 по 06.08.2012 - 0 років 05 місяців 26 днів. Додаткові відомості: сумісництва професій не було, роботи на поверхні не виконував, відпустками без збереження заробітної плати не користувався, в страйках участі не приймав.
Додатково у вказаній довідці вказано, що дана професія пройшла атестацію вперше згідно наказу №6-П від 22.03.2012.
Підставою для видачі слугували: особова картка форми П-2; наказів з особового складу; розрахункові відомості; ЕКС. технологічній процес; табелі обліку робочого часу ТОВ «УПРАВЛІННЯ ДОНБАССПЕЦСТРОЙ». ВСП «ШУ ДИПРОВСЬКА» РАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» шахта ім. М.І. Сташкова.
Вказана довідка містить підписи директора ТОВ «Управління Донбасспецстрой» ОСОБА_2 та інспектора з кадрів ОСОБА_3 .
Водночас, підставою не зарахування періодів роботи визначених у довідці ТОВ «Управління Донбасспецстрой» №96-1 від 31.08.2018 стало те, що довідка не відповідає додатку 5 постанови №637, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера та у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості по спеціальному стажу по зазначеному підприємству, на що суд зазначає наступне.
Так, дійсно, Додатком №5 до п. 20 Порядку №637 визначено зразок довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно з яким підписантами такої довідки є керівник підприємства, головний бухгалтер, начальник відділу кадрів.
Водночас, не підписання наданої позивачем довідки ТОВ «Управління Донбасспецстрой» №96-1 від 31.08.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній головним бухгалтером жодним чином не може свідчити про недостовірність викладених в ній обставин та інформації, тим паче, що, як зазначалося вище, наведені в цій довідці відомості викладено на підставі особової картки, особових рахунків про заробітну плату, табелів спуску в шахту, довідника ЕТКС та результатів атестації робочих місць і такі відомості не мають розбіжностей з даними трудової книжки позивача. Вказана довідка складена посадовими особами ТОВ «Управління Донбасспецстрой» і засвідчена їх печаткою.
Відтак, вказані відповідачем-2 обставини не дають підстав для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи, зазначеного у довідці ТОВ «Управління Донбасспецстрой» №96-1 від 31.08.2018р про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній до пільгового стажу позивача.
Суд наголошує, що відповідачем у даному випадку не спростовано факт зайнятості позивача на посаді, що передбачена Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003, а лише вказано на певні недоліки в заповнені уточнюючої довідки, що не мають вплив на визначення періодів роботи позивача на такій посаді, та інших відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не врахував, що не усі недоліки у складанні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів (підписів) у таких документах.
Вказана довідка містить всю інформацію, що визначена п. 20 Порядку №637, а певні недоліки заповнення довідки про підтвердження пільгового стажу не можуть позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення.
Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що надана уточнююча довідка містить неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивачки до її пільгового стажу, що враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В даному випадку суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей з посиланням на дати та номери відповідних наказів, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку з чим відсутність підпису головного бухгалтера в уточнюючій довідці не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи до стажу.
Крім того, суд наголошує, що Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Щодо доводів відповідача-2 про відсутність відомостей по спеціальному стажу по зазначеному підприємству вказаних періодів роботи у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то слід зазначити, що невірно зазначений код підстав для обліку спецстажу, що вноситься роботодавцем при формуванні та поданні страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або відсутність відомостей про спецстаж, не може слугувати підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів, що посади, які займав позивач не відносяться до пільгових.
Крім того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обмежений у праві здійснити запити щодо надання інформації необхідної для призначення / відмови у призначенні пенсії, що передбачено приписами п. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач-2 цього не зробив.
Відтак, періоди роботи позивача, визначені наведеними довідками безумовно підлягають зарахуванню до його пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У цьому випадку належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначені пенсії, а не дій органу Пенсійного фонду, оскільки саме рішенням суб'єкта владних повноважень позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Враховуючи викладене, аналіз наведених норм та встановлених судом обставин у сукупності, суд робить висновок про протиправність спірного рішення відповідача-2 №046350012818 від 17.01.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим таке рішення підлягає скасуванню.
Водночас, як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13.
Так, обрахунок страхового та пільгового стажу, призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням викладеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов'язати належний орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованих періодів роботи.
Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пунктом 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 09.12.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача, отже, суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо зарахування спірних періодів роботи у пільговому обчисленні та повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 09.12.2024 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як визначеного суб'єкта призначення.
Відтак, позовні вимоги, заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 29.01.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350012818 від 17.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період його роботи у ПП «Світекс» з 01.02.2007 по 01.05.2007, з 01.06.2007 року по 01.07.2007 та у ТОВ «Управління Донбасспецстрой» з 01.07.2011 по 16.01.2012, з 09.02.2012 по 06.08.2012.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованих періодів його роботи.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський