01.07.25
22-ц/812/1034/25
Провадження №22-ц/812/1034/25
Іменем України
01 липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №484/56/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення, яке постановив Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Коваленко Наталії Анатоліївни у приміщенні цього суду 21 березня 2025 року, повний текст складено 26 березня 2025 року, за позовом Державної екологічної інспекції Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,
У січні 2025 року Державна екологічна інспекція Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (далі - Інспекція) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Позов мотивовано тим, що Державними інспекторами з охорони природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) встановлено факт самовільного пошкодження до ступеню неприпинення росту 10 дерев породи «дуб», без відповідного дозволу в полезахисній смузі, розташованої між с. Кам'яна Батка та с. Кінецьпіль в межах території Первомайської міської ТГ Миколаївської області. За вказаним фактом 27 січня 2022 року посадовими особами Інспекції відносно відповідача складено адміністративний протокол №000039, який в своїх поясненнях зазначив, що з правопорушенням згоден. В подальшому протокол № 000039 від 28 січня 2022 року став підставою для винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення №000039 від 28 січня 2022 року. Відповідач постанову про накладення адміністративного стягнення оскаржив в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області, справа №484/632/22, але рішенням суду в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Державної екологічної інспекції Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) шкоду, заподіяну ним навколишньому середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна у розмірі 47047 грн. 78 коп., а також стягнути 3028 грн. судового збору.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вялова І.М. зазначила про невизнання позову, оскільки відповідач умислу на знищення дерев породи дуб у кількості 10 (десять) дерев не мав, так як діяв на підставі офіційного дозволу, виданого головою Кам'янобалківського старостинського округу ОСОБА_2 та землекористувачем ТОВ «Агрофірма Корнацьких». 21 жовтня 2021 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» по узгодженню з органами місцевого самоврядування в особі старости Кам'янобалківського старостинського округу ОСОБА_2 звернулися до ДП «Врадіївське лісове господарство» про залучення головного лісничого ОСОБА_3 , при обстеженні яким було обраховано масу деревини, яка буде заготовлена при підрізці гілля та самостійних дерев. Роботу, визначену актом, виконував житель села Кам'яна Балка, громадянин ОСОБА_1 з метою забезпечення своїх соціальних потреб.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 березня 2025 р. позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) задоволені в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у вигляді збитків, нанесених державі Україна у розмірі 47047 грн. 78 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн.
Рішення суд умотивував тим, що діями відповідача порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища, а тому дійшов висновку, що позивач довів вимоги, у зв'язку з чим задовольнив їх в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювана шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 27 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 в полезахисній смузі між с. Кам'яна Балка та с. Кінецьпіль, в межах Первомайської ОТГ, здійснив знищення до ступеня неприпинення росту 10 (десяти) дерев породи дуб без дозволу уповноваженого органу державного, діаметрами у корі біля шийки кореню 49,0 см; 44, 0 см; 49,0 см.; 40,0 см; 66,0 см; 56,0 см; 55 см; 43 см; 48,0 см; 75 см. За допомогою власної бензопили «Гудлан», що є порушенням статті 69 Лісового кодексу України, Постанови КМУ №650 від 22 липня 2020 року. ОСОБА_1 зауважує, що аналізуючи ст. 65 КУпАП знищення чи пошкодження застосовується відносно лісових культур, сіянців, саджанців, молодняка, тобто до невеликої деревинної рослинності, а ст. 65-1 КУпАП вказані поняття застосовуються вже відносно цілих природніх комплексів - полезахисних смуг та захисних лісових насаджень. При цьому диспозиція не містить окремого терміну «незаконна порубка» як в ст.65 КУпАП. Однак, з урахуванням практики застосування ст. 65-1 КУпАП та виходячи із системного аналізу законодавства, на думку відповідача, можна дійти висновку, що під знищенням полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень слід розуміти здійснення негативного впливу на окремі дерева та чагарникову рослинність, що ростуть у полезахисних лісових смугах та лісових насадженнях, внаслідок чого виключається можливість подальшого існування рослин та їхня повноцінна життєдіяльність. Тому під знищенням захисних насаджень і смуг у цій статті слід розуміти, зокрема їх вирубку або спилювання. ОСОБА_1 наголошує, що умислу на знищення дерев породи дуб в кількості 10 (десять) дерев він не мав, так як діяв на підставі виданого головою Кам'янобалківського старостинського округу ОСОБА_2 та землекористувачем - ТОВ «Агрофірма Корнацьких» офіційного дозволу, що повністю виключає склад правопорушення та його вину у заподіянні шкоди і причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Крім того, відповідач вказує, що до пошкодження ступеня неприпинення росту належать дерева зі зламаною вершиною або обшморганою кроною від третини до половини її довжини, обідраною кроною від 10 до 30 відсотків периметра стовбура (незалежно від довжини і висоти пошкодження стовбура), обідраними і зламаними скелетними коренями від однієї четвертої частини до половини периметра стовбура, а також дерева з нахилом, спричиненим людськими діями, до 30 градусів від вертикальної осі без відриву коренів. В даному випадку при обрізуванні гілля в полезахисній лісовій смузі, в файньому (узлісному) ряді пошкодження кори та дерев не було допущено, що не несе негативного впливу на стан та подальший ріст дерев. Дерева даної лісополоси не є пошкодженими до ступеню неприпинення росту.
Апеляційний суд залишив без розгляду та повернув Державній екологічній інспекції Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) подані в порядку самопредставництва юридичної особи головним спеціалістом-юрисконсультом Єгоровою О.П. відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення та долучені до них документи, оскільки заявником не дотримано вимоги частини 3 статті 58 ЦПК України щодо надання доказів повноважень діяти від імені цієї юридичної особи - не долучено наказу, інструкції за посадою, положення тощо на підтвердження покладання на Єгорову О.П. повноважень з представництва в суді інтересів позивача, тоді як довіреність до таких не належить.
Справа з урахуванням ціни позову та положень частини 1 статті 369 ЦПК України розглянута апеляційним судом без повідомлення учасників справи».
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, оцінивши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним положенням закону.
Як вбачається з матеріалів справи і так встановив суд першої інстанції, 27 січня 2022 року у с. Кам'яна Балка державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Мельник І.Л. склала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №000039 про те, що 27 січня 2022 року о 16:30 годині він в полезахисній смузі між с. Кам'яна Балка та с. Кінецьпіль в межах Первомайської ОТГ здійснив знищення без дозволу уповноваженого державного органу до ступеню неприпинення росту 10 (десяти) дерев породи «дуб» діаметром у корі біля шийки кореню: 49,0 см; 44 см; 49,0 см; 40,0 см; 66,0 см; 56,0 см; 55,0 см; 43 см; 48,0 см; 75,0 см за допомогою власної бензопили «Гудлан», чим порушив вимоги статті 69 Лісового кодексу України, постанови КМУ №650 від 22 липня 2020 року (а.с.13-14).
Вказаний протокол був розглянутий 28 січня 2022 року та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 000039, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.15-16).
В силу статті 65-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об'єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень
Вказану постанову відповідач оскаржив в порядку, передбаченому КАС України (справа №484/632/22). Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без задоволення (а.с. 17-24).
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок самовільного пошкодження дерев до ступеню неприпинення росту породи дуб без лісорубного квітка та іншого документу дозвільного характеру в полезахисній лісовій смузі біля с. Кам'яна Балка ОСОБА_1 , завдана останнім шкода становить 47047 грн. 78 коп. (а.с. 10-11).
Позивач звернувся до відповідача з претензією про необхідність добровільно відшкодувати суму збитків, нанесених державі, які утворились внаслідок здійснення відповідачем правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, до якої доданий розрахунок розміру шкоди, що становить 47047 грн. 78 коп. (а.с. 8-11).
Звертаючись з позовом, Інспекція посилалася на те, що відповідач, проводивши вирубку дерев без належного дозволу, спричинив збитки, розмір яких згідно розрахунку, виконаного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-західного кругу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23липня 2008року №665, становить 47047 грн. 78 коп., і ці збитки добровільно не відшкодував.
Суд першої інстанції при вирішенні спору повно встановив обставини справи на підставі наявних у справі доказів та правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягали застосуванню.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Згідно із частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказаними нормами закону встановлені загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.
Для встановлення обставин, чи є підстави для настання відповідальності за спричинення майнової шкоди необхідні: наявність шкоди, протиправне діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Статтею 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що природні ресурси України є власністю Українського народу, середовища» від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, законами України.
Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Як визначено у статті 1 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України), ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до частини 1 статті 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до приписів статті 20-2 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» до компетенції державної екологічної інспекції належить організація і здійснення державного контролю за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень. Вказаним законом вищезазначений орган наділений повноваженнями виступати позивачем у судах.
Порядок нарахування заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності та порядок відшкодування такої шкоди визначені законом.
Заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів (частина 1 статті 67 ЛК України).
Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (частина 1 статті 69 ЛК України).
Згідно статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до статті 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до частини 2 статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», роз'яснення Міністерства юстиції України від 30 травня 2003 року № 21-14-1297 та листа Верховної Ради України від 17 червня 2003 року № 06/10-576 від 17 червня 2003 року грошові стягнення за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються в повному обсязі до місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Відповідно до статті 67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною статті 68 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.
Відповідно до частини 1 статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.
Згідно пункту 3 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №650, землекористувачами проводяться заходи з утримання та збереження полезахисних лісових смуг на підставі матеріалів лісовпорядкування або обстежень комісією з метою визначення необхідності проведення невідкладних заходів з поліпшення санітарного стану полезахисних лісових смуг, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій, стихійного лиха тощо) у пошкоджених, малоефективних, зріджених, відмираючих насадженнях, які втрачають свої захисні функції. Комісія утворюється органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру.
Тобто, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення відповідача проти позову з посиланням на наявність дозволу на проведення порубки, оскільки ДП «Врадіївське лісове господарство», за участю представника якого було складено акт обстеження захисних насаджень, в якому дозволено провести догляд та оздоровлення насаджень, не відноситься до такого органу, який має повноваження на надання спеціальних дозволів (а.с. 92).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що діями відповідача порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки лісових насаджень (без належного дозволу уповноваженого державного органу) і такі протиправні дії завдали державі шкоди в розмірі 47047 грн.78 коп., яка була розрахована відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників (додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» від 23 липня 2008 року № 665), що підтверджується відповідним розрахунком.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог та задовольнив їх.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не мав умислу на знищення десяти дерев та діяв на підставі дозволу, виданого головою Кам'янобалківського старостинського округу ОСОБА_2 та землекористувачем ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
Так, вказані аргументи, є фактичним запереченням вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65-1 КУпАП, тоді як ці обставини перевірені та встановлені судом при розгляді справи №484/632/22 щодо оскарження постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, а тому в силу положень частини 4 статті 82 ЦПК України не доказуються у цій справі.
Враховуючи, що при ухваленні рішення суд повно з'ясував обставини справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, внаслідок чого прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо стягнення з відповідача шкоди, відповідно до статті 375 ЦПК України відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційним судом рішення суду не скасовано і не змінено, розподіл судових витрат, які в цій справі покладаються на відповідача, не проводиться.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Т.М.Базовкіна
Судді: Л.М. Царюк
Ж.М. Яворська
Повна постанова складена 01 липня 2025 року