Справа № 199/7695/25
(1-кп/199/969/25)
01 липня 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
обвинувачений - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в межах кримінального провадження №42025052210001823 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2025 року, клопотання про закриття кримінального провадження № 42025052210001823 від 15.05.2025 року та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Привітне Кіровського району Автономної Республіки Крим, освіта - вища, не одруженого, дітей на утриманні немає, не судимого, військовослужбовця військової служби, військове звання - солдат, РНОКПП № НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України,
Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2797/0/15-24 змінена з 7 жовтня 2024 року територіальна підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (на теперішній час місто Дніпро).
Суд зауважує, що виклад обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 здійснюється з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, з метою запобігти витік та розголошення інформації, що стосується військової таємниці, а саме відносно найменування та нумерації військових частин, місць дислокації військових частин, командування та особового складу військових частин.
Суд уважає доведеним, що згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №156 від 31.05.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого стрільця-оператора 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 . Таким чином, солдат ОСОБА_4 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Донецької області. солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та тимчасово ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Так, солдат ОСОБА_4 з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин 27.02.2025 самовільно залишив місце служби - тимчасове місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , яке було розташоване на території АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_2 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби до 02.06.2025, доки самостійно не з'явився до місця тимчасової дислокації Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 , кваліфіковані як нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив, що він добровільно повернувся до військової служби та на теперішній час продовжує виконувати завдання у військовій частині НОМЕР_2 сил підтримки Збройних сил України, законодавцем передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину, або не з'явились вчасно без поважних причин до місця служби.
У підготовчому судовому засіданні суд дослідив подану прокурором письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 на подальше проходження військової служби у військовій частині військовослужбовця ОСОБА_4 .
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав своє клопотання та просив суд його задовольнити, звільнити військовослужбовця ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, кримінальне провадження № 42025052210001823 від 15.05.2025, в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити.
Обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення йому наслідків звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, подане клопотання підтримав. Не заперечує, щоб кримінальне провадження у справі було закрито з підстави, яка його не реабілітує.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Також, обвинувачений ОСОБА_4 на питання головуючого судді заявив, що така позиція є його добровільним волевиявленням, без стороннього на нього примусу або тиску з боку певної особи, домовленістю щодо яких не будь переваг. Він на теперішній час, беручи участь у підготовчому судовому засіданні, під дією наркотичних засобів, психотропної або сильнодіючою речовини, у хворобливому стані які перешкоджають йому або негативно впливають на психічний стан, не знаходиться.
З огляду на вище наведене обвинуваченим у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначене ОСОБА_4 є неусвідомленим останнім, не відповідає його внутрішній волі, а процесуальна позиція обвинуваченого сформувалася під дією будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Ознайомившись з клопотанням обвинуваченого, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження - прокурора, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню та мотивує своє рішення наступним чином.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
30.08.2024 набрав чинності Закон України № 3902-IX від 20.08.2024, який передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину, або не з'явились вчасно без поважних причин до місця служби.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» внесено зміни до окремих нормативно-правових актів, якими передбачено порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Крім цього, КПК України доповнено наступними змінами:
1) частину другу статті 286 доповнено абзацом другим такого змісту:
«У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим».
Враховуючи викладене, слід зауважити, що законодавець визначив, що звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за ч. 5 ст. 401 КК України можливе за наступних підстав:
1) особа вчинила злочин, передбачений ст. ст. 407, 408 КК України під час воєнного стану вперше;
2) особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених лише ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, тобто вчинених під час дії воєнного стану;
3) особа добровільно звернулась до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись до своєї військової частини або іншої;
4) наявність письмової згоди командира відповідної військової частини на продовження проходження військової служби.
Під час дослідження викладеного у клопотанні обґрунтування та наданих суду документів встановлено наявність підстав та умов звільнення військовослужбовця ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 був призваний на військову службу за контрактом для осіб рядового складу. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке вчинене ним під час воєнного стану вперше.
В підготовчому судовому засідання ОСОБА_4 підтримав своє клопотання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв'язку із наміром повернутися до військової частини та продовжити проходження військової служби.
Відповідно письмової згоди командир військової частини НОМЕР_3 , останній згоден на подальше проходження військової служби у військовій частині військовослужбовця ОСОБА_4 .
Крім цього, ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні були роз'яснені правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності, після чого підозрюваний підтвердив як свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, так і про добровільність свого звернення до суду із клопотанням для продовження проходження військової служби.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Судом враховується, що у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Крім того, за положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Таким чином, наявність констатованих правових підстав та умов звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у сукупності із відсутністю негативних характеристик особи обвинуваченого та фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, приводить суд до переконання про можливість, у відповідності до вимог статті 288 КПК України, для задоволення клопотання обвинуваченого, звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження із підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред'являвся.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, 287, 288, 314 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі частини 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження № 42025052210001823 від 15.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити.
Після набрання ухвалою законної сили зобов'язати:
1) невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі;
2) ОСОБА_4 прибути протягом 72 годин за місцем служби до військової частини НОМЕР_3 , - для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
01.07.2025