Справа №: 398/1776/25
Провадження №: 2-а/398/59/25
Іменем України
"25" червня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.
за участю секретаря Шаповал І.Ф.
представника відповідача Ткача Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 220 від 24березня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, а також закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.12.2024 він не отримував. Позивач оновив свої дані 12.07.2024, зазначивши свій номер телефону. Проте, ані на конверті, ані в описі вкладення до рекомендованого поштового відправлення, ані в рекомендованому повідомленні про вручення не вказаний номер телефону позивача, який був відомий працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 та за яким працівники пошти могли б повідомити позивача про надходження листа. Жодного повідомлення про надходження рекомендованого листа позивачу не надходило.
Крім того, позивач вважає, що відповідачем було пропущено строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, який визначено ч. 7 ст. 38 КУпАП. Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, не носить характеру триваючого, а є одноактним та вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час. Згідно оскаржуваної постанови, позивач повинен був з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 12.12.2024, однак протокол про адміністративне правопорушення № 220 було складено 19.03.2025, а постанова про адміністративне правопорушення № 220 - винесена 24.03.2025.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності належних і допустимих доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а відтак, є протиправною та підлягає скасуванню. Також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн. та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою від 07.04.2025 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник відповідача направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив мотивований тим, що Указами Президента України від 24.02.2022 № 64 та від 24.02.2022 № 69 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 і підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. За місцем проживання позивача рекомендованим листом Укрпошти з описом вкладення була направлена повістка № 1500775, яка була згенерована в автоматичному режимі, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.00 год 12.12.2024. Вказаний лист з повісткою було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У відповідності до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12.12.2024 ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у визначений законом строк не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки. 19.03.2025офіцером адміністративного відділення територіального центру комплектування було складено протокол № 220 від 19.03.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 09.00 год 24березня 2025 року. Про дату розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. Після розгляду справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 220 від 24.03.2025. У період з 13 по 15 грудня 2024 року позивач повинен був повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про причини неприбуття, а, починаючи з 16 грудня 2024 року у позивача було сім днів на прибуття у відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 22.12.2024 був крайнім днем прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не утворював складу адміністративного правопорушення, отже 23.12.2024 був днем виявлення правопорушення.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив врахувати, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується військово-обліковим документом у застосунку «Резерв+».
19.03.2025офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 220 за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 12.12.2024 в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме у порушення вимог п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.12.2024 шляхом направлення поштової повістки № 1500775 рекомендованим листом № 0610212469613 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому не з'явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки. Даним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - о 09.00 год 24березня 2025 року в кабінеті № 5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що 19.03.2025 був повідомлений про те, що 29.11.2024 засобами поштового зв'язку йому надсилалась повістка № НОМЕР_1 , яка ним не була отримана. Згідно поштового повідомлення № 0610212469613 лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Працівником пошти його не було повідомлено про надходження поштового відправлення.
24.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 220, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як зазначено у постанові, військовозобов'язаний ОСОБА_1 12.12.2024 в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме у порушення вимог п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.12.2024 шляхом направлення поштової повістки № 1500775 рекомендованим листом № 0610212469613 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому не з'явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки. Доказами винності ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення є копія облікової картки, копія повістки № НОМЕР_1 , копія конверту «Укрпошти» № 0610212469613 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржуваною постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 220 від 24 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В оскаржуваній постанові вказано, що позивачем порушено вимоги п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Наданими позивачем доказами, зокрема витягом з додатку «Резерв+», підтверджується оновлення ним 12.07.2024 облікових даних про себе як військовозобов'язаного.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім'я ОСОБА_1 29листопада 2024 року було сформовано повістку № 1500775 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0610212469613 з описом вкладення на адресу місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення № 0610212469613 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме по АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже, про надходження повістки від територіального центру комплектування адресат може бути повідомлений як за наявним номером телефону, так і шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». При цьому, такі способи повідомлення можуть застосовуватись як у сукупності, так і окремо. Доказів того, що працівником «Укрпошти» не було дотримано вимог Правил, стороною позивача не надано.
Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на необізнаність щодо необхідності явки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
Як слідує з правових висновків, викладених у п.п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
У контексті правопорушення, передбаченого 210 КУпАП, поведінка особи (в даному випадку - позивача) набуває протиправного характеру після нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений у повістці.
Саме неприбуття позивача у зазначені дату та час (12.12.2024 о 14.00 год.) до ІНФОРМАЦІЯ_2 становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення № 220 від 19.03.2025, складеному офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Отже, у даному випадку відсутні підстави для висновку, що вчинення позивачем правопорушення мало триваючий характер.
Строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності у даному випадку необхідно обчислювати саме з моменту вчинення правопорушення.
Днем вчинення ОСОБА_1 правопорушення є 12.12.2024, про вказану обставину було відомо посадовим особам відповідача, обов'язком яких є забезпечення контролю за прибуттям осіб за повістками, який вони могли і повинні були реалізувати з урахуванням наявності відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» на рекомендованому листі № 0610212469613 з повісткою № 1500775.
Проте, відповідач самоусунувся від виконання покладеного на нього обов'язку щодо забезпечення контролю за прибуттям ОСОБА_1 за повісткою, не склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3ст.210 КУпАП та наклав стягнення за межами визначеного законом строку.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП (у редакції станом на 12.12.2024, 24.03.2025) адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Передбачений ч.7ст.38 КУпАП(у редакції станом на 12.12.2024, 24.03.2025)тримісячний строк накладення адміністративного стягнення розпочав свій відлік з 13.12.2024 та станом на 24.03.2024 сплив, у зв'язку з чим адміністративне стягнення постановою від 24.03.2025 було накладено за межами передбаченого законом строку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За наведених обставин та правового регулювання судприходить до висновку про те, що постанова про адміністративне правопорушення від 24.03.2025 №220 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн.
З урахуванням задоволення позовних вимог, виходячи з положень ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збіру сумі 484,48 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 132, 139, 241, 243, 246, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №220 від 24 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження в адміністративній справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Голосеніна