Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/10893/24
Провадження № 2-а/644/40/25
30.06.2025
іменем України
24 червня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в особі головуючого судді Шевченка С.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У поданому до суду позові ОСОБА_1 просить скасувати постанову № 303-1п від 28.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення якою позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. і закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 28.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 303-1п, згідно з якою останнього визнано винним у тому, що він відмовився від проходження медичного огляду (ВЛК), відмовився від отримання повістки для проходження медичного огляду а також відмовився ставити свій особистий підпис про отримання повістки. Натомість позивач посилається на те, що жодної відмови від проходження від медичного огляду не виказував, навпаки зазначав що бажає пройти медичний огляд (ВЛК) відповідно до Порядоку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період який затверджено Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року відкрито провадження по адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
27.12.2024 від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 надійшов відзив.
У відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , просив у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що ОСОБА_1 була вручена повістка на ВЛК №1204 про явку до віи?ськово-лікарськоі? комісіі? ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою визначення и?ого ступеню придатності до віи?ськовоі? служби. Однак ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від проходження медичного огляду та від отримання повістки про явку до віи?ськово-лікарськоі? комісіі? ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09 годину 00 хвилин 22.11.2024 та ставити підпис в повістці відмовився, про що було складено акт за вх.№22525 від 22.11.2024 р. Таким чином, ОСОБА_1 порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Просив розглядати справу без участі сторони відповідача
Ухвалою суду від 31.03.2025 року до участі у справі в якості співвідповідача залучений ІНФОРМАЦІЯ_5 .
24.03.2025 року від представника позивача Компанійця С.В. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з мотивів зазначених у позові. Крім того, у відповіді на відзив представник позивача Компанієць С.В. в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України повідомив, що протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення стороною позивача будуть подані докази понесених судових витрат пов'язаних з правничою допомогою.
Залучений до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 відзив не подав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання засідання призначене 27.06.2025 року всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши докази на їх обґрунтування, судом встановлено наступне.
22.11.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 303-1 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП за те що він відмовився від проходження медичного огляду (ВЛК) та від отримання повістки №1204 на проходження (ВЛК) та ставити свій особистий підпис про отримання повістки, чим порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, в протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 00 хв. 28.11.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 в кабінеті № 20
До протоколу № 303-1 додається повістка на ВЛК та акт відмови.
Відповідно до пояснень ОСОБА_5 викладених у протоколі № 303-1 від 22.11.2024 року, останній зазначив, що бажає пройти медичний огляд згідно Постанови №560 від 16.05.2025 року з можливістю надати додатково медичні документи.
28.11.2024 року постановою № 303-1п про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП за те що він відмовився від проходження медичного огляду (ВЛК), відмовився від отримання повістки для проходження медичного огляду а також відмовився ставити свій особистий підпис про отримання повістки.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, завданнями адміністративних судів у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019р. у справі №285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на обов'язок Позивача проходити медичний огляд для визначення придатності до віи?ськовоі? служби встановлений ст. 22 Закону України «Про мобілізаціи?ну підготовку та мобілізацію». За відмову від проходження медичного особа підлягає адміністративній відповідальності за ч.3ст. 210-1 КУпАП. До відзиву Відповідач додає копію повістки на ВЛК № 1204 та копію Акту відмови від отримання повістки.
Диспозиція ч.3ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абз. 3 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560(далі - Порядок № 560), визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п. 74 Порядку №560, Резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Зі змісту фабули оскаржуваної постанови №303-1п від 28.11.2024 вбачається, що 22.11.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу була вручена повістка №1204 на проходження медичного огляду (ВЛК) однак ОСОБА_1 від проходження медичного огляду (ВЛК) та від отримання повістки та ставити свій особистий підпис відмовився. Дії позивача в постанові №303-1п від 28.11.2024 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Натомість як вбачається з копії повістки № 1204 від 22.11.2024 року в ній міститься зобов'язання для позивача з'явитись о 9:00 год. 22.11.2024 року до військово-лікарської комісії Індустріального району м. Харкова з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Разом з тим суд зазначає, що обов'язок на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби виникає у особи після прийняття рішення керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про направлення на такий огляд та вручення письмового направлення військовозобов'язаному за формою згідно з додатком 11 Порядку №560 під його особистий підпис.
Як зазначалось вище п. 74 Порядку № 560, Резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Таке направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Стороною відповідача не надано жодних відомостей про вручення позивачу такого направлення для проходження медичного огляду, що є обов'язковою передумовою для вимоги про проходження військовозобов'язаним медичного огляду(ВЛК) та притягнення його до відповідальності за відмову від проходження такого огляду.
Більш того, належних та достовірних доказів у контексті ст. 73-74 КАС України вручення позивачу такого направлення під особистий підпис та роз'яснення йому вимог законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як то передбачає абз. 2-3 пункту 74 Порядку № 560, стороною відповідача також не надано.
Таким чином, суд констатує, що в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тобто відмова від проходження медичного оглядну щодо визначення придатності до проходження військової служби під час мобілізації.
Суд також звертає увагу, що відповідач не виконав обов'язок доказування, який на нього покладено згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, та відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
Суд вважає, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, згідно ч.2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність оспорюваної постанови № 303-1п від 28.11.2024 про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбачено ч. 3ст. 210-1 КУпАП, яка є предметом оскарження у даній справі.
Доводи відповідача щодо правомірності оспорюваної постанови відповідача та відповідності її вимогам діючого законодавства, є необґрунтованими та такими, що суперечать наведеним вище висновкам суду.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку.
Таким чином, у зв'язку із відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 1статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, -.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 303-1п від 28.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_6 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 .
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса місце знаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя С.В. Шевченко