30.06.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1519/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційні скарги концерну “Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24 (суддя Корсун В.Л.) та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 у справі №908/1519/24 (суддя Корсун В.Л.)
за позовом концерну “Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС», 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов» (бул. Гвардійський), буд. 143
про стягнення 79 446,37 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
21.05.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява концерну “Міські теплові мережі» (далі концерн “МТМ») з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» (надалі ТОВ “ЮГІНСЕРВІС») про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 128550,86 грн.
15.10.24 в системі “Електронний суд» від представника позивача до суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог до 79 446,37 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі № 908/1519/24 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що через відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.21 позивачем відповідно до вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги» на офіційному веб-сайті Концерну Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.21 між концерном “МТМ» та ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, якому присвоєно номер 72208861.
За змістом позовної заяви та наданих до неї доказів, в період з 01.11.21 по 31.03.24 відповідачу надано послугу з постачання теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування послуги постачання теплової енергії, умовно-постійної та умовно-змінної частин тарифу згідно Методики № 315 на загальну суму на загальну суму 128 550,86 грн.
Згідно із прийнятою судом заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначив, що після отримання від відповідача документів щодо встановлення комбінованої системи опалення в нежитловому приміщенні 81 в будинку № 143 по вулю Героїв полку “Азов», здійснено перерахунок боргу шляхом зменшення до суми 79 446,37 грн.
Однак, ані актів коригування, ані відповідних уточнених рахунків за спірний період позивачем до суду не надано. Наданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунок основного боргу за договором № 72208861 містить ті ж самі суми нарахувань за кожний місяць та суму коригувань нарахування за період з 01.11.21 по 31.03.24 (-49104,49 грн.).
З наданих позивачем копій рахунків за надані послуги за період з листопада 2021 року по березень 2024 року вбачається, що він здійснений виходячи з загальної площі приміщення споживача та загальної площі будівлі - як уніфікованих площ, без урахування положень Методики, в частині спеціального порядку розрахунку щодо окремих приміщень з комбінованою системою опалення.
Рахунків щодо споживання відповідачем теплової енергії у спірний період з урахування комбінованої системи опалення позивачем суду у справу не надано.
Позивачем до додаткових пояснень від 14.11.24 надано Інформації щодо нарахування за послугу постачання теплової енергії на нежитлове приміщення ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» за адресою вул. Героїв полку “Азов», 143, прим. 81, як для приміщення з комбінованою системою опалення, яке оснащено вузлом розподільчого приладу обліку. Однак, детального помісячного розрахунку спожитої відповідачем теплової енергії позивачем не надано.
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази є суперечливими і не підтверджують надання позивачем послуг з постачання теплової енергії відповідачу у спірний період у заявленому позивачем розмірі.
Визначити самостійно розмір наданих позивачем послуг з теплового постачання за спірний період господарський суд не має можливості (з причин не залежних від нього) через відсутність наданих до справи належних доказів щодо вихідних даних для здійснення розрахунку.
Позивачем обставини споживання відповідачем теплової енергії на суму 79 446,37 грн не доведені, належні та допустимі докази в обґрунтування цих обставин суду першої інстанції станом на час ухвалення рішення по суті спору не надані.
25.12.2024 до суду надійшла заява ТОВ ЮГІНСЕРВІС за вих. від 25.12.2024 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/1519/24, в якій відповідач просить суд стягнути з позивача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду Господарським судом Запорізької області справи № 908/1519/24 у розмірі 41 000,00 грн.
Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 у справі № 908/1519/24 заяву ТОВ ЮГІНСЕРВІС за вих. від 25.12.2024 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/1519/24 задоволено. Стягнуто з концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮГІНСЕРВІС (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов (бул. Гвардійський), буд. 143, код ЄДРПОУ 20501483) 41 000 (сорок одну тисячу) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлена відповідачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/1519/24, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження; витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях; ціни позову.
Крім того, господарським судом також прийнято до уваги, що позивачем не надано заперечення на заяву відповідача за вих. від 25.12.2024 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/1519/24 щодо стягуваної суми (41 000,00 грн) на професійну правничу допомогу.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 по справі № 908/1519/24, концерн “Міські теплові мережі» подало апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати; прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги та стягнути товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» на користь концерну “Міські теплові мережі» суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 79446,37грн., судові витрати у розмірі 2422,40 грн, судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,00грн.
Не погодившись з додатковим рішенням, концерн “Міські теплові мережі» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 по справі № 908/1519/24. Відмовити ТОВ «Югінсервіс» в стягненні з Концерну «Міські теплові мережі» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41 000,00 грн.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24 обґрунтована наступним:
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не визначились із моделлю організації договірних відносин, з ними вважається укладеним індивідуальний публічний договір приєднання про надання комунальної послуги. Такий типовий договір було опубліковано Концерном «Міські теплові мережі» 2 жовтня 2021 року на своєму офіційному вебсайті, а відтак, згідно із законодавством, він набрав чинності через 30 днів - з 1 листопада 2021 року. Наявність договірних відносин також підтверджується фактом визнання відповідачем укладення договору № 72208861 з 01.11.2021.
Позивач належно виконував свої договірні обов'язки, здійснюючи постачання теплової енергії до будинку, в якому розташоване нежитлове приміщення відповідача. Протягом спірного періоду з 01.11.2021 по 31.03.2024 відповідач не повідомляв про встановлення комбінованої системи опалення, що стало відомо лише в серпні 2024 року, після подання позову 21 травня 2024 року. Отримавши відповідні документи, позивач здійснив перерахунок та зменшив розмір заборгованості.
Наявність у відповідача комбінованої системи опалення не звільняє його від обов'язку участі у розподілі обсягів теплової енергії, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018, яка є обов'язковою до застосування. Приміщення відповідача площею 216,9 кв. м є частиною багатоквартирного будинку, підключеного до загальнобудинкової системи опалення, і, відповідно, підлягає розподілу витрат на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових мереж, що прямо передбачено ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Таким чином, споживачу з комбінованою системою опалення, яке оснащено вузлом розподільного приладу обліку нараховується ЗБП (загально-будинкові потреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі недотримання мінімального питомого споживання з урахуванням особливостей влаштування комбінованої системи опалення, споживачу донараховується - мінімальна частка.
Позивач при розгляді справи повністю обґрунтував суму заборгованості, надав інформацію про нарахуванню заборгованості, роз'яснив порядок нарахування, по кожному місяцю, а відповідач в свою чергу не надав всій контрозрахунок заборгованості під час розгляду справи.
Апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1519/24 від 06.01.2025 обгрунтована наступним:
На момент винесення Додаткового рішення основне рішення у справі (від 23.12.2024) не набрало законної сили. Концерном «Міські теплові мережі» подано апеляційну скаргу 16.01.2025, яка перебуває на розгляді Центрального апеляційного господарського суду. Таким чином, остаточне вирішення спору між сторонами ще не відбулося, що виключає можливість визначення остаточного розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу.
ТОВ «Югінсервіс» у ході розгляду справи визнало наявність укладеного між сторонами договору, а спір стосувався виключно обсягу заборгованості. Тобто, спір між сторонами носить юридичний характер і не є безспірним, а отже, немає підстав для покладання на позивача усіх судових витрат, як у випадку з безпідставним позовом.
При винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не дотримано вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких витрати на правничу допомогу підлягають оцінці з огляду на складність справи, обсяг і характер наданих адвокатом послуг, час, витрачений на їх виконання, а також співмірність заявлених витрат із ціною позову та значенням справи для сторін. Справу не можна визнати складною, а витрати, заявлені ТОВ «Югінсервіс», не підтверджені належними доказами, зокрема, не надано деталізованого опису послуг, обсягу виконаних робіт чи фактично витраченого часу.
Крім того, сума заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу є завищеною та неспівмірною з ринковою вартістю аналогічних послуг, що прямо суперечить практиці Верховного Суду (зокрема у справах № 922/2685/19 та № 910/16322/18), а також усталеній позиції Європейського суду з прав людини, згідно з якою компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, необхідними і обґрунтованими.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» не скористалося своїм правом та не надало відзиви на апеляційні скарги, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/1519/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою концерну “Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Запорізької області.
29.01.2025 матеріали справи № 908/1519/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 0,60 коп.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою концерну “Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
29.01.2025р. матеріали справи № 908/1519/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою концерну “Міські теплові мережі» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 у справі №908/1519/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Концерн “Міські теплові мережі» є суб'єктом природної монополії відповідно до положень Закону України “Про природні монополії» та за приписами ст. 19 Закону України “Про теплопостачання», як монополіст, не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Основною метою діяльності Концерну “Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
З 01.05.19 введено в дію Закон України “Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), згідно із ст. 5 якого комунальною послугою є послуга з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону, до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.
Частиною 5 ст. 13 Закону визначено, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
02.10.21 на виконання вимог Закону позивач на своєму офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» на праві власності належать нежитлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський (нова назва вул. Героїв полку “Азов»), буд. 143, літ. А-5, прим. 81, частки 21/50 та 43/100, загальною площею 216,90 кв. м. (107,2 кв. м. та 109,7 кв. м.), на підставі договорів купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 152 та №153 від 25.10.2005, що підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8858052 та № 8857905 від 07.11.05.
Також, у оплатному користуванні ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» знаходиться частина нежитлового приміщення площею 4,00 кв. м. (приміщення напівпідвального поверху (літ. А-5) у складі: місця загального користування) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський (нова назва вул. Героїв полку “Азов»), буд. 143, що підтверджується додатковими угодами від 01.06.11 та від 01.10.18 до договору оренди від 27.02.01 № 371/01 нежитлового приміщення по бул. Гвардійському, 143 та листом КП “Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №7» № 776 від 20.03.23.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до низки законодавчих актів, що регулюють житлово-комунальні відносини, у т.ч. до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Відповідно до п. 5 Постанови КМУ від 27.05.22 № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
За доводами позивача, у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 772208861 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 143, є укладеним концерном “Міські теплові мережі» (позивачем) та ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» (відповідачем) з 01.11.21.
Житловий будинок № 143 по вул. Героїв полку “Азов» у в м. Запоріжжя оснащений приладами комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775 зав. № 56392550 та Uitraheat 2WR5 зав. № 65560127, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузлів комерційного обліку.
Пунктом 5 Договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно із п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315 (надалі - Методика).
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (у т.ч. приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватись окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5, 6 Розділу ІІІ Методики.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.
У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення /будівлі/ будинку.
Згідно із п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором, щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Як стверджує позивач, на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 72208861 теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію за період з 01.11.21 по 31.03.24 на загальну суму розмірі 79 446,37 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), що підтверджується рахунками за надані послуги за спірний період, Інформацією щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії та архівом показів опалення по дог. №№72208861/1, 72208861/2.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.20 № 23 (за реєстр. в Міністерстві юстиції України 25.02.20 за № 202/34485) затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.
Концерном “Міські теплові мережі» були виставлені ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» рахунки за надані послуги за договором № 72208861, а саме: за листопад 2023 р. на загальну суму 6961,42 грн, за грудень 2021 р. на загальну суму 5636,03 грн, за січень 2022 р. на загальну суму 8019,38 грн, за лютий 2022 р. на загальну суму 4686,22 грн, за березень 2022 р. на загальну суму 15 982,22 грн, за квітень-вересень 2022 р. на загальну суму 986,24 грн (у кожному місяці), за жовтень 2022 р. на загальну суму 992,24 грн, за листопад 2022 р. на загальну суму 6047,84 грн, за грудень 2022 р. на загальну суму 9226,62 грн, за січень 2023 р. на загальну суму 9744,80 грн, за лютий 2023 р. на загальну суму 8014,16 грн, за березень 2023 р. на загальну суму 5948,35 грн, за квітень-липень 2023 р. на загальну суму 992,24 грн (у кожному місяці), за серпень 2023 р. на загальну суму 1161,94 грн, за вересень 2023 р. на загальну суму 1182,92 грн, за жовтень 2023 р. на загальну суму 1071,88 грн, за листопад 2023 р. на загальну суму 3867,84 грн, за грудень 2023 р. на загальну суму 7410,61 грн, за січень 2024 р. на загальну суму 9368,42 грн, за лютий 2024 р. на загальну суму 7137,98 грн, березень 2024 р. на загальну суму 6203,59 грн.
У свою чергу, відповідач пояснює, що ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» неодноразово зверталось до Концерну “МТМ» про врегулювання договірних відносин (лист №17 від 08.03.2023 р. та №46 від 15.05.2023 р.), посилаючись на те, що типові договори не враховують податковий статус, теплове навантаження приміщення, тощо. Однак, концерн “МТМ» не розглядав можливість укладання іншого договору, оскільки з огляду на відсутність рішення співвласників про модель договірних відносин станом на 01.11.21 Типовий індивідуальний договір № 72208861 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов» буд. 143, між сторонами є укладеним.
Відповідач листом № 3 від 31.01.2022 р. звернувся до позивача з проханням надати обґрунтування нарахованих обсягів споживання теплової енергії з урахуванням того, що фактично згідно наданих звітів споживання теплової енергії відсутнє, а також повідомив, що не має можливості споживати теплову енергію, так як теплоносій не надходить до його приміщення. Докази надання відповіді позивачем на зазначений лист відсутні.
Листом № 31 від 08.09.2022 р. відповідач повторно звернувся до позивача з питанням щодо відсутності можливості споживати теплову енергію від Концерну “МТМ», так як теплоносій перекрито до приміщення (запірна арматура закрита з 2013 року), доступ до приміщення, де встановлена запірна арматура, обмежено.
У відповідь листом № 4845/4267-03 від 13.10.2022 р. Концерн “МТМ» зазначив, що забезпечення пуску теплоносія відноситься до послуг з утримання, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, які надають керуючі компанії.
Листом № 1 від 03.01.2023 р. ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» направлений голові правління ОСББ “Гвардійський 143» запит щодо надання документального підтвердження підготовки до опалювальних періодів 2021 - 2023 р.р. та забезпечення пуску теплоносія до приміщення № 81 житлового будинку. Відповіді не отримано.
Листом № 8 від 02.03.2023 р. ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» направив виклик Концерну “МТМ», в якому просив, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги», направити свого представника для складання акту-претензії щодо неналежного надання послуги з постачання теплової енергії.
Концерн “МТМ» представника для складання акту не направив, в листі №1687/422427 від 29.03.23 вказав на те, що для підвищення якості послуги з теплопостачання теплової енергії слід увімкнути опалення в приміщенні.
Листом № 39 від 03.05.23 відповідач звернувся до ОСББ “Гвардійський 143» з проханням надати пояснення щодо незабезпечення в опалювальні періоди 2021 - 2022 р.р. та 2022 - 2023 р.р. надходження теплоносія у приміщення ТОВ “ЮГІНСЕРВІС», а також просив надати Акти готовності до опалювальних періодів 2021 - 2022 р.р. та 2022 - 2023 р.р. підписаний Концерном “МТМ» та ОСББ “Гвардійський 143».
У відповідь голова правління ОСББ “Гвардійський 143» листом № 5 від 13.06.2023 р. рекомендувала з питань опалення приміщення звертатись до Концерну “МТМ».
В актах-претензіях про перевірку кількості та/або якості комунальних послуг та послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.05.23 та від 27.02.24, складених та підписаних ОСББ “Гвардійський 143» і ТОВ “ЮГІНСЕРВІС», наведено, що сторони вирішили вважати, що в опалювальні періоди 2021 - 2022 р.р., 2022 - 2023 р.р. та 2023-2024 р.р. послуги з постачання теплової енергії не були отримані, тому необхідно провести перерахунок розміру плати за не отримані послуги.
Несплата відповідачем у спірний період вартості теплової енергії у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга концерну “Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24 підлягає задоволенню в силу наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2024 представником позивача через систему “Електронний суд» подано до господарського суду клопотання про зменшення позовних вимог до 79 446,37 грн, в якому зазначено: «…Після пред'явлення даного позову Відповідачем через особистий кабінет Електронного суду були надані документи щодо встановлення комбінованої системи опалення в нежитловому приміщенні 81 в будинку № 143 по вул. Героїв полку «Азов» буд. 137. Після отримання документів позивач здійснив перерахунок суми боргу шляхом зменшення з 128 550.86 грн до суми боргу у розмірі 79446.37 грн (копія розрахунку основного боргу додасться).
Не враховувати даний факт неможливо, тому Позивач вважає за необхідне уточнити суму позовних вимог, а саме: загальний борг за спірний період з 01.11.2021 р. по 31.03.2024 р. зменшився в розмірі 49104,49 грн. та складає - 79446,37 грн…»
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Клопотання про зменшення позовних вимог було подане 15.10.2024, тобто до початку розгляду справи по суті, що підтверджується змістом рішення суду першої інстанції, де зазначено: «…15.10.24 в системі “Електронний суд» від представника позивача до суду надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про зменшення позовних вимог до 79 446,37 грн.
В судовому засіданні 12.11.24 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження через необґрунтованість.
Клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог подане до початку розгляду справи по суті, тому прийняте судом до розгляду.
Розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 79 446,37 грн заборгованості за надані житлово-комунальні послуги…»
Таким чином, позивач фактично відмовився від частини позовних вимог у розмірі 49 104,49 грн, зменшивши їх із 128 550,86 грн до 79 446,37 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі в частині, якщо відсутній предмет спору, зокрема внаслідок відмови позивача від відповідної частини позовних вимог.
Суд першої інстанції, прийнявши до розгляду клопотання позивача про зменшення позовних вимог, не вчинив необхідних процесуальних дій, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України, а саме - не закрив провадження у справі в частині позовних вимог, від яких позивач фактично відмовився.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне усунути вказаний процесуальний недолік та закрити провадження у справі в частині позовних вимог концерну “Міські теплові мережі» до ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» на суму 49 104,49 грн, від якої позивач відмовився шляхом зменшення позовних вимог.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що з 01.11.2021 між концерном “МТМ» та ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, якому присвоєно номер 72208861.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» на праві власності належать не житлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський (нова назва вул. Героїв полку “Азов»), буд. 143, літ. А-5, частки 21/50 та 43/100, загальною площею 216,90 кв. м. (107,2 кв. м. та 109,7 кв. м.). Також у платному користуванні ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» на підставі договору оренди знаходиться частина нежитлового приміщення площею 4,00 кв. м.
Доказів відключення приміщень відповідача від мережі опалення суду не надано.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою вул. Героїв полку “Азов» (бул. Гвардійський), буд. 143 в місті Запоріжжя, в якому знаходяться належні на праві власності ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» нежитлові приміщення, а також належна відповідачу на праві користування/оренди частина приміщення, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2021-2024 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.
Під час розгляду справи стало відомо, що в нежитловому приміщенні відповідача була встановлена комбінована система опалення. Відповідач подав усі необхідні документи, що підтверджують законність встановлення цієї системи, позивачу лише в серпні 2024 року, тоді як позов було подано 21 травня 2024 року. Спірний період охоплює час з 01.11.2021 по 31.03.2024. Після отримання та перевірки відповідних документів, що підтверджують законність встановленого обладнання, позивач змінив порядок нарахування та зменшив суму заборгованості.
Згідно із Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 № 869, Концерном “МТМ» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2024 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.21 № 374.
Собівартість виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складається, по-перше, з вартості палива, електроенергії, покупної теплової енергії та, по-друге, витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані.
Перший вид витрат називається умовно-змінними, тобто такими, розмір яких залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам.
Другий вид витрат не залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам, тому називається умовно-постійними.
Проте, обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам.
Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто, споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затв. постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.19 (далі Правила № 830) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Пункт 2 розділу 1 Методики № 315 надає визначення термінів, що вживаються у Методиці, зокрема:
- допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
- загальнобудинкові потреби - витрати на забезпечення спільних потреб будівлі/будинку комунальними послугами;
- загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;
- місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;
- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;
- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від'єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;
- приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах;
- прилади розподільного обліку теплової енергії - це вузли розподільного обліку теплової енергії, або прилади-розподілювачі теплової енергії, або вузли розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), що забезпечують облік споживання послуги з постачання теплової енергії у приміщенні.
Відповідно до ч. 3 розділу III Методики № 315, розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики.
Для приміщень з комбінованою системою опалення, до якої належить нежитлове приміщення відповідача, законом встановлено, що опалення здійснюється внутрішньобудинковою системою для часткового обігрівання, а також періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах. Таке приміщення має власний вузол обліку теплової енергії, прийнятий для комерційного обліку ще 23.10.2007, і розрахунок споживання та розподілу теплової енергії здійснюється за відповідною формулою Методики № 315.
З огляду на вищезазначене, порядок нарахування плати за послуги теплопостачання у випадку комбінованої системи опалення повинен враховувати як фактичне споживання за показаннями вузла обліку теплової енергії, так і розподіл умовно-постійної складової тарифу пропорційно опалюваній площі, з урахуванням встановлених законодавством та нормативними документами правил та методик. Це дозволяє забезпечити справедливе та законне нарахування плати, з урахуванням специфіки встановленої системи опалення, що підтверджується документально та законодавчо.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що: «…з наданих позивачем копій рахунків за надані послуги за період з листопада 2021 р. по березень 2024 р. вбачається, що він здійснений виходячи з загальної площі приміщення споживача та загальної площі будівлі - як уніфікованих площ, без урахування положень Методики, в частині спеціального порядку розрахунку щодо окремих приміщень з комбінованою системою опалення.
Рахунків щодо споживання відповідачем теплової енергії у спірний період з урахування комбінованої системи опалення позивачем суду у справу не надано…» оскільки позивачем у додаткових поясненнях та супровідній інформації від 14.11.2024 (а.с. 8-9, т. 2) подано уточнені розрахункові дані з урахуванням категорії приміщення відповідача як такого, що має комбіновану систему опалення, та наявності приладу розподільного обліку. В цих даних враховано обсяги спожитої теплової енергії відповідно до показів обліку та, у разі недотримання мінімального питомого споживання, застосовано донарахування відповідно до п. 3 розділу VI Методики № 315.
Як наслідок, зміна порядку нарахування та зменшення суми заборгованості позивача після подання документів відповідачем відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних актів щодо формування тарифів, обліку та розподілу теплової енергії.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції надано обґрунтовану та деталізовану інформацію щодо формування та нарахування заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, зокрема з урахуванням наявності у приміщенні відповідача комбінованої системи опалення.
До матеріалів справи були додані документи, які містять розрахунок обсягів фактично спожитої теплової енергії за кожен місяць спірного періоду, з урахуванням показів вузла комерційного обліку, при цьому застосовано положення Методики № 315, зокрема щодо донарахування обсягу теплової енергії у випадку недотримання мінімального питомого споживання.
У відповідь на надані відповідачем у серпні 2024 року документи, які підтверджують законність встановлення комбінованої системи опалення, позивач переглянув порядок нарахувань, врахував зміни у правовому статусі приміщення, провів перерахунок згідно з Методикою № 315 та зменшив суму заборгованості. Це підтверджує належне дотримання позивачем вимог чинного законодавства у сфері нарахування та розподілу теплової енергії.
Позивач також надав супровідні документи, акти зняття показників, пояснення щодо застосованих тарифів (двоставкова система), джерела вихідних даних, порядок визначення умовно-змінної та умовно-постійної складових. Всі розрахунки ґрунтуються на офіційно затверджених тарифах, визначених рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради та відповідними нормативними актами.
У свою чергу, відповідач не надав належних та допустимих доказів, що спростовують розрахунки позивача. Зокрема, не подано контррозрахунку заборгованості або іншої інформації, яка б спростовувала правильність застосованих позивачем формул та підстав нарахування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з встановленими під час апеляційного перегляду порушеннями судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також з огляду на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, а апеляційна скарга на нього задоволенню.
Щодо додаткового рішення колегія суддів зазначає наступне:
При перегляді в суді апеляційної інстанції ухваленого рішення, колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного Верховним Судом в постановах від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, зокрема, що: «Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто, додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.»
Відтак, з огляду на скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, за яким позовні вимоги задоволені повністю, скасуванню підлягає і додаткове рішення.
Водночас, закриття провадження у частині позовних вимог не позбавляє відповідача права на компенсацію понесених витрат у межах цієї частини, що обґрунтовує покладення на позивача відповідних судових витрат.
Як зазначено вище, провадження у справі закрито в частині позовних вимог на суму 49?104,49 грн, що становить часткове припинення розгляду спору по суті.
Відповідно до поданих відповідачем доказів, а саме: договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків, загальна сума витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги становить 41?000,00 грн.
З урахуванням принципу співмірності, закріпленого у частинах 3 та 4 статті 126 ГПК України, та пропорційності обсягу закритих позовних вимог до загального обсягу позову, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/1519/24 частково.
Сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню позивачем, становить 15?662,00 грн пропорційно до суми позовних вимог від якої відмовився позивач, як такі, що пов'язані з неправильною поведінкою позивача у справі і обумовлені активними професійними діями представника відповідача щодо їх зменшення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24 у сумі 3633,60 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу концерну “Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24- задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2024 у справі №908/1519/24 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов» (бул. Гвардійський), буд. 143, ЄДРПОУ 20501483) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) суму 79 446,37 грн заборгованості.
Закрити провадження в частині вимог концерну “Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» на суму 49104,49 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов» (бул. Гвардійський), буд. 143, ЄДРПОУ 20501483) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн
Апеляційну скаргу концерну “Міські теплові мережі» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 у справі №908/1519/24- задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 у справі №908/1519/24 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Заяву ТОВ “ЮГІНСЕРВІС» за вих. від 25.12.24 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/1519/24 задовольнити частково.
Стягнути з концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов» (бул. Гвардійський), буд. 143, код ЄДРПОУ 20501483) - 15 662,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГІНСЕРВІС» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов» (бул. Гвардійський), буд. 143, ЄДРПОУ 20501483) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус