25.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/1611/24
1-кп/205/403/25
Новокодацький районний суд міста Дніпра
Провадження № 1-кп/205/403/25 Справа № 205/1611/24
25 червня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов'язків під час розгляду кримінального провадження №12023041690001736 від 13.11.2023 стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крутоярівка Дніпропетровської області, громадянина України, працевлаштований в БО «БФ «ПАТРІОТИ ДНІПРА» заступником директора, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушен ь, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (надалі КК),
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Дніпропетровській області, громадянина України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_8
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищевказане кримінальне провадження.
15 листопада 2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, у випадку внесення якої на останнього покладаються процесуальні обов'язки, визначені ч. 4 ст. 195 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
17 листопада 2023 року за обвинуваченого ОСОБА_4 було внесено визначену заставу та з цього моменту останній перебуває під дією вказаного запобіжного заходу.
Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, у випадку внесення якої на останнього покладаються процесуальні обов'язки, визначені ч. 4 ст. 195 КПК.
13 березня 2025 року за обвинуваченого ОСОБА_3 було внесено визначену заставу та з цього моменту останній перебуває під дією вказаного запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор, в порядку ст. 331 КПК, заявив клопотання про продовження строку дії процесуальних обов'язків обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яке мотивував наявністю ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК.
Обвинувачені та їх захисники, а також представник потерпілого не заперечували проти задоволення клопотання прокурора та вважали за можливе його задовольнити. Захисник ОСОБА_6 просив суд змінити обсяг покладених обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_3 та просив дозволити йому виїзд за межі міста Дніпро на оздоровлення.
Суд, заслухавши заявлене клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши їх доводи та обґрунтування доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження суд доходить висновку, що обґрунтування, викладені у клопотанні прокурора знайшли своє повне підтвердження під час розгляду справи, з огляду на таке.
При встановленні ризику переховування, суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого та тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, а обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення тяжкого злочину, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, в тому числі й довічне, а тому розуміючи можливе застосування такого суворого покарання, у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, обвинувачені можуть перейти на нелегальне становище та переховуватися від суду, що повністю доводить наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
На переконання суду, хоча вказаний ризик вже і суттєво зменшився з урахуванням допиту низки свідків сторони обвинувачення, однак не перестав існувати, оскільки судом ще не допитано усіх свідків та потерпілого, а тому обвинувачені, потенційно, можуть впливати на них, з метою схилити їх до зміни показів на власну користь, що обумовлює існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до ст. 178 КПК, суд враховує, що обвинувачені раніше не судимі, офіційно працевлаштовані, мають постійне місце мешкання та певні соціальні зв'язки.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку дії покладених на них процесуальних обов'язків, суд повно та об'єктивно дослідивши усі обставини, враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК і вважає, що наявні матеріальні та процесуальні підстави для продовження строку дії процесуальних обов'язків, покладених на обвинувачених ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2023 року та від 13 березня 2025 року.
Крім того, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6 та змінити обвинуваченому ОСОБА_3 обсяг покладених на нього обов'язків, дозволивши виїзд за межі міста Дніпро, однак в межах Дніпропетровської області, на лікування та оздоровлення.
Керуючись ст. ст. 195, 199, 331, 372 КПК, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 строк дії обов'язків, покладених на нього ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2023 року, на 60 днів, тобто до 24 серпня 2025 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк дії обов'язків, покладених на нього ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2025 року, на 60 днів, тобто до 24 червня 2025 року включно.
Клопотання захисника ОСОБА_6 про обсягу обов'язків обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК на строк 60 діб, а саме:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися за межі Дніпропетровської області, без письмового дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;
- не спілкуватися зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1