Справа № 151/469/24
Провадження № 22-ц/801/844/2025
Категорія: 19
Головуючий у суді 1-ї інстанції Моцний В. С.
Доповідач:Ковальчук О. В.
01 липня 2025 рокуСправа № 151/469/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчука О. В.,
суддів: Сала Т. Б., Шемети Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Гайсинської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрація) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрації) та Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» про визнання недійсним наказу, усунення перешкод шляхом зобов'язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
В провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває зазначена вище справа за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 21 січня 2025 року.
01 липня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про зупинення провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/8835/16-ц, з тих підстав, що 18 червня 2025 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду вказану справу прийнято до розгляду, а правовідносини у зазначеній справі та справі, що переглядається Вінницьким апеляційним судом, є подібними.
Так, 18 квітня 2025 року ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 367/8835/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави для передачі такої справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України.
Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
У постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 367/4128/16-ц (провадження № 61-21333св21) за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський», в якій прокурор просив витребувати земельну ділянку, оскільки вона відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме Національного природного парку «Голосіївський», вказано, що: «зайняття спірної земельної ділянки з порушенням норм ЗК України треба розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця земельної ділянки.
[…] вимога прокурора про витребування земельної ділянки на підставі статті 388 ЦК України не є належним способом захисту права власника.
[…] обрання неналежного способу захисту не перешкоджає прокурору заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки її власникові».
Аналогічного висновку дійшла колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 367/4140/16-ц, вказавши, що задоволення порушеного права має бути захищено шляхом звернення до суду з позовом про повернення спірної земельної ділянки, а не з позовом про витребування її у власність територіальної громади.
Разом з цим у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/3315/17 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест», треті особи: які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства екології та природних ресурсів України, Національного природного парку «Голосіївський», Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння касаційний суд вважав правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що витребування спірних земельних ділянок із володіння відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України у зв'язку з порушенням органом місцевого самоврядування вимог Лісового кодексу України та Земельного кодексу України. Спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» на підставі статті 388 ЦК України.
Крім того Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 911/3312/17 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства екології та природних ресурсів України, Національного природного парку «Голосіївський», Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Коцюбинської селищної ради, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, погодився з судовими рішенням судів попередніх інстанцій, яким витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_1, вартістю 93 711,00 грн.
Такого ж висновку щодо обраного прокурором способу захисту порушеного права - витребування земельної ділянки - дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 911/3447/17 за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства екології та природних ресурсів України та Національного природного парку «Голосіївський» (постанова від 29 січня 2019 року у справі № 911/3447/17).
У вказаних справах господарської юрисдикції (№ 911/3315/17, № 911/3312/17, № 911/3447/17) та цивільної юрисдикції (№ 367/4128/16, № 367/4140/16-ц) однакові підстави позову.
Передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що заявлений прокурором негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки у контексті зазначених обставин справи спрямований на ефективне відновлення права держави на спірну земельну ділянку.
За таких обставин, враховуючи природу спірних правовідносин, задоволення порушеного права має бути захищено шляхом звернення до суду з позовом про повернення спірної земельної ділянки, а не з позовом про витребування її у власність територіальної громади, як вказує Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Оскільки у практиці Касаційного цивільного та Касаційного господарського судів у складі Верховного Суду за подібної природи спірних правовідносин має місце неоднакове застосування положень ЦК України щодо обраного прокурором способу захисту, то з метою забезпечення єдності судової практики колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне передати цю справу для відступу від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/3315/17, від 29 січня 2019 року у справі № 911/3312/17, від 29 січня 2019 року у справі № 911/3447/17 та вказати, що: «зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої на землях природно-заповідного фонду, з порушенням норм ЗК України треба розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов»
18 червня 2025 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято до розгляду вказану справу та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 10 вересня 2025 року.
Вирішуючи питання щодо заявленого скаржником клопотання, з урахуванням думки учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення провадження у цій справі з огляду на таке.
У п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Предметом позову у справі, що переглядається Вінницьким апеляційним судом, є, зокрема, вимоги позивача про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов'язання особи повернути у державну власність земельну ділянку.
Враховуючи наведене, правовідносини у даній справі є подібними до правовідносин у справі № 367/8835/16-ц, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/8835/16-ц.
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, ст. 260 ЦПК України, апеляційний суд
Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про зупинення провадження задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження у справі № 151/469/24 за позовом Гайсинської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрація) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрації) та Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» про визнання недійсним наказу, усунення перешкод шляхом зобов'язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/8835/16-ц.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді: Т. Б. Сало
Т. М. Шемета