30.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4425/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)
суддів Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4425/23 (суддя Ніколенко М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м.Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 226 150,20 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 226 150,20 грн., безпідставно списаних відповідачем як провізної плати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року у справі № 904/4425/23 позов задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (місце реєстрації: 49069, м. Дніпро, вул. Пилипа Орлика, буд. 18, к. 324-1, ідентифікаційний код: 33074226) надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 226 150,20 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 392,25 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 226 150,20 грн., безпідставно списаних відповідачем як провізної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року по справі № 904/4425/24; в задоволенні позову відмовити повністю; витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2024р. по справі № 904/4425/23 прийнято з порушенням норм процесуального права при неправильному застосуванні норм матеріального права, є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
За твердженням скаржника, після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці (перевізника), ані за заявою одержувача.
Плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.
При перевезенні порожніх власних або орендованих вагонів з додатковим обладнанням, крім плати за перевезення цих вагонів, нараховується плата за масу додаткового обладнання відповідно до пункту 24 цього розділу.
Для застосування правил тарифів, визначених цим розділом, під час перевезення порожніх вагонів відправником у перевізних документах у графі "Найменування ватажу" ("Наименование груза") залежно від призначення та цілі використання проставляються відмітки:
внутрішнього сполучення - крім відміток, передбачених Правилами перевезення вантажів, "Направляється ... (із ремонту, на промивку, на пропарку, на дезінфекцію, на дезінсекцію, для продажу, на брухт, для зміни власника, для здачі в оренду, на/ після модернізацію(ї) тощо)".
Згідно з п. 1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 «Найменування вантажу» відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - «Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря)»; для порожніх вагонів - «Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)».
Відповідно до Додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, зокрема, пояснень щодо заповнення накладної: графа 20 накладної «Найменування вантажу»: (1) заповнюється відправником; (2) для порожніх вагонів зазначається - «Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу).
графа 23 накладної «Код вантажу»: (1) заповнюється відправником; (2) зазначається код вантажу за ЄТСНВ або ГНВ.
В силу положень ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Отже, розрахунок плати за перевезення вантажу здійснюється на підставі внесених відправником відомостей у накладну, зокрема, найменування вантажу. Водночас, якщо на станції призначення виявлено, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неясне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу. Після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці (перевізника), ані за заявою одержувача.
Так, відправником у накладних вантаж іменовано як «ОБОРУДОВАНИЕ СЪЕМНОЕ (ТУРНИКЕТЫ, СТОЙКИ, КАССЕТЫ, ПРИЗМЫ, ХЛЕБНЫЕ ЩИТЫ, СТЯЖКИ, СТРОПЫ И ДР.)» (код вантажу за ЄТСНВ - 693176), відповідно, саме цими відомостями керувався відповідач при визначенні розміру провізної плати. Слід зазначити, що до видачі вантажу заяв про зміну найменування вантажу на адресу залізниці не надходило, а тому перерахунки не допускаються.
Норми права, наведені ТОВ «Металургтранс» в позові, не можуть бути застосовані, оскільки поставлені в залежність від наявності певних факторів, котрі в даному випадку відсутні. Зокрема, якщо позивач обґрунтовує свій позов тим, що вагони прямували в ремонт в порожньому стані і розрахунок провізної плати має здійснюватися по схемі - плата за перевезення порожнього вагона + додаткова плата за додаткове обладнання, то повинен був надати накладні, де вантаж іменовано як «ВАГОНЫ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ ПОРОЖНИЕ, ПЕРЕВОЗИМЫЕ НА СВОИХ ОСЯХ, ПЕРЕСЫЛАЕМЫЕ В РЕМОНТ ИЛИ ИЗ РЕМОНТА» ( код вантажу за ЄТСНВ 421195).
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року у справі № 904/4425/23 - відхилити/залишити без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року у справі № 904/4425/23 - залишити без змін, у зв'язку з тим, що судове рішення є обґрунтованим, законним та справедливим, винесене з додержанням норм матеріального та процесуального права, ухвалене на підставі повного і всебічного дослідження матеріалів справи та відповідає вимогам встановленим ст.236 Господарського процесуального кодексу України щодо судових рішень.
Позивач вказує на те, що для правильного вирішення даного спору важливо встановити визначення поняття «додаткове обладнання», чи було воно прикріплено до вагону чи завантажено безпосередньо у вагон, та чи було таке додаткове обладнання до залізничного вагону в даному випадку саме вантажем, який начебто перевозився залізничними вагонами.
Судом першої інстанції встановлено, що в графі "23 Код вантажу" спірних залізничних накладних вказано "693176", у відповідності з Алфавітним списком вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) відповідає найменуванню вантажу "Обладнання знімне (турнікети, стойки, касети, призми, хлібні щити, стяжки, стропи, тощо)".
В графі "20 Найменування вантажу" спірних залізничних накладних вказано "Оборудование съёмное (турникеты, стойки, кассеты, призмы, хлебные щиты, стяжки, стропы и др."
При цьому, слід зауважити, що в графі "7 Заяви відправника" спірних залізничних накладних вказано "З'ємний дах з тарлепами". Власник ТОВ "Ост-Вест Логістик".
У додатку № 3 до Правил визначено, що в графі "20 Найменування вантажу" відправником вказується, зокрема, найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (далі - ЄТСНВ) та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді). Вантажі, найменування яких відсутні в ЄТСНВ, зазначаються під тією назвою, під якою вони зазначені в стандартах або технічних умовах на виготовлення продукції.
Тобто, під час ідентифікації у залізничній накладній вмісту (інших складових частин) вагону, що перевозиться, відправник у будь-якому випадку повинен користуватись уніфікованими стандартами його визначення.
Зі змісту спірних накладних вбачається, що фактично спірні вагони були обладнані з'ємним дахом з тарлепами, який за своїм призначенням є знімним обладнанням вагона і має код 693176 у Алфавітному списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) "Обладнання знімне (турнікети, стойки, касети, призми, хлібні щити, стяжки, стропи, тощо)".
А отже, Суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що відправником при заповненні спірних залізничних накладних було правильно класифіковано код і найменування вантажу.
Щодо твердження Апелянта, що в матеріалах справи відсутні докази скасування, визнання недійсними, зміни залізничних накладних, на підставі яких відбулось списання з рахунків позивача провізної плати в загальному розмірі 226 150 грн 20 коп. - важливо зазначити, що скасування, визнання недійсними чи зміна залізничних спірних накладних не є в даному випадку належним способом захисту порушених прав та інтересів Позивача, оскільки жодним чином не вплине на відновлення його порушених прав та інтересів та не буде підставою для повернення безпідставно списаних Апелянтом/Відповідачем з особового рахунку Позивача грошових коштів.
Тому Позивач не вбачає необхідності скасовувати, визнавати недійсними чи змінювати залізничні спірні накладні, а вважає доцільним саме стягнення з Апелянта/Відповідача грошових коштів, необгрунтовано списаних з особового рахунку Позивача, а реалізація (виконання) судового рішення про стягнення зазначених грошових коштів дійсно відновить попередній стан Позивача - до порушення його прав та інтересів. Саме цей спосіб захисту порушених прав та інтересів Позивача є належним та ефективним.
Також, важливо зазначити, що посилання Апелянта на те, що строк позовної давності для звернення до суду з даною позовною вимогою про повернення спірних грошових коштів начебто сплинув 09.01.2023- не
заслуговують на увагу, оскільки є безпідставними з огляду на наступне.
Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення», Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 57, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4425/23. Відкласти вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4425/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
24.01.2025р. матеріали справи № 904/4425/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів, а саме докази сплати судового збору, у розмірі 4070 грн. 70 коп.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4425/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (надалі - замовник) було укладено договір про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-2036/НЮ від 18.12.2020 (надалі - договір).
Згідно з п. 9.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2021), договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 включно.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір регулює взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування та наданням послуг, пов'язаних із цими перевезеннями.
У період з 09.07.2022 по 12.12.2022 за залізничними накладними № 45106507, № 45106515, 45106523, 45106531, 45106564, 45106572, 45106580, 45106598, 45106606, 45106614, 45106838, 45106846, 45106853, 45106861, 45106879, 45106887, 45106895, 45106903 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ТОВ "Елеватор-Агро" вагони. Платником такого перевезення визначено ТОВ "Металургтранс".
В графі "23 Код вантажу" спірних залізничних накладних вказано "693176", у відповідності з Алфавітним списком вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) відповідає найменуванню вантажу "Обладнання знімне (турнікети, стойки, касети, призми, хлібні щити, стяжки, стропи, тощо)".
В графі "20 Найменування вантажу" спірних залізничних накладних вказано "Оборудование съёмное (турникеты, стойки, кассеты, призмы, хлебные щиты, стяжки, стропы и др."
При цьому, слід зауважити, що в графі "7 Заяви відправника" спірних залізничних накладних вказано "З'ємний дах з тарлепами". Власник ТОВ "Ост-Вест Логістик".
Згідно з п. 4.2 договору, оплата належних платежів виконавцю здійснюється замовником згідно з умовами укладеного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Працівниками регіональної філії “Придніпровська залізниця» при відправленні вагонів з особового рахунку експедитора/власника вагонів - ТОВ “Металургтранс», 09.07.2022 списано провізну плату, як за перевезення вантажу в розмірах, передбачених Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв?язку України № 317 від 26.03.2009 (надалі - Збірник тарифів) на загальну суму 394 480,800 грн. з ПДВ.
Пунктом 14.1. Збірника тарифів встановлено, що плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.
При перевезенні порожніх власних або орендованих вагонів з додатковим обладнанням, крім плати за перевезення цих вагонів, нараховується плата за масу додаткового обладнання відповідно до пункту 24 цього розділу.
Плата за перевезення у порожньому стані власних напіввагонів перевізника з нумерацією інвентарного парку не нараховується, крім перевезень у ремонт і на промивання.
Відповідно до пункту 24.1 Збірника тарифів, при перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням (перевізним пристосуванням), маса якого не включена до маси тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання (перевізного пристосування). Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20 %.
Згідно з п. 24.2. Збірника тарифів, за перевезення у вагонах перевізника, у тому числі на транспортерах, знімного додаткового обладнання і багаторазових засобів пакетування, що належать відправникам і одержувачам, плата визначається за схемою 1 незалежно від типу вагона за розрахункову масу вантажу, установлену для універсального вагона.
Тобто, п. 24 розділу II Збірника тарифів, розрізняє плату:
а) при перевезенні порожніх вагонів з додатковим обладнанням (п. 24.1 Збірника тарифів);
б) за перевезення у вагонах додаткового обладнання (п. 24.2 Збірника тарифів).
При цьому, у випадку "б" додаткове обладнання дійсно вважається вантажем, оскільки таке обладнання всередині вагону (вагон завантажений додатковим обладнанням) і в цьому випадку плата за перевезення такого вагону розраховується як за завантажений вагон за схемою 1 (п. 24.2 розділ II Збірника тарифів).
А у випадку "а", вагон перевозиться порожнім з додатковим обладнанням, тобто, таке додаткове обладнання прикріплено до вагону, а не завантажено в нього. Тому, в цьому випадку, тариф сплачується за схемою 14, а за масу додаткового обладнання стягується додаткова плата за схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання (п. 24.1 розділ II Збірника тарифів).
Тобто, для правильного вирішення цього спору і визначення коректної схеми розрахунку провізної плати необхідно встановити, чи були спірні вагони обладнані додатковим обладнанням (чи було воно прикріплено до вагону), або таке обладнання було завантажено усередину вагону як вантаж.
Згідно п. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь одержувача.
Належним чином оформлена залізнична накладна є угодою на перевезення вантажів залізничним транспортом, і на надання послуг по її візуванню укладення окремого договору не потрібно.
Відповідно до п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 надалі - Правила), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.
Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Пунктом 1.3. Правил встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
У додатку № 3 до Правил визначено, що в графі "23 Код вантажу" відправником вказується код вантажу за ЄТСНВ або ГНВ.
У додатку № 3 до Правил визначено, що в графі "20 Найменування вантажу" відправником вказується, зокрема, найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (далі - ЄТСНВ) та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді). Вантажі, найменування яких відсутні в ЄТСНВ, зазначаються під тією назвою, під якою вони зазначені в стандартах або технічних умовах на виготовлення продукції.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України , колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" було укладено договір про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-2036/НЮ від 18.12.2020. Згідно з п. 9.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2021), договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 включно. Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір регулює взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування та наданням послуг, пов'язаних із цими перевезеннями. У період з 09.07.2022 по 12.12.2022 за залізничними накладними № 45106507, № 45106515, 45106523, 45106531, 45106564, 45106572, 45106580, 45106598, 45106606, 45106614, 45106838, 45106846, 45106853, 45106861, 45106879, 45106887, 45106895, 45106903 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ТОВ "Елеватор-Агро" вагони. Платником такого перевезення визначено ТОВ "Металургтранс".
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Частиною 1 ст. 57 Статуту залізниць України встановлено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України, та визначаються відповідно до положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, із змінами і доповненнями.
Розділом ІІ Збірника тарифів закріплені правила застосування тарифів.
Згідно з пп. 14.1. п. 14 розділу ІІ Збірника тарифів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.
При перевезенні порожніх власних або орендованих вагонів з додатковим обладнанням, крім плати за перевезення цих вагонів, нараховується плата за масу додаткового обладнання відповідно до пункту 24 цього розділу.
Підпунктом 24.1. п. 24 розділу II Збірника тарифів (плата за перевезення додаткового обладнання) визначено, що при перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням (перевізним пристосуванням), маса якого не включена до маси тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання (перевізного пристосування). Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20 %".
Здійснивши аналіз пп. 14.1., 24.1. розділу ІІ Збірника тарифів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) колегія суддів зауважує, що дія абз. 2 пп. 14.1. розділу ІІ Збірника тарифів поширюється не лише на перевізника та, що вказаний абз. 2 пп. 14.1. Збірника тарифів відсилає до пункту Збірника тарифів, у якому визначена формула для розрахунку плати за перевезення додаткового обладнання (п. 24 розділу ІІ Збірника).
Крім того, в абз. 4 п. 1.1.5. розділу II Збірника тарифів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при перевезенні вантажів у власних вагонах перевізника, крім напіввагонів з нумерацією інвентарного парку, плата визначається як для власних вагонів.
Отже, пункт 24 застосовується до визначення плати за масу додаткового обладнання при перевезенні порожніх власних або орендованих вагонів (що не належать перевізникові), незважаючи на те, що у пп. 24.1. п. 24 розділу ІІ Збірника тарифів зазначено "порожні вагони перевізника", оскільки цей підпункт застосовується у випадках, вказаних абзаці 2 пп. 14.1., лише в частині самої формули визначення розрахунку оплати за додаткове обладнання, а належність вагонів, до яких ця формула застосовується, визначена у абзаці 2 пп. 14.1.
Особливості визначення плати за перевезення додаткового обладнання визначено в п. 24 розділу II Збірника тарифів. У цьому пункті розрізняється плата: а) при перевезенні порожніх вагонів з додатковим обладнанням (пп. 24.1. Збірника тарифів): б) за перевезення у вагонах додаткового обладнання (пп. 24.2. Збірника тарифів). У випадку "б" додаткове обладнання вважається вантажем, оскільки таке обладнання знаходиться всередині вагону (вагон завантажений додатковим обладнанням) і в цьому випадку плата за перевезення такого вагону розраховується як за завантажений вагон за схемою 1 (пп. 24.2. п. 24 розділу II Збірника тарифів). У випадку "а", що аналогічний спірній ситуації, вагон перевозиться порожнім з додатковим обладнанням, тобто, таке додаткове обладнання прикріплено до вагону, а не завантажено в нього (порядок розрахунку визначений у пп. 24.1. п. 24 розділу II Збірника тарифів).
Врахувавши вказане, а також, встановивши відсутність безумовної згоди позивача на списання добору тарифу, колегія суддів виснує безпідставність списання відповідачем з позивача спірної суми.
Спірні кошти відповідачем було набуто не за наявності правової підстави, а внаслідок неправильного застосування останнім Збірника тарифів (без урахування умов укладеного між сторонами договору). Отже, позивачем правомірно було заявлено позовні вимоги на підставі ст. 1212 ЦК України і місцевим господарським судом не було порушено чи неправильно застосовано вказану норму матеріального права.
Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що норми права, наведені ТОВ «Металургтранс» в позові, не можуть бути застосовані, оскільки поставлені в залежність від наявності певних факторів, котрі в даному випадку відсутні. Зокрема, якщо позивач обґрунтовує свій позов тим, що вагони прямували в ремонт в порожньому стані і розрахунок провізної плати має здійснюватися по схемі - плата за перевезення порожнього вагона + додаткова плата за додаткове обладнання, то повинен був надати накладні, де вантаж іменовано як «ВАГОНЫ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ ПОРОЖНИЕ, ПЕРЕВОЗИМЫЕ НА СВОИХ ОСЯХ, ПЕРЕСЫЛАЕМЫЕ В РЕМОНТ ИЛИ ИЗ РЕМОНТА» ( код вантажу за ЄТСНВ 421195), з огляду на наступне:
Позивач не замовляв у Відповідача послуги з транспортного експедирування вантажу «обладнання знімне», оскільки до перевезення прийнято вагони порожні з додатковим обладнанням, маса якого не включена до маси тари вагона.
Поняття “додаткове обладнання» - в даному випадку це дах знімний масою 1,650 т (не включена до маси тари вагона), який являє собою металеву каркасну конструкцію з покриттям з листового металу, яка не входить. Дах знімний виготовлений за габаритними розмірами верхньої зовнішньої частини для кожного окремого вагону і призначений для встановлення виключно на конкретний напіввагон (дах та вагон мають однаковий номер) з метою захисту вантажу від впливу атмосферних опадів під час перевезення залізницею вантажів.
Апелянтом не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що дах знімний за своєю конструкцією можливо було б завантажити в напіввагон, щоб перевозити його як вантаж або хоча б вважати вантажем.
Згідно з термінів щодо визначення тарифів, які вживаються виключно для Збірника тарифів (п. 1 розділу1):
«додаткове обладнання - спеціальні пристрої (знімне та невідокремлюване обладнання), призначені для завантаження і кріплення вантажів (турнікети, стояки, касети, призми, піраміди тощо)».
Дах знімний не призначений ані для завантаження, ані для кріплення вантажів. Таке додаткове обладнання призначене виключно для захисту вантажу від впливу атмосферних опадів.
Тобто, вказане додаткове обладнання не перевозиться як окремий вантаж, а є невід'ємною частиною вагону та має номер ідентичний номеру самого вагону.
Отже, вищевказані вагони перевозились порожніми із додатковим обладнанням, тобто таке додаткове обладнання закріплено до верхньої частини вагону у спеціально призначених на зовнішній частині кузову місцях, а не завантажене у нього.
У п. 3.10 Інструкції зазначено, що вагони вважаються завантаженими, якщо "вагони завантажені знімним обладнанням".
Однак дана спірна ситуація діаметрально протилежна, оскільки в даному випадку перевозилися саме вагони порожні з додатковим обладнанням, яке не було завантажено до вагонів, а було прикріплене до нього зверху, як дах.
Зазначене підтверджується залізничними накладними, доданими до позовної заяви, які наявні в матеріалах справи.
Так, згідно з залізничних накладних, а саме у п. 7 зазначено "дах знімний з тарлепами", а у п. 20 - "обладнання знімне, розміщене та закріплене згідно з НТУ від 17.06.22 № 217/Н-Прид/2022, застосовані засоби кріплення 8 талреп."
Окрім того, п. 24 кожної залізничної накладної містить інформацію про масу одиниці даху з'ємного, який був прикріплений до кожного вагону - 1 650 кг, тобто кожний дах був саме прикріплений до кожного вагону саме в якості додаткового обладнання, а не завантажено певною кількістю у вагон насипом.
Згідно з п. 24.1. Збірника тарифів «При перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням (перевізним пристосуванням), маса якого не включена до маси тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тони) на розрахункову масу обладнання (перевізного пристосування).
Тому, з вищевикладеного вбачається, що в даному випадку тариф сплачується аналогічним порядком.
Більш того Позивач зазначає, що дах з'ємний є саме додаткове обладнання (пристосування), окрема частина залізничного вантажного вагону не вантаж, яке взагалі не передбачене для перевезення залізничним напіввагоном в якості вантажу.
Також важливо зазначити, що всі 18-ть вагонів прямували порожніми на ремонт зі станції Привільне до станції Сула, що підтверджується залізничними накладними, де були видані одержувачу, а вже зі станції Сула були направлені до іншої станції під навантаження.
Колегія суддів відхиляє посилання Апелянта на те, що строк позовної давності для звернення до суду з даною позовною вимогою про повернення спірних грошових коштів начебто сплинув 09.01.2023-не заслуговують на увагу, оскільки є безпідставними з огляду на наступне:
Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення», Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 57, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Карантин встановлено з 12.03.2020 (постанова КМУ від 11.03.2020 року № 211; закінчення карантину - з 24 години 30.06.2023 р. (постанова КМУ від 27.06.2023 № 651).
Крім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX у зв'язку з військовою агресією РФ проти України розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні військового, надзвичайного стану терміни, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
За аналогічним принципом (автоматично через закон) термін позовної давності продовжено у зв'язку із запровадженням військового стану.
Разом з тим, починаючи з 02.04.2020 року терміни позовної давності продовжуються в силу імперативних положень Закону спочатку - на період дії карантину, а надалі - на період дії військового стану.
А отже, Позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Станом на момент розгляду цієї справи воєнний стан в Україні не скасований.
При цьому термін позовної давності було припинено на період карантину та на період воєнного стану.
А отже, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. З Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України,
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 2 Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
В статті 5 Статут залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів(далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 6 Статут залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статут залізниць України та «Правилами перевезень вантажів» затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, а саме «Правилами оформлення перевізних документів», передбачено що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі-ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Згідно з п. 2.1. та 2.2. розділу 2 «Правил оформлення перевізних документів», графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником.
Відповідно до ст. 37 Статут залізниць України та п. 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», маса вантажу визначається відправником.
Як передбачено п. 2.3. «Правил оформлення перевізних документів», правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення» передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статут залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Ч. 2 ст. 24 Статут залізниць України передбачає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт», розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Згідно з ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 27.03.2020 у справі № 917/500/19.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що зводяться до невірного тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального права, що в своїй сукупності не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4425/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4070,70 покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4425/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4425/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4070,70 грн покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв