Справа № 129/6/17
Провадження № 1-кп/135/1/25
іменем України
17.06.2025 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження № 42016021240000104 від 15 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_7 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисник обвинувачених ОСОБА_8 ,
У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
1. Формулювання обвинувачення та правова кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим органом досудового розслідування.
1.1. Щодо ОСОБА_4 .
Згідно з обвинувальним актом, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 296 КК України, за таких обставин.
15.09.2016 близько 00:45, ОСОБА_4 перебуваючи в кафе «Експрес», що в м. Гайсин, по вул. Уманській, 233, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, демонструючи явну зневагу до них, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась в грубому порушенні громадського грядку та спокою, безпричинно наніс удар ногою по сідницях ОСОБА_9 . Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_4 на вулиці біля кафе Експрес» спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , безпричинно, з хуліганських мотивів, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, демонструючи явну зневагу до них, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась в грубому порушенні громадського порядку та спокою, безпричинно спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Зокрема, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_10 удар ногою по обличчю, в результаті чого, відповідно до висновку експерта №1546 від 04.11.2016 спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани в ділянці нижньої губи зліва з переходом на червону кайму, травматичного відлому частини коронки другого зуба зліва на верхній щелепі. Окрім цього, спільними хуліганськими діями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , поєднаними з завданням потерпілій особі ударів, відповідно до висновку експерта №1546 від 04.11.2016 також спричинено ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правого ліктьового суглобу та садна в ділянці лівого колінного суглобу. Заподіяні ОСОБА_4 тілесні ушкодження ОСОБА_10 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, під час вчинення хуліганських дій біля кафе «Експрес» ОСОБА_4 безпричинно схопив ОСОБА_9 за плече зліва, а потім за волосся на голові ззаду зліва та з силою кинув її на землю, спричинивши їй відповідно до висновку експерта №1547 від 04.11.2016 тілесні ушкодження у вигляді синців на голові та лівому плечі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
1.2. Щодо ОСОБА_5 .
Згідно з обвинувальним актом, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 296 КК України, за таких обставин.
15.09.2016 близько 00:45, ОСОБА_5 перебуваючи біля кафе «Експрес», що в м. Гайсин, по вулиці Уманській, 233, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , безпричинно, з хуліганських мотивів, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, демонструючи явну зневагу до них, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась в грубому порушенні громадського порядку та спокою, безпричинно виражались на адресу ОСОБА_9 та ОСОБА_11 нецензурною лайкою, шарпали їх за верхній одяг, після чого спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Зокрема, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_10 декілька ударів ногам та інших частинах тіла, в результаті чого, відповідно до висновку експерта №1546 від 04.11.2016 спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні грудної клітки справа, садна з ділянці першого пальця правої стопи, внутрішньо шкірних крововиливів на лівій стопі.
Крім цього, спільними хуліганськими діями ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , поєднаними з завданням потерпілій особі ударів, відповідно до висновку експерта №1546 від 04.11.2016 також спричинено ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правого ліктьового суглобу та садна в ділянці лівого колінного суглобу. Заподіяні ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 тілесні ушкодження ОСОБА_10 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, під час вчинення хуліганських дій біля кафе «Експрес» ОСОБА_5 безпричинно схопив ОСОБА_9 рукою за волосся на голові ззаду справа та з силою кинув її на землю і протягнув, в результаті чого спричинив ОСОБА_9 , відповідно до висновку експерта №1547 від 04.11.2016 тілесні ушкодження у вигляді синців на голові та садна на лівій стопі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
1.3. Щодо ОСОБА_6 .
Згідно з обвинувальним актом, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 296 КК України, за таких обставин.
15.09.2016 близько 00:45, ОСОБА_6 перебуваючи біля кафе «Експрес», що в м. Гайсин, по вул. Уманській, 233, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , безпричинно, з хуліганських мотивів, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, демонструючи явну зневагу до них, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась в грубому порушенні громадського порядку та спокою, безпричинно виражались на адресу ОСОБА_9 та ОСОБА_11 нецензурною лайкою, шарпали їх за верхній одяг, після чого спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Зокрема, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_10 удар коліном в грудну клітку зліва, в результаті чого, відповідно до висновку експерта №1546 від 04.11.2016 спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синців боковій поверхні грудної клітки зліва.
Крім цього, спільними хуліганськими діями ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , поєднаними з завданням потерпілій особі ударів, відповідно до висновку експерта №1546 від 04.11.2016 також спричинено ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правого ліктьового суглобу та садна в ділянці лівого колінного суглобу. Заподіяні ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тілесні ушкодження ОСОБА_10 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, під час вчинення хуліганських дій біля кафе «Експрес» ОСОБА_6 схопив ОСОБА_11 за горло та душив її, після чого дістав газовий балончик та пирснув їй в лице, не спричинивши їй своїми діями ніяких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
2. Суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив під час постановлення свого рішення.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з письмовими клопотаннями, в яких просили звільнити їх від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
У судовому засіданні кожен із обвинувачених підтвердив подане клопотання, зазначивши, що їм зрозуміло зміст пред'явленого обвинувачення, суть підстав звільнення від кримінальної відповідальності, а також роз'яснено право заперечувати проти закриття провадження на вказаній підставі. Всі троє наполягали на звільненні їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання обвинувачених, просив їх задовольнити. Щодо заявлених у кримінальному провадженні цивільних позовів - просив залишити їх без розгляду.
Прокурор ОСОБА_7 не заперечував проти звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, зазначивши, що строк давності притягнення до відповідальності за інкриміноване діяння - нетяжкий злочин - сплинув, а тому є правові підстави для застосування положень статті 49 КК України. Стосовно цивільних позовів висловив позицію про їх залишення без розгляду.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до таких висновків.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Частина четверта статті 286 КПК України встановлює, що у разі звернення сторони провадження з відповідним клопотанням суд зобов'язаний невідкладно його розглянути.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 49 КК України, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у разі: спливу передбаченого законом строку давності; відсутності факту вчинення нею протягом цього строку нового кримінального правопорушення відповідної тяжкості; невстановлення ухилення особи від слідства або суду.
Наявність усіх трьох умов зумовлює обов'язкове застосування судом положень статті 49 КК України. Законодавець не надає суду дискреції в оцінці доцільності такого звільнення - воно є імперативним. Це відрізняє звільнення за статтею 49 КК України від інших форм звільнення (наприклад, за статтями 47 чи 48 КК України), які залишають суду право, а не обов'язок, приймати рішення про звільнення особи.
Як убачається з обвинувального акта, дії обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною другою статті 296 КК України - як хуліганство, вчинене групою осіб. Події мали місце в ніч з 14 на 15 вересня 2016 року. Відповідно до статті 12 КК України, це кримінальне правопорушення належить до категорії нетяжких злочинів.
Частина перша статті 49 КК України встановлює, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, за загальним правилом, становить п'ять років (за окремих умов - три роки). Згідно зі статтею 44 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбачених законом.
Матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів того, що обвинувачені ухилялися від слідства чи суду, або вчиняли нові кримінальні правопорушення відповідного ступеня тяжкості в межах строку давності. З огляду на це, вбачається, що всі передбачені законом умови для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України наявні.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності на підставі пункту 3 частини першої статті 49 КК України, а кримінальне провадження щодо них - закриттю відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.
Обвинуваченим роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності є нереабілітуючою підставою, не означає встановлення невинуватості, та не усуває самого факту кримінального переслідування. Обвинувачені також були повідомлені про своє право на повноцінний розгляд справи у загальному порядку, однак наполягли на реалізації права на звільнення відповідно до статті 49 КК України.
Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на зазначеній підставі, суд не вправі встановлювати вину особи, що відповідає як нормам національного законодавства, так і усталеній практиці Європейського суду з прав людини, які підкреслюють необхідність утримання від формулювань, що можуть сприйматися як встановлення вини без повного судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, подані обвинуваченими клопотання підлягають задоволенню.
3. Мотиви ухвалення інших рішень
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Щодо цивільних позовів
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кожен окремо заявили цивільні позови до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У даному випадку цивільні позови потерпілих підлягають залишенню без розгляду, оскільки відповідно до положень статті 129 Кримінального процесуального кодексу України, цивільний позов у кримінальному провадженні не може бути вирішено у разі, якщо не ухвалюється обвинувальний вирок або ухвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі пункту 3 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності не позбавляє потерпілих права звернутися до суду з відповідним цивільним позовом про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у порядку цивільного судочинства.
Щодо речових доказів
На підставі пункту 4 частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, речовий доказ - чоловіча кофта чорного кольору з написом «Adidas» та наявними механічними пошкодженнями - підлягає знищенню як майно, що не має цінності і не може бути використане.
Враховуючи викладене, керуючись п. 3 ст. 49 КК України, ст. 100, п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, ч. 4 ст. 286, 288, 350, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення їх від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42016021240000104 від 15 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.
Речові докази, після набрання ухвалою суду законної сили, а саме: чоловічу кофту, чорного кольору з написом «Adidas» з наявними механічними пошкодженнями, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Вінницької обласної прокуратури, - знищити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Ладижинський міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя