Справа № 686/18179/25
Провадження № 1-кс/686/6453/25
30 червня 2025року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за її заявою.
В обґрунтування скарги вказує, що у травні 2025 року звернулася до ГУНП у Хмельницькій області з приводу втручання в її діяльність як захисника. Вказала, що 9 травня 2025 року нею був отриманий лист КДКА у Рівненській області за скаргою ОСОБА_4 , яка є відповідачем у справі за позовом ОСОБА_5 , представництво інтересів якого здійснює ОСОБА_3 , про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Зазначає, що скаргою на адвоката ОСОБА_4 перешкоджає здійсненню адвокатом повноважень, передбачених угодою про правничу допомогу.
26.06.2025 було отримано висновок поліції про те, що встановити факт кримінального правопорушення неможливо, з яким скаржниця не погоджується.
Просить поновити строк на оскарження та зобов'язати уповноважених осіб ГУНП у Хмельницькій області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 за фактом втручання ОСОБА_4 в діяльність захисника.
Скаржниця у судовому засіданні скаргу підтримала, просила її задовольнити. Пояснила, що за наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 КДКА у Рівненській області було відкрито дисциплінарне провадження, яке наразі закрито у зв'язку із відсутністю підстав для притягнення її до відповідальності. Повідомила, що на розгляді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 про захист честі та гідності.
Уповноважені особи ГУНП у Хмельницькій області, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явилися, однак відповідно до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши думку скаржниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 дізналася про відмову їй у внесенні відомостей до ЄРДР 26.06.2025, отримавши повідомлення начальника ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_7 .
Із скаргою до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скаржниця звернулася 26.06.2025, а тому слідчий суддя приходить до висновку про поновлення строку звернення до суду у зв'язку із поважними причинами його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із наданих матеріалів справи слідує, що 21.05.2025 ОСОБА_3 звернулася до ГУНП у Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій повідомила, що працює адвокатом з 2011 року.На підставі угоди про правничу допомогу від 29 травня 2024 року здійснює представництво інтересів ОСОБА_5 в цивільній справі.
9 травня 2025 року нею був отриманий лист КДКА у Рівненській області за скаргою ОСОБА_4 , яка є відповідачем у справі за позовом ОСОБА_5 , представництво інтересів якого здійснює ОСОБА_3 , про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. У скарзі ОСОБА_4 зазначає, що ніби-то адвокат ОСОБА_3 є організатором злочину проти військових 24.05.2024, брала участь у нападі на помешкання військових, разом із ОСОБА_8 вибивала їй двері, лаялась нецензурною лайкою та обіцяла облити кислотою; адвокат ОСОБА_9 спілкується з російськими військовими та розповідає інформацію про Україну. Реєстрація в єдиному державному реєстрі адвоката ОСОБА_3 не відповідає дійсності. Користуючись можливостями своєї діяльності, адвокат ОСОБА_10 знущається та залякує людей погрожуючи судом.
Уважала, що ганебною скаргою на адвоката ОСОБА_4 здійснює перешкоджання здійснення адвокатом повноважень передбачених угодою, поширюючи неправдиву інформацію про адвоката, намагаючись заставити відмовитись від ведення справи, а її дії підпадають під кваліфікацію ч. 1 ст. 397 КК України
Листом начальника ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_11 від 19.06.2025 ОСОБА_3 було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР у зв'язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Відповідно до розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація. Заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в ІКС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.
Ст. 397 ч. 1 КК України встановлено кримінальну відповідальність за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Об'єктивна сторона злочину може характеризуватися діями або бездіяльністю і проявляється у:1)вчиненні у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги;2)порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці (статтею 23 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" забороняється втручання в спілкування з клієнтом).
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ч.1 ст.397 КК України дій, тобто вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. Вчинення в будь-якій формі перешкод означає створення перепон для здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги шляхом застосування психічного чи фізичного насильства, підкупу, безпідставної відмови у наданні таким особам необхідних для виконання ними своїх повноважень документів чи іншої інформації, неправомірне позбавлення зазначених осіб права захищати особу чи представляти її інтереси в суді або у будь-який інший спосіб.
Порушення встановлених законом гарантій діяльності захисника чи представника особи - це будь-які протиправні дії, які, зокрема посягають на встановлений законом порядок запрошення чи призначення захисника або допуску представника особи до участі у справі, пов'язані з безпідставним усуненням їх від участі у справі, позбавляють їх можливості відповідно до закону реалізувати свої повноваження у повному обсязі.
Ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантовано, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, приходжу до висновку, що використання особою гарантованого законом права на подання дисциплінарної скарги відносно адвоката не може слугувати підставою для ініціювання кримінального провадження відносно заявника, оскільки не є фактом, який може свідчити про перешкоджання до здійснення адвокатом правомірної діяльності.
Оцінка аргументам особи щодо наявності у діях адвоката складу дисциплінарного проступку належить до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Із пояснень ОСОБА_3 у судовому засіданні відомо, що за наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 КДКА у Рівненській області було відкрито дисциплінарне провадження, яке наразі закрито у зв'язку із відсутністю підстав для її притягнення до відповідальності.
На розгляді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про захист честі та гідності.
На думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень не містить конкретних фактичних даних, які б могли свідчити про можливе вчинення уповноваженими службовими особами ГУНП у Хмельницькій області кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Поновити ОСОБА_3 строк звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя