Провадження № 2/641/173/2025 Справа № 932/10694/24
01 липня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зелінської І.В.,
за участю секретаря Жамгаряна А.Р.,
представника позивача - адвоката Добринь Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь шкоду, пов'язану з відновленням транспортного засобу у розмірі 93614,64 грн, витрати на проведення експертного дослідження у сумі 6000 грн та моральну шкоду у сумі 5000 грн., а разом 104614, 60 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 09.06.2024 року за участі автомобіля Nissan Teana, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 сталась ДТП. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2024 року у справі №932/5402/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 850 грн. Відповідно до висновку експерта №9865 вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 184845,67 грн, а вартість матеріального збитку 97858,61 грн. Станом на час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Teana, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована не була, у зв'язку з чим позивач в порядку ст. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до Моторного транспортного бюро України для здійснення регламентованої виплати. 01.10.2024 року Моторне транспортне бюро України здійснило виплату у розмірі 91231, 03 грн. Вказав, що в результаті ДТП позивачу спричинена моральна шкода, останній зазнав погіршення емоційного стану через ДТП. Зазначив, що був позбавлений можливостей реалізації звичок і бажань, які міг реалізовувати не витрачаючи часу на звернення за правовою допомогою, аби порушені права були захищені належним чином. Вказав, що деякий час не мав можливості користуватись транспортним засобом, що спричинило йому незручності. Вважає, що справедливим розміром компенсації за завдані позивачу моральні страждання буде сума в розмірі 5000 грн, оскільки саме ця сума може компенсувати душевний неспокій, що виник через протиправні дії відповідача.
Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подав.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2024 року о 21-42 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan Teana, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро на вул. С. Хороброго біля буд. №25 при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Короленка не надав перевагу у русі автомобілю Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що призвело до завдання матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2024 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850 грн.
Ч.6 ст.82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , є позивач.
Згідно листів МТСБУ, останнє здійснило на рахунок позивача виплату в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 91231, 03 грн без урахування ПДВ.
Згідно висновку експерта за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ №9865 від 11.07.2024 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 97858,61 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 184845,67 грн.
Ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.3 ст.386 ЦК України).
Ч.1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч.1,2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).
В ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Ч.2 ст.4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ст.5 ЦК України).
Враховуючи, що правовідносини, які є предметом розгляду у справі, виникли 15.11.2024, тобто до набрання 01.01.2025 чинності ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-IX, відповідно до ст.5 ЦК України застосуванню підлягають норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7 ст.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Ст.6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За ст.28 Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст.29 Закону).
Відповідно до ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
В п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Враховуючи, що ДТП відбулось з вини відповідача, між його діями та наслідками, що настали є безпосередній причинний зв'язок, що встановлено постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, сума відшкодування має бути стягнута саме з нього в розмірі спричиненої позивачу матеріальної шкоди (вартості відновлювального ремонту), визначеної висновком експертного автотоварознавчого дослідження за відрахуванням суми, сплаченої МТСБУЮ, а саме у розмірі 93614, 64 грн ( 184845,67-91231,03).
Натомість суд відмовляє у вимозі щодо стягнення витрат на проведення експертного дослідження у сумі 6000 грн, оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в розмірі 5000 грн суд зазначає наступне.
Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив судам, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Отже, суд звертає увагу, що обставинами, які безумовно вплинули на заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає у понесених ним моральних (душевних) страждань є зокрема пошкодження належного йому транспортного засобу, витрати зусиль спрямованих на відновлення останнього, на захист своїх прав.
Таким чином, наявність моральної шкоди, протиправність дій заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача відповідачем не спростована.
З огляду на характер та обсяг страждань, характер вимушених змін у життєвих стосунках та зусиллях, необхідних для відновлення попереднього стану, з урахуванням принципу розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн
Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Cуд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 910,82 грн.
Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81, 141,263 - 265,268,273,280 -283, 354, 355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду у розмірі 93614 ( дев'яносто три тисячі шістсот чотирнадцять) грн 64 (шістдесят чотири) коп., моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 910 (дев'ятсот десять) грн 82 (вісімдесят дві) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду оголошено 01.07.2025 року.
Суддя І.В.Зелінська