Справа № 755/5466/25
Провадження № 2/761/7255/2025
22 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва? про визнання дій (бездіяльності) протиправними, відшкодування моральної шкоди
В березня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, КП ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва?, в якому просили суд:
- визнати незаконними (протиправними) дії КП ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва? щодо будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві на території Воскресенських садів і перевищення рівня шуму біля земельних ділянок по АДРЕСА_1;
- визнати незаконною (протиправною) бездіяльність і дії Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, КП ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва? щодо вилучення (викупу) для суспільних потреб міста Києва для будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1 у місті Києві і здійснення незаконного будівництва без такого вилучення (викупу) для суспільних потреб;
- стягнути з Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, КП ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва? солідарно на користь ОСОБА_1 2 000 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди з урахуванням індексу інфляції 68 754, 69 грн та з урахуванням 3 % річних від простроченої суми у розмірі 17 248, 15 грн, а також здійснювати нарахування втрат від інфляції та 3 % річних до моменту виконання рішення суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва? про визнання дій (бездіяльності) протиправними, відшкодування моральної шкоди передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідно до ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити:
-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Так, згідно ч.1, 4 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об?єднано декілька вимог, пов?язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Зміст наведеної норми свідчить про можливість об'єднання позивачем декількох вимог, які пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Стаття 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В той же час, згідно із ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Позивачами об?єднано в одне провадження позовні вимоги до відповідача КП ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва? та відповідачів Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, які не пов?язані між собою.
Крім того, позовні вимоги до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації пов?язані саме зі спором щодо нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 " Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачі звернулись з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про оскарження дій (бездіяльності) Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, щодо дотримання порядку викупу об'єктів нерухомого майна для здійснення будівництва (для суспільних потреб), в частині не прийняття рішення про викуп об'єктів нерухомості, розміщених біля об'єкта будівництва, а саме: АДРЕСА_1, що територіально знаходиться в Дніпровському районі м. Києва.
Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Отже, в силу приписів ст.378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.44 ЦПК України).
Отже, враховуючи викладене, позивачам необхідно визначитись з позовними вимогами та звернутись до відповідних судів, так як КП ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва?знаходиться в Печерському районі м. Києва, а нерухоме майно - Дніпровський район м. Києва.
Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, позивачка ОСОБА_2 подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, а позивачка ОСОБА_1 подала клопотання про зменшення розміру сплати судового збору.
Так, відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ " Про судовий збір ", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або: позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 ЗУ " Про судовий збір ").
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 11 січня 2018 року по справі №809/1045/16 (суддя - доповідач Смокович М.І.) та від 10 січня 2018 року по справі №242/3169/17 (суддя - доповідач Мороз Л.Л.).
Як вбачається із долученої до клопотання позивачкою ОСОБА_2 довідки, її річний дохід (січень-грудень 2024 року ) складає 74 219, 00 грн.
Позивачкою ОСОБА_1 до клопотання про зменшення розміру судового збору не було додано доказів, які б свідчили про відсутність отриманих нею доходів за останній звітний рік перед зверненням до суду із позовом. Додані до клопотання відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19 березня 2025 року не є остаточним доказом підтвердження неотримання доходів останньою.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, про відсутність правових підстав, зазначених у ч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір", які б слугували підставами, для задоволення клопотання позивачки ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору та клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору.
Так, позивачкою ОСОБА_2 заявлено дві вимоги немайнового характеру, а позивачкою ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).
З 01 січня 2025 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2025 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211, 20 грн.).
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211, 20 грн.).
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України ? Про судовий збір?, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч.7 Закону України ? Про судовий збір?, у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
З урахуванням викладеного позивачці ОСОБА_2 необхідно здійснити оплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру, у розмірі, передбаченому Законом України " Про судовий збір ", а саме: 1 211, 20 грн. х 2 = 2 422, 40 грн. (74 219, 00 грн. - річний дохід за 2024 рік - 5% від річного доходу складає 3 710, 95 грн.), про що надати суду оригінал квитанції.
Позивачці ОСОБА_1 необхідно здійснити оплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру, у розмірі, передбаченому Законом України " Про судовий збір ", а саме: 1 211, 20 грн. х 2 = 2 422, 40 грн., та 15 140, 00 грн - за вимогу майнового характеру, про що надати суду оригінал квитанції.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 Код класифікації доходу бюджету 22030101 Призначення платежу *.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, згідно з положеннями ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи те, що позивачами не дотримані вимоги положень ЦПК України, суд відповідно до ст. 185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства ?Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва? про визнання дій (бездіяльності) протиправними, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху та надати їм строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків, який не може перевищувати п?яти днів з дня отримання копії ухвали суду, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною і повертається стороні заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: