Справа № 547/517/24 Номер провадження 11-кп/814/742/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 червня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42024172010000011 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Семенівка Семенівського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, працюючого апаратником обробітку зерна ТОВ "Кононівський елеватор",
засуджено за ст. 336 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Вирішено питання щодо арешту майна та речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Із 04.05.2001 ОСОБА_8 перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" ОСОБА_8 є військовозобов'язаним та підлягає призову за мобілізацією.
Висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 визнаний придатним до військової служби під час загальної мобілізації в Збройних Силах України.
15.02.2024 о 10 год. 25 хв. ОСОБА_8 в присутності свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відмовився отримати повістку про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову за мобілізацією, але за участі свідків йому оголошено зміст повістки про прибуття для відправлення на 01.03.2024 на 20.00 год. Крім того ОСОБА_8 був попереджений про відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.
Проте ОСОБА_8 , будучи військовозобов'язаним і діючи з прямим умислом, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та, заздалегідь попередженим про строк і необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки до військової частини НОМЕР_1 , бажаючи ухилитися від призову за мобілізацією на зазначений час, без поважних причин відмовився отримувати повістку про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до військової частини НОМЕР_1 , будучи обізнаним про дату та час для відправки, 01.03.2024 на 20.00 год. не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації
На вирок суду обвинувачений та його захисник подали апеляційні скарги, у яких просять змінити ОСОБА_8 покарання та пом'якшити його. Звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.
Свої апеляційні скарги мотивують тим, що поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_8 13.02.2024 особисто написав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 і додав до неї довідку з навчального закладу про відстрочку. Не зважаючи на це 15.02.2024 його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вручення повістки на відправку та він відмовився її брати, так як має право на відстрочку.
В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину визнав повністю, погодився розглянути справу без дослідження доказів, але оскільки не мав захисника, тому не розумів наслідки такого розгляду.
Крім цього захисник в апеляційній скарзі вказав, що ОСОБА_8 є єдиним годувальником в сім'ї, який повністю забезпечує родину: брата ОСОБА_11 , який є особою з інвалідністю, матір ОСОБА_12 , яка є особою пенсійного віку.
Також вказує, що суд не надав належну оцінку особі обвинуваченого, те що він має чіткі плани на майбутнє, позитивно характеризується за місцем проживання та призначив занадто суворе покарання. Відповідно до досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення і ризик небезпеки для суспільства є середнім та орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційних скарг, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, учасниками провадження не оскаржується.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 під час розгляду місцевим судом провадження щодо нього не розумів наслідки розгляду справи на підставі ч.3 ст. 349 КПК України не відповідають дійсності.
Як вбачається з відеозапису судового засідання, під час розгляду справи в суді першої інстанції судом було роз'яснено ОСОБА_8 обвинувачення, з'ясовано чи правильно він розуміє зміст цих обставин, добровільність його позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 не оспорював обставини вчиненого кримінального правопорушення, свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та просив звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Оскільки обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин висунутого обвинувачення, у зв'язку з чим суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги закону, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вік та стан здоров'я, наявність обставин, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Колегія суддів враховує наявність у обвинуваченого матері, яка є особою пенсійного віку та інших близьких родичів, позитивну характеристику за місцем проживання, проте вказані обставини є недостатніми для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Місцевим судом правильно враховано обставини вчиненого кримінального правопорушення під час воєнного стану, що складає значну суспільну небезпечність, матиме негативний вплив на інших військовозобов'язаних та не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання.
Отже, судом враховані всі встановлені під час судового розгляду обставини. Інших обставин, які б давали підстави для пом'якшення покарання колегією суддів під час перегляду вироку суду не встановлено.
Доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника щодо можливості виправлення ОСОБА_8 без реального відбування покарання є безпідставними.
У зв'язку з цим суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8 має бути призначене покарання з реальним його відбуванням в умовах виправної установи.
Наявність у ОСОБА_8 щирого каяття з приводу вчиненого та активне сприяння розкриттю злочину, за наведених обставин не свідчить про наявність підстав для його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, призначене ОСОБА_8 покарання, відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання, як про це ставиться питання в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає. Тому, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4