Справа № 161/2875/25 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Провадження № 22-ц/802/877/25 Доповідач: Осіпук В. В.
30 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
вивчивши апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
У лютому 2025 року ПрАТ «Волиньобленерго» звернулося до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи рішення суду незаконним, 23 червня 2025 року ОСОБА_2 від імені позивача ПрАТ «Волиньобленерго» підписала та подала апеляційну скаргу.
На підтвердження своїх повноважень Розгон О. В. до апеляційної скарги додала довіреність № 13/18-1381 від 16 травня 2025 року, якою ПрАТ «Волиньобленерго» в особі генерального директора Севідова С. В. уповноважило Розгон О. В. представляти інтереси ПрАТ «Волиньобленерго» в судах.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.
Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Аналіз апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Розгон О. В. діяти від імені позивача ПрАТ «Волиньобленерго» в порядку самопредставництва.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки апеляційна скарга підписана Розгон О. В., якою не надано доказів на підтвердження того, що вона має повноваження представляти позивача ПрАТ «Волиньобленерго» як юридичну особу в судах, то колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357, 381 ч. 2 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2025 року визнати неподаною і повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий
Судді