30.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5258/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О.
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/5258/24 (суддя Васильєв О.Ю.)
За позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Дніпро
До: Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерс Сіті Дніпро», м. Дніпро
Про: стягнення 96 596,40грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
АТ “Українська залізниця» в особі РФ “Придніпровська залізниця» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» (відповідач) про стягнення збору за зберігання вантажу у розмірі 96 596,40грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі № 904/5258/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати покладено на позивача.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина відповідача.
За таких обставин, суд зазначає, що пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга, про, що також вказував відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток.
Отже, позивач не довів існування обставин, з якими пов'язується можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктом 9 Правил зберігання вантажів.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство “Українська залізниця», м. Київ подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 скасувати, прийнято нове яким позовні вимоги АТ “Українська залізниця» задовільнити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт послався на те, що:
Суд першої інстанції розглянув інший предмет спору, ніж був заявлений позивачем. Позов стосувався стягнення збору за зберігання вантажу, але суд фактично розглянув спір про "накопичення вагонів", що є іншою послугою.
Послуга «накопичення вагонів» не була замовлена і не оплачувалась відповідачем.
Відсутні документи, які б підтверджували надання або оплату цієї послуги згідно з додатком №1-4 до договору.
Суд безпідставно застосував правові позиції Верховного Суду.
У справах, на які послався суд, відповідачі сплатили збір за накопичення, чого в цій справі не було.
Порушення умов аукціону та договору про перевезення.
Відповідач не сформував маршрутний поїзд, вантаж був виставлений частинами, що порушує п. 1.3 договору і умови аукціону.
Нарахування збору за зберігання вантажу є необґрунтованим.
Витрати виникли внаслідок порушення формування маршрутного поїзда, але скаржник заперечує підстави для застосування тарифів і акту ГУ-23, тоді як Акти підписані без представника відповідача, відсутні умови для матеріальної відповідальності відповідача.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерс Сіті Дніпро», м. Дніпро надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5258/24 є законним, обґрунтованим та ґрунтується на всіх матеріалах справи, а отже апеляційна скарга Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ - безпідставна. Просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/5258/24 залишити без змін.
Відповідач зазначає, що правовідносини з накопичення маршрутного поїзду з вантажем мають невід'ємну складову - перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона перевізником (пункти 6, 7 додатку №1-4 до договору), що в своє чергу є предметом окремої спеціальної послуги (додаток №1-4 до договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що відсутні документи, а тому що не сформовано маршрутний потяг установленої довжини (до 50 вагонів).
Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Відповідач вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5258/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/5258/24 (суддя Васильєв О.Ю.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
21.05.2025р. матеріали справи № 904/5258/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/5258/24. Призначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
16.03.20р. ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України, направлено АТ “Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №41568766/2020-001 від 16.03.20р. Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 16.03.20р.
16.03.20р. АТ “Українська залізниця» направлено ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» інформаційне повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №41568766/2020-001 від 16.03.20р., яким позивач засвідчив прийняття від ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 7340, платника 8370526 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Отже, ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» було приєднано АТ “Українська залізниця» до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до п.1.1. предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п. 1.2 договору при виконанні договору сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України);
- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);
- Правила планування перевезень вантажів (статті 17 - 21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);
- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами).
- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);
- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС);
- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення Замовником, який відповідає установленій Перевізником масі та /або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. (п.1.3.)
Згідно з п. 1.4. надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до п. 1.5 договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та 9.4. договору та законодавства.
Відповідно до п. 1.6 договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Згідно до п. 1.7 договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
Відповідно до п. 1.10 договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що до обов'язків замовника, зокрема, віднесено надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів, сплата послуг перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовування перевізнику витрат, пов'язаних із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника та ін. (п.п. 2.1.1,2.1.4, 2.1.5.). Відповідно до п.2.3.2. залізниця зобов'язана приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та збірнику тарифів. Відповідно до п. 3.1 розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Пунктом 3.4. договору встановлено, що замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника). Пунктом 3.4.1. передбачено, що розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2. договору.
Пунктом 3.4.2. передбачено , що плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за відповідною формулою.
Згідно до п. 3.4.3. договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4. договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. договору, здійснюється відповідно до правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежить від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23 (п. 3.4.4).
Розрахунки за договором здійснюються через філію “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ “Укрзалізниця» (п. 4.1). Відповідно до п. 5.1 договору у випадку відсутності або недостатності на особовому рахунку замовника коштів, у розмірі необхідному для оплати провізних та інших платежів, додаткових послуг, перевізник має право припинити надання послуг за договором, у т.ч., приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості перевізник має право, відповідно до ст. 51, 62 Статуту залізниць України затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.
Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. Відповідно до п. 9.4. зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.
Зміни до договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.
Зміни до договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до договору. В окремих випадках, за заявою замовника допускається вступ в дію змін до договору раніше, ніж визначено вище.
Якщо замовник не згоден з внесеними перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до договору в порядку передбаченому п. 9.3. договору або з власної ініціативи припинити дію договору у відносинах з ним.
Замовлення та / або отримання послуг та / або їх оплата за договором засвідчує повну згоду замовника з договором та змінами до нього.
Відповідно до п. 10.3 документи , направлені перевізником замовнику для підписання і не підписанні останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими замовником у строк встановлений нормативно-правовими актами або договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення окрім випадків надання до них заперечень замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення перевізником документів замовнику, у т.ч. автоматизованими системами перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт не стосується порядку укладення та внесення змін до договору, визначених в розд. 9 договору.
Відповідно до п. 12.1 договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.
Відповідно до п. 14 невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
- додаток 1-1 “Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»;
- додаток 1-4 “Умови накопичення вагонів».
Відповідно до п. 1 цього додатку на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та / або з вантажем власних вагонів перевізника та / або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів). Відповідно до п. 2 додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення. Відповідно до п. 3 цього додатку для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Відповідно до п. 4 додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п. 5 додатку на станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення. Згідно до п. 6 додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та / або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику
Відповідно до п. 7 додатку часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та / або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Згідно до п. 8 додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п. 9 додатку за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує:
9.1. плату за вільним тарифом “Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення);
9.2. за затримку вагонів замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів;
9.3. за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору.
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується.
Відповідно до п. 10 додатку нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.
13.08.20р. між АТ “Українська залізниця» та ТОВ “Мирівський елеватор №1» укладено договір №ПР/М-20415/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ “Мирівський елеватор №1» при станції Мирова Регіональної філії “Придніпровська залізниця» АТ “Українська залізниця».
Відповідно до умов п. 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється експлуатація під?їзної колії, частину якої Користувач колії орендує у ТОВ “Агро-Модерн», а частина - належить Залізниці та яка примикає стрілкок №39 до колії №8 станції Мирова регіональної філії “Приднішровська залізниця» акціонерного товариства “Українська залізниця» і обслуговується власним локомотивом.
Межами під?їзної колії є сигнальні знаки “Межа під'їзної колії», встановлені на відстані 10,54 м від початку гостряків стрілки №41 у напрямку стрілки №39 та на відстані 365,49 м від граничного стовпчика стрілочного переводу Nє 41 по колії Nє 17 у бік під'їзної колії ТОВ “ТД “Агропорт ЛТД».
Вагони для під'їзної колії подаються після повідомлення, яке передається не пізніше як за 2 години до подавання вагонів відповідним працівником станції Мирова по телефону, відповідальному працівнику користувача колі, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. (п. 5). Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії станції Мирова. Здавання вагонів провадиться на коліях станції Мирова. Подальший рух вагонів виконується локомотивом користувача колії. (п. 6). Максимальна кількість вагонів, у кожній парті, що передається на під'їзну колію однією групою, становить не більше 3-х завантажених вагонів (12 осей) максимальною вагою 290 тон або 6 порожніх вагонів - 24 осі максимальною загою 150 тон. (п. 7). Про готовність вагонів до забирання відповідальний працівник користувача колії передає повідомлення відповідальному працівнику станції Мирова по телефону за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за №165/3458 з подальшим письмовим підтвердженням. (п. 8).
З під'їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно переданою на під'їзну колію, або по узгодженню з залізницею в меншій кількості. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТТЕ і доставляються локомотивом користувача на колії станції Мирова. Приймання загонів залізницею здійснюється на коліях станції Мирова. Подальший рух вагонів виконується локомотивом залізниці. (п. 9)
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею користувачу колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці. (п. 11).
Термін перебування вагонів на під'їзній колії 6,0 годин. (п. 12). Відстань для нарахування збору за подачу та забирання 0,00 км. (п. 13).
Користувач колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- ??за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) - згідно з Правилами зберігання вантажів за ставками Тарифного керівництва №1 розділ ІІІ п. 2.1;
за маневрову роботу - згідно з Тарифним керівництвом №1, Розділ ІІІ, параграф 1, пункт 1.8;
інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Користувача колії - згідно з Тарифним керівництвом №1 та іншими діючими нормативними документами. (п. 14). Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 17.08.20р. до 16.08.23р. включно (п. 21).
Відповідно до п. 1 письмової угоди №4657/22-034 від 17.01.22р., підписаної ТОВ “Сіті Комерс Дніпро» (вантажовідправник/ вантажоодержувач), ТОВ “Мирівський елеватор №1» (користувач/власник колії) та погодженої АТ “Українська залізниця» (залізниця), користувач/власник колії надає дозвіл на використання залізничної під'їзної колії для здійснення навантаження (вивантаження) вагонів з вантажем, який належить вантажовідправнику/вантажоодержувачу, на залізничній під'їзній колії користувача/власника колії. Подача та забирання вагонів, що прибули на адресу вантажовідправника/вантажоодержувача здійснюється на умовах договору про подачу та забирання вагонів/експлуатацію колії, укладеним між користувачем/власником колії та залізницею.
Згідно з п. 5, 6 письмової угоди №4657/22-034 від 17.01.22р. всі належні залізниці платежі вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць передплатою через “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ “Українська залізниця» (ЄРЦ). У випадках, визначених чинним законодавством, а суми платежів і зборів, що підлягають оплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, який списується з особового рахунку платника податків. З усіх питань, не передбачених письмовою угодою, відносини користувача/власника колії, вантажовідправника / вантажоодержувача із АТ “Українська залізниця» регулюються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та іншими нормативно-правовими актами, що діють на залізничному транспорті. Строк дії письмової угоди №4657/22-034 від 17.01.22р. - до 31.12.22р..
Відповідно до протоколу електронного аукціону №RCE001-UA-20220926-5311 від 28.09.22р. ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» визначено переможцем аукціону з продажу лота “Англійський аукціон. Продаж послуг з використання вагонів власності АТ “Укрзалізниця» (1вагон за 1добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози). Кількість вагонів - 50; Рухомий склад : хопери-зерновози-95; Полігон навантаження - УЗ; Дата подачі вагону початкова - 30.10.22р. 00:00; Дата подачі вагону кінцева - 30.10.22р. 23:59; Дата проставлення електронної заявки початкова - 30.09.22р. 00:00; Дата проставлення електронної заявки кінцева - 27.10.22р. 00:00».
27.10.22р. на станцію Мирова прибували порожні вагони власності перевізника під навантаження №№ 59597955, 95317558, 95390027, 95392775, 95450862, 95527503, 95538088, 95616215, 95681227, 95726618, 95756300, 95798559, 58564154, 95078788, 95224234, 95271441, 95368247, 95388831, 95450359, 95523841, 95620753, 95655429, 95682753, 58568643, 95620837, 95712915, 95618476, 95629135, 95713376, 59782094, 95140000, 95370508, 95377453, 95387528, 95426532, 95530176, 95599783, 95621314, 95640355, 95751475, 95613360, 95751848 у забезпечення заявки для навантаження ТОВ “Комерс Сіті Дніпро», по накладним №№ 41722620, 41722794, 41722661, 41722760, 41722653, 41722646, 41722737, 41722802, 41722638, 41722745, 41722695, 41722703, 41722752, 41722711, 41722687, 41724790, 41724782, 41724816, 41724063, 41724808, 41724824, 41724832, 41722836, 41722844, 41724881, 41724006, 41724055, 41724014, 41724022, 41724030, 41725045, 41724998, 41724899, 41724923, 41725052, 41724931, 41724956, 41724949, 41724964, 41724972, 41722729, 41722679.
28.10.22р. о 21 год. 30 хв. вагони №№ 59597955, 95317558, 95390027, 95392775, 95450862, 95527503, 95538088, 95616215, 95681227, 95726618, 95756300, 95798559 були подані на під?їзну колію ТОВ “Мирівський елеватор №1» для вантажовласника ТОВ “Комерс Сіті Дніпро», що підтверджується пам?яткою про подавання вагонів форми ГУ-45 №123 від 28.10.22р.
Після отримання повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами 29.10.22р. о 19год. 00 хв., вагони були забрані на колії станції Мирова, що підтверджується пам?яткою про забирання вагонів ф.ГУ-45 від 29.10.22р. № 134.
29.10.22р. о 17 год. 40 хв. вагони №№ 58564154, 95078788, 95224234, 95271441, 95368247, 95388831, 95450359, 95523841, 95613360, 95620753, 95655429, 95682753 були подані на під?їзну колію ТОВ “Мирівський елеватор №1», що підтверджується пам?яткою про подавання вагонів форми ГУ-45 від 29.10.22р. №124.
Після отримання повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами 30.10.22р. о 10год.30хв., вагони були забрані на колії станції Мирова, що підтверджується пам?яткою про забирання вагонів ф.ГУ-45 від 30.10.22р. № 135.
30.10.22р. о 12 год. 25 хв. вагони №№ 58568643, 95620837, 95712915, 95618476, 95629135, 95713376, 59782094, 95140000, 95370508, 95377453, 95387528, 95426532, 95530176, 95599783, 95621314, 95640355, 95751475, 95751848 були подані на під?їзну колію ТОВ “Мирівський елеватор №1», що підтверджується пам?яткою про подавання вагонів форми ГУ- 45 від 30.10.22р. № 125.
Після отримання повідомлень про закінчення вантажних операцій з вагонами, вагони були забрані на колії станції Мирова, що підтверджується пам?ятками про забирання вагонів ф.ГУ-45:
- Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами від 30.10.22 № 133 о 18 год. 20 хв., вагони № 58568643, 95620837, 95712915, пам?ятка про забирання вагонів ф.ГУ-45 від 30.10.22р. № 136;
- Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами від 30.10.22р. № 134 о 18 год. 50 хв., вагони №№ 95618476, 95629135, 95713376, пам?ятка про забирання вагонів ф.ГУ-45 від 30.10.22р. № 137;
- Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами від 31.10.22р. № 135 о 10 год.
20 хв., вагони №№ 59782094, 95140000, 95370508, 95377453, 95387528, 95426532, 95530176, 95599783, 95621314, 95640355, 95751475, 95751848, пам??ятка про забирання вагонів ф.ГУ-45 від 31.10.22р. № 138.
На завантажені вагони відправником оформлено перевізні документи призначенням на станцію Одеса-Порт (експ.): від 29.10.22р. №46675278, від 30.10.22р. №46683561, 46690335, 46690525, від 31.10.22р. №46695490.
У графі 7 “заяви відправника» в зазнчаених накладних відправником зроблено відмітку щодо здійснення перевезення маршрутними поїздами №103023, №103123, №102923 на умовах аукціону №RCЕ001-UA-20220926-53111.
Відповідно до пам'яток про забирання вагонів ф. ГУ-45 №134 від 29.10.22р., №135 від 30.10.22р., №136 від 30.10.22р., №137 від 30.10.22р., №138 від 31.10.22р. та вказав, що з під'їзної колії “Мирівський елеватор №1» завантажені вагони виставлялися на колії станції Мирова групами:
- 29.10.2022 о 19год00хв - 12 вагонів;
- 30.10.2022 о 10год30хв - 12 вагонів;
- 30.10.2022 о 18год20хв - 3 вагона;
- 30.10.2022 о 18год50хв - 3 вагона;
- 31.10.2022 о 10год20хв - 12 вагонів.
Накопичення вагонів за жовтень 2022р. на станції Мирова підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: №38 від 10.01.24р.; №39 від 10.01.24р.; №40 від 10.01.24р.; №41 від 10.01.24р.; №42 від 10.01.24р.
Опис обставин, що викликали складання актів: затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Дані вагони простоюють на колії в очікуванні оформлення документа та накопичення маршрутного поїзду.
Згідно з актами загальної форми №38,39, 40, 41,42, що складені на затримку завантажених вагонів після забирання з під'їзної колії, позивач нарахував відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 17109003К від 14.10.24р. на загальну суму 96 596,40грн. з ПДВ.
Накопичувальну картку № 17109003К від 14.10.24р. вантажовласник ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» від підпису відмовився, у зв'язку з порушення приписів п. 7.3. договору від 25.02.20р., строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. В той же час, накопичувальну картку надано на підпис через 2 роки.
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 17109003К від 14.10.24р. на загальну суму 96 596,40грн. з ПДВ. відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду позовом в цій частині.
Детальний розрахунок заборгованості за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 17109003К від 14.10.24р. на загальну суму 96 596,40грн. з ПДВ., виконаний позивачем на підставі підп. 4 п. 4 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво №1, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356, враховуючи ставку плати в розмірі 4 грн. за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 5, 139 грн. згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.22р. № 441.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 16.03.20р. ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України, направлено АТ “Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №41568766/2020-001 від 16.03.20р. Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 16.03.20р.
Отже, ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» було приєднано АТ “Українська залізниця» до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до п.1.1. предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 306 Господарського кодексу України, встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За змістом ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно із ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України “Про транспорт», Законом України “Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, та іншими актами законодавства України, в т.ч. Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2020 року, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року за №34, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5083.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України “Про залізничний транспорт» нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з п. 2 Статуту останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з п. 22, 23 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, згідно з п. 1.1 яких на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за № 798/5989).
Відповідно до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).
Пунктом 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, п. 3 яких зокрема визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/збирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, Актів загальної форми ГУ-23. Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватись працівником станції і вантажовідправником (абз. 1-4 п. 4 Правил № 113).
Згідно з абз. 5, 6 п. 4 Правил № 113 час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласник.
Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надається вантажовласнику (п. 2.6 Правил № 644).
Колегія суддів зауважує, що договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №41568766/2020-001 від 16.03.20р., має спеціальні умови, що відносяться до “окремих послуг», що унормовано, зокрема, додатком №1-4 до договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - “накопичення вагонів з вантажем». Додаток №1-4 до договору є невід'ємною частиною останнього.
Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до договору “Умови накопичення вагонів» на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та / або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення.
Виходячи з приписів Додатку №1-4 “Умови накопичення вагонів» до договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції.
Колегія суддів виснує, що оскільки ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, то саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими договором відповідними можливостями.
Водночас, для проведення навантаження зернових вантажів на під'їзній колії ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» між сторонами був укладений договір №ПР/М-20415/НЮдч від 13.08.20р.
Згідно з п.7 вищезазначеного договору максимальна кількість вагонів у кожній парті, що передається на під'їзну колію однією групою, становить не більше 3-х завантажених вагонів (12 осей) максимальною вагою 290 тон або 6 порожніх вагонів - 24 осі максимальною загою 150 тон.
Отже, з урахуванням приписів Додатку №1-4 до договору та умов договору №ПР/М-20415/НЮдч від 13.08.20р., у даному випадку метою відповідача при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів.
Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договорів.
В свою чергу, замовник, на виконання умов договору про надання послуг отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в період з 28.10.22р. по 30.10.23р. фактично сформовано маршрутний поїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладну), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 додатку №1-4 до договору.
Інших платежів послуга “накопичення вагонів» не передбачає, при цьому, сторонами також не заперечується, що відповідач здійснив оплату позивачу за накопичення вагонів по станції Мирова.
Проте, звертаючись до суду з позовом, позивач, обґрунтовуючи свою позицію п. 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, вважав, що відповідач мав сплатити перевізнику додатково збір за зберігання вантажу внаслідок прострочення строку накопичення вагонів.
У даному разі (в період часу надання спеціальної послуги накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування) вина, обґрунтована протиправною поведінкою відповідача , відсутня та позивач безпідставно заявляє вимоги до замовника. Затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
Правовідносини з накопичення маршрутного поїзду з вантажем мають невід'ємну складову - перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона перевізником (пункти 6, 7 додатку №1-4 до договору), що в своє чергу є предметом окремої спеціальної послуги (додаток №1-4 до договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що відсутні документи, а тому що не сформовано маршрутний потяг установленої довжини (до 50 вагонів).
Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п. 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Згідно п. 8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
За вимогами п. 9 Правил №644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Відтак, зважаючи на вимоги п. 8 та 9 Правил №644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Позивач зазначає, що затримка вагонів на станційних коліях станції Мирова відбулась саме з вини відповідача, який не надав з першою партією вагонів основний для перевезення документ (накладну), а продовжував надалі формувати маршрут на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником.
У даному контексті слід зазначити, що сама по собі процедура “накопичення вагонів» передбачає перебування окремих вагонів (порожніх/з вантажем) протягом певного часу, обумовленого обома сторонами, на коліях залізниці з метою формування маршрутного поїзда (вагонів), на що саме залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору та Додатку №1-4.
Відтак, відповідна затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг.
Водночас, з огляду на вищевикладене вбачається, що оформлення / не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом послуги за яку сплачується тариф), отже не може кваліфікуватись як “матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як “вина» відправника.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 09 квітня 2024 року у справі 915/5/23, яка враховуються колегією суддів в порядку частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо самого факту складення Актів форми ГУ-23, колегія суддів зазначає наступне.
Даний обов'язок сторін встановлено умовами п.8 Додатку №1-4, за яким час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
Тобто, в умовах договору, що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, сторонами узгоджено, що Актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що, в свою чергу, є предметом послуги “накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина відповідача.
За таких обставин, колегія судів зазначає, що пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга, про, що також вказував відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток.
Отже, позивач не довів існування обставин, з якими пов'язується можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктом 9 Правил зберігання вантажів.
Відповідно до умов додатку № 1-4 “Умови організації накопичення вагонів» у період “накопичення» сплачується плата, встановлена у пункті 9.1. цього додатку - за вільним тарифом “Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до додатку № 1-1 до Договору. При цьому додаток №1-1 - це “Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами».
Разом з цим в період затримки вагонів з вини замовника (саме затримки вагонів, а не накопичення) сплачуються платежі, пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування. При цьому обов'язковим елементом, встановленим для застосування пункту 9.2. додатку № 1-4 до Договору, є “затримка з вини замовника».
Правовідносини з накопичення маршрутного поїзда з 42 вагонів з вантажем мають невід'ємну складову - перебування / накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона перевізником (п. 6, 7 додатку №1-4 до поговору), що водночас є предметом окремої послуги (додаток №1-4 до договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що немає документів, а тому що не сформовано 50 вагонів (маршрут).
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до договору “Умови накопичення вагонів».
Таким чином, відсутня протиправна поведінка або вина когось із сторін оскільки виконувались умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.20р. ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» акцептуючи укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.20р., розраховувало на умови цього договору, викладені у загальному доступі на відповідному сайті залізниці, а тому подальше трактування окремих умов договору з боку позивача, яке йде в розріз із суттю умов договору та Додатку №1-4 до нього, дає підстави вважати, що поведінка позивача не є добросовісною.
З огляду на зміст та умови укладеного між сторонами вказаного вище додатку до договору, безпідставним є також застосування до спірних правовідносин сторін п. 9 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.20р. №644 (із змінами та доповненнями), на приписи якого (як на підставу правомірності спірних нарахувань) посилається позивач, зазначаючи, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині:
“ …. Проте з цим погодитися не можна, оскільки суд першої інстанції фактично розглянув інший предмет спору «накопичення вагонів» який фактично не був розглядом заявлених позовних вимог позивача. АТ «Укрзалізниця» було подана позовна заява до стягнення збору за зберігання вантажу, й ця вимога є відмінною від вимоги накопичення вагонів.
Суд безпідставно зазначив в рішенні «Судом встановлено, що ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими договором відповідними можливостями. В свою чергу, замовник, на виконання умов договору про надання послуг отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в період з 28.10.22р. по 30.10.23р. фактично сформовано маршрутний поїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладну), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 додатку № 14 до договору.
Інших платежів послуга «накопичення вагонів» не передбачає, при цьому, сторонами також не заперечується, що відповідач здійснив оплату позивачу за накопичення вагонів по станції Мирова.»
Оскільки жодного документу як стороною відповідача так й стороною позивача на підтвердження сплати в розумінні п.9 додатку №1-4 до договору надано не було, більш того відповідач не сплачував жодних платежів, так як послугу накопичення вагонів відповідач не замовляв. Так як, додаток №1-4 до договору передбачає певні умови надання послуги накопичення вагонів, й жодна з умов відповідачем не виконана, й підтвердження ним же не надано.
Також в цьому контексті безпідставно суд послався на правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 01.02.24р. у справі № 915/305/22, від 09.04.24р. у справі № 915/5/23, так як в обох цих справах сторона відповідача сплатила збір за накопичення вагонів, й суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи саме з цього.
Так в рамках здійснення перевезення на умовах аукціону №RCE001-UA- 20220926-53111 передбачалось відправлення спірних вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутною відправкою у кількості 50 вагонів . Проте відповідачем не забезпечено виконання умов аукціону.
Так, згідно з пам'ятками про забирання вагонів ф. ГУ-45 від 29.10.2022 № 134, від 30.10.2022 № 135, від 30.10.2022 № 136, від 30.10.2022 № 137, від 31.10.2022 № 138, завантажені вагони з під'їзної колії ТОВ «Мирівський елеватор № 1» виставлялися на колії станції Мирова групами, а саме:
- 29.10.2022 о 19 год. 00 хв. - 12 вагонів;
- 30.10.2022 о 10 год. 30 хв. - 12 вагонів;
- 30.10.2022 о 18 год. 20 хв. - 3 вагона;
- 30.10.2022 о 18 год. 50 хв. - 3 вагона;
- 31.10.2022 о 10 год. 20 хв. - 12 вагонів, остання група.
Тобто, вантажовідправником порушено вимоги п. 1.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині пред'явлення до перевезення маршрутного поїзда.
Таким чином, за час затримки вагонів на коліях станції Мирова з моменту забирання кожної групи до моменту забирання останньої групи в очікуванні оформлення перевезення маршрутним поїздом вантажовласнику була нарахована сума збору за зберігання вантажів у розмірі 96 596,40 грн з ПДВ.
Порушення умов аукціону №RCE001-UA-20220926-53111, п.1.3 Договору було встановлено під час проведеної перевірки Департаментом аудиту АТ «Укрзалізниця», та працівниками станції Мирова складені акти загальної форми ГУ-23 від 10.01.2024 № 38, 39, 40, 41, 42, представник ТОВ «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» від підпису актів відмовився, про що є відмітки в цих актах, зроблені працівниками станції Мирова.
Пункт 1.3. Договору щодо визначення маршрутного поїзда, кореспондується з пунктом 2 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 05 вересня 2023 року N 788), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 861/5082, котрим визначено що маршрутний поїзд - поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення, який відповідає встановленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення /вихідну станцію. Вантаж, що перевозиться у складі маршрутного поїзда, може бути оформлений як однією, так і декількома накладними.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України ….
Згідно з п. 9 Розділу 7 Правил зберігання вантажів, …
Пунктом 2.1 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів …
Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі:
- 4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн;
- 2,5 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у критих складах;
- 1,6 грн за одну тонну - при зберіганні на відкритих складах вантажів, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн, та порожніх власних контейнерів - за масу тари, округлену до повних тонн.
Так, після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберігання вантажів у вагонах (у тому числі контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тону вантажу. Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441 до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139.
Таким чином, за час затримки вагонів на коліях станції Мирова з моменту забирання кожної групи до моменту забирання останньої групи в очікуванні оформлення перевезення маршрутним поїздом вантажовласнику-відповідача була нарахована сума збору за зберігання вантажів у розмірі 96 596,40 грн з ПДВ.…».
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі № 904/5258/24підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ, на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/5258/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 у справі №904/5258/24 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60грн. покласти на Акціонерне товариство “Українська залізниця».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв