Справа № 368/409/25
Провадження № 2/368/533/25
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"30" червня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» (м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45 офіс 510А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
встановив :
Представник позивача просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» заборгованість за Договором позики № 72242729 в сумі 29600,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 3028,00 грн. судового збору, обґрунтовуючи позов наступним.
ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» є юридичною особою за законодавством України, фінансовою установою (свідоцтво Нацкомфінпослуг № ФК 1207), яка здійснює господарську діяльність, та надає фінансові послуги на підставі чинної ліцензії на діяльність фінансової компанії (з правом надання послуг факторингу, надання коштів та банківських металів у кредит), безстрокової, в бездокументарній формі, дата і номер рішення щодо зміни обсягу ліцензії: 05.04.2024 р. № 21/288-рк; дата внесення запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії: 21.03.2024 року, переоформлена з ліцензій: надання послуг з факторингу, надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, виданих згідно розпорядження Нацкомфінпослуг від 04.06.2019 № 1013.
05 січня 2023 року між ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» (фактор) та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (клієнт) код ЄДРПОУ 39861924, укладено Договір факторингу № 031-050123, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги.
Згідно з реєстром прав вимоги № 01/03/23 від 01.03.2023 р. клієнт відступив факторові у тому числі право вимоги за Договором позики № 72242729, укладеним 18.09.2022 року між позикодавцем ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та позичальником, яким є ОСОБА_2 , право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги.
Відповідно до положень ст. 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Договір позики, право вимоги за яким набуте ТОВ “СІРОКО ФІНАНС», укладений ОСОБА_2 із ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (юридичною особою за законодавством України, фінансовою установою (свідоцтво Нацкомфінпослуг № ІК 146), що здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії, безстрокової, в бездокументарній формі (переоформлена з ліцензії «Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту», виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 19.11.2015 року, переоформленої 26.01.2017 року, переоформлена в Національному банку України на ліцензію фінансової компанії з правом надання коштів та банківських металів у кредит 12.03.2024 р., безстроково, в бездокументарній формі).
Зазначений договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію», у сторін цього Договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 11, ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію».
Ст. 5 Закону України “Про електронну комерцію» гарантує однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством.
Вищезазначений порядок укладення електронного договору узгоджується також з практикою Верховного суду (постанови Верховного суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19).
За умовами зазначеного Договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики, та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики, в порядку і на умовах, що визначені Договором позики.
На виконання умов Договору позики позикодавець 18.09.2022 року перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику за умовами Договору в сумі 7400,00 виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання. Натомість відповідачка у встановлені умовами Договору строки суму позики не повернулав, проценти не сплатила, в зв'язку з чим за час користування коштами позики на суму позики були нараховані проценти відповідно до умов Договору (відповідно до доданого розрахунку), а загальний борг склав 29600,00 грн.
Відповідно до умов ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Таким чином, розмір боргу відповідачки перед ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» розрахований первісним кредитором відповідно до умов укладеного Договору позики, та набутий ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» в результаті відступлення права вимоги, склав 29600,00 грн.
Спроби врегулювання боргу із боржником в добровільному порядку виявилися безрезультатними.
Також, 24.12.2024 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» направлялося на адресу боржника письмова вимога про погашення заборгованості, що у випадку несплати боргу Товариство має намір вчинити необхідні дії, направлені на стягнення боргу в судовому порядку, яке було боржником проігнороване.
Таким чином, сума заборгованості боржника, яким є ОСОБА_2 , перед ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» за Договором позики № 72242729 на дату позовної заяви складає 29600,00 грн., де сума не поверненої позики складає 7 400,00 грн. та сума нарахованих та несплачених процентів 22200,00 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до положень ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Так само, відповідно до положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також, відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, включає сплачену ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» суму судового збору в сумарному розмірі 3028,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача та позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, до суду повернулася судова повістка з відміткою, що адресат відсутній. Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, тобто відповідачка належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивачки суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Верховний Суд у Постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та з винесення заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" є юридичною особою за законодавством України, фінансовою установою (свідоцтво Нацкомфінпослуг № ФК 1207), яка здійснює господарську діяльність, та надає фінансові послуги на підставі чинної ліцензії на діяльність фінансової компанії (з правом надання послуг факторингу, надання коштів та банківських металів у кредит), безстрокової, в бездокументарній формі, дата і номер рішення щодо зміни обсягу ліцензії: 05.04.2024 р. № 21/288-рк; дата внесення запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії: 21.03.2024 року, переоформлена з ліцензій: надання послуг факторингу, надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику.
05.01.2023 між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (клієнт) код ЄДРПОУ 39861924, укладено Договір факторингу № 031-05.0123, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги.
Згідно з Реєстром Прав вимоги № 01/03/23 від 01.03.2023 клієнт відступив факторові у тому числі право вимоги за Договором позики № 72242729, укладеним 18.09.2022 між позикодавцем ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та позичальником, яким є ОСОБА_2 , право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги. Також, належним підтвердженням відступлення права вимоги, є платіжна інструкція кредитового переказу коштів, що підтверджує оплату фактором клієнту, за договором факторингу.
Відповідно до положень ст. 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Договір позики, право вимоги за яким набуте ТОВ "СІРОКО ФІНАНС", укладений відповідачем із ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", що здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії, безстрокової, в бездокументарній формі (переоформлена з ліцензії «Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту», виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 19.11.2015, переоформленої 26.01.2017, переоформлена в Національному банку України на ліцензію фінансової компанії з правом надання коштів та банківських металів у кредит 12.03.2024, безстроково, в бездокументарній формі).
Зазначений Договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", у сторін цього Договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 11, ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Ст. 5 Закону України "Про електронну комерцію" гарантує однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством. Вищезазначений порядок укладення електронного договору узгоджується також з практикою Верховного суду (Постанови Верховного суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19).
За умовами зазначеного Договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики, та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики, в порядку і на умовах, що визначені Договором позики.
На виконання умов Договору позики позикодавець 18.09.2022 перерахував на вказаний ОСОБА_2 рахунок грошову позику за умовами Договору в сумі 7400,00 грн. виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання.
Натомість ОСОБА_2 у встановлені умовами Договору строки суму позики не повернула, проценти не сплатила, в зв'язку з чим за час користування коштами позики на суму позики були нараховані проценти відповідно до умов Договору (відповідно до доданого розрахунку), а загальний борг склав 29600,00 грн.
Відповідно до умов ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, розмір боргу ОСОБА_2 перед ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» розрахований первісним кредитором відповідно до умов укладеного Договору позики, та набутий ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» в результаті відступлення права вимоги, склав 29600,00 грн.
Спроби врегулювання боргу із ОСОБА_2 в добровільному порядку виявилися безрезультатними.
Також, 24.12.2024 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» направлялося на адресу боржника письмова вимога про погашення заборгованості, що у випадку несплати боргу Товариство має намір вчинити необхідні дії, направлені на стягнення боргу в судовому порядку, яке було Боржником проігнороване.
Таким чином, сума заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" за Договором позики № 72242729 складає 29600,00 грн., де сума не поверненої позики складає 7400,00 грн. та сума нарахованих та несплачених процентів 22200,00 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до положень ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Так само, відповідно до положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Також, відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та за відсутності надання доказів протилежного ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості в загальному розмірі 29600,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.
На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВ “СІРОКО ФІНАНС», ідентифікаційний код 42827134 заборгованість за Договором позики № 72242729 в сумі 29600,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», ідентифікаційний код 42827134, понесені судові витрати в сумі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 30.06.2025 року.
Суддя Т.Є.Іванюта