ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.06.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/487/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС-Авто"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн"
про стягнення заборгованості в сумі 198 805 грн 59 коп.
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРС -Авто" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Контракшн" про стягнення заборгованості згідно договору про надання послуг №б/н від 01.08.2021 в сумі 198 805 грн 59 коп., з яких: 123 749 грн 52 коп. - основний борг; 63 288 грн 09 коп. - інфляційні втрати та 11 767 грн 98 коп. - 3% річних.
Вирішення судом процесуальних питань.
22.04.2025 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Враховуючи, що у відповідача є зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду від 28.02.2024 вручена йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак відповідач є обізнаним про відкриття провадження у цій справі.
Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В статті 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов"язання з оплати наданих послуг відповідно до договору № б/н від 01.08.2021, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 123 749 грн 52 коп. За прострочення виконання грошового зобов"язання позивач, керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 11 767 грн 98 коп. 3% річних та 63 288 грн 52 коп. інфляційних нарахувань. Обґрунтовані позовні вимоги положеннями ст. 193 ГК України та статтями 526, 530, 610, 901, 903 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
01.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРС-Авто" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" уклали договір про надання послуг № б/н.
Відповідно до п.1.1. договору, виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавати замовнику послуги транспортним засобом марки DAF, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі -послуги), а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати вартість фактично наданих послуг на умовах цього договору.
Загальна вартість послуг за цим договором визначається сторонами за фактом їх надання і фіксується в актах прийняття - передачі наданих послуг, що є невід'ємними додатками до цього Договору (п.2.1.).
Вартість послуг перераховується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця за наступними умовами: 50 % авансовий платіж, після подання та узгодження заявки на замовлення послуг; 50 % на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання акта прийняття-передачі наданих послуг (п.2.1.).
Замовник зобов'язаний оплатити визначену в акті прийняття-передачі наданих послуг вартість послуг у строк протягом п'яти днів з моменту підписання такого акта (п.2.3.).
Згідно з п.п. 3.1.1 договору замовник зобов"язався своєчасно оплатити та прийняти виконані послуги відповідно до акта прийняття - передачі наданих послуг.
Відповідно до п.4.1. договору, цей договір укладений на термін з 01.08.2021 до 31.12.2022, та може бути продовжений сторонами за взаємною згодою.
На виконання умов договору ТОВ "ДРС-Авто" надало послуги ТОВ "Віта Констракшн" на загальну суму 123 749 грн 52 коп., що підтверджується актами здачі - прийняття наданих послуг від 31.01.2022 та 15.02.2022, які підписані сторонами та скріплені печатками товариств, копії яких приєднані до матеріалів справи.
В порушення умов договору, відповідач отримані послуги не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 123 749 грн 52 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач 18.01.2024 на адресу відповідача направив претензію № 18/01/2024-2, відповідно до якої просив провести оплату наданих послуг, докази направлення долучені до матеріалів справи.
Однак станом на 17.04.2025 вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач, керуючись ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 11 767 грн 98 коп. 3% річних та 63 288 грн 09 коп. інфляційних втрат і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).
Як встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг в строк, встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 123 749 грн 52 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем суми інфляційних втрат за період лютий 2022 року - квітень 2025 року і задовольняє їх згідно розрахунку позивача, який є обґрунтованим та арифметично правильним.
Також суд враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суму заборгованості та настання строку оплати, перевірив правильність нарахування позивачем суми 3% річних за періоди 08.02.2022 -14.04.2025, 22.02.2022-14.04.2025 , яка згідно з арифметичним розрахунком, який провів суд менша за суму, заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 11 731 грн 50 коп.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3 028 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3069 від 14 квітня 2025 року.
Суд враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 3 027 грн 44 коп., покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС-Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості в сумі 198 805 грн 59 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн", участок Щивки, буд. 2, с. Паляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593 (код 35486251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС-Авто", вул. Енергетична, 3 Г, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область,58007 (код 42941247) - 123 749 ( сто двадцять три тисячі сімсот сорок дев"ять) грн 00 коп. основної заборгованості, 11 767 (одинадцять тисяч сімсот шістдесять сім ) грн 98 коп. 3% річних, 63 288 (шістдесят три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 09 коп. - інфляційних втрат, а також 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн 44 коп. - судового збору.
Відмовити в частині позовних вимог про стягнення 36 (тридцять шість ) грн 48 коп. 3% річних.
Судовий збір в сумі 0 (нуль) грн 56 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 30.06.2025
Суддя Т.В.Максимів