Справа № 127/19345/25
Провадження №11-сс/801/515/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024020000000755 від 24 жовтня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно матеріалів кримінального провадження № 12024020000000755 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2024 року ОСОБА_7 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту затримання, тобто з 18 год 57 хв 20 червня 2025 року до 18 год 57 хв 18 серпня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що в судовому засіданні прокурором доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних рішень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби в період з 22:00 год до 06:00 год, з покладенням на нього обов'язків: з'являтись на виклики слідчого, прокурора та суду; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; не залишати населений пункт місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
слідчим та прокурором не доведені обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, указаним у клопотанні;
слідчий суддя не урахував належним чином відомості про особу підозрюваного ОСОБА_7 , не умотивував, чому більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК;
при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею безпідставно не визначено розмір застави.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 , підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, указав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, заявлені ризики доведені.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, з'ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді відповідає.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
З матеріалів кримінального провадження слідує, що старшим слідчим відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024020000000755, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
20 червня 2025 року в межах указаного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до тяжких та особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у порядку, встановленому ст. 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
Разом з тим, у кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, у тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10 лютого 2019 року) указав, що:
«Особа може бути затримана, відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції, лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом.
Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або, навіть, притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом з тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5.
Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень».
Зі змісту оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 може бути причетний до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочину.
Слідчий суддя урахував обставини кримінального правопорушення, його наслідки, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, та дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкості ймовірного покарання за злочини, по яким оголошено підозру, підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ураховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Ба більше, слідчий суддя урахувавши те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, його роль з координації діяльності інших підозрюваних, а також те, що єдиним джерелом його доходів була незаконна реалізація наркотичних засобів, дійшов обґрунтованого висновку про не доцільність визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш мякого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід буде недостатнім для запобігання указаних вище ризикам та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру кримінального правопорушення та певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи особистості.
Відтак істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 без визначенням застави - залишенню без змін, як законна, обґрунтована та вмотивована.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4