Cправа № 127/18332/25
Провадження № 2-а/127/148/25
Іменем України
26 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - Гриневича В.С.
секретар судового засідання: Гевко В.І.,
за участю:
представника позивача: адвоката Задоєнка О.В.
представника відповідача: Ковальчука Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №127/18332/25 за позовом ОСОБА_1 , який подано його представником - адвокатом Задоєнком Олексієм Вікторовичем, до поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Вінницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Ковчука Костянтина Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 , через захисника, звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 07.06.2025 о 12 год. 20 хв. за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, 76, екіпажами патрульної поліції на службових автомобіля Рено Дастер за номерами 4373 та 1031 було зупинено автомобіль Мазда СХ90, номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Поліцейський взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Вінницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядовий поліції Ковчук Костянтин Володимирович пояснив позивачу, що він порушив Правила дорожнього руху, а саме п. 12.4 ПДР - порушив межі допустимої швидкості у населених пунктах.
Вищезазначеним поліцейським 07.06.2024 о 12 год. 34 хв. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2025 серії ЕНА №4914872.
Вищевказану постанову позивач вважає такою, що винесена з порушенням чинного законодавства України та такою, що підлягає скасуванню.
В позовній заяві позивач зазначив, що з відео знятого з боді-камери поліцейського Ковчука К.В. не вбачається, що службовий автомобіль та прилад для фіксації порушень швидкісного режиму стоїть після знаку 5.76. Також з відео, знятого приладом для вимірювання швидкості Трукам, не вбчається хто сидів за кермом під час зйомки, не видно чітко номер автомобіля.
В оскаржуваній постанові не міститься інформації про докази, які додають на підтвердження фіксації правопорушення, вчиненого Польовим О.О.
Також поліцейським Ковчуком В.В. при зупиненні транспортного засобу та при витребуванні документів не попереджено ОСОБА_1 про відеофіксацію на боді камеру. Верховний суд в постанові від 03.04.2019 по справі№537/1807/17 відзначив, що патрульні зобов'язані представитись та попередити водія, що ними здійснюється відеофіксація на боді камеру, а відтак на підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , який подано його представником - адвокатом Задоєнком Олексієм Вікторовичем, до поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Вінницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Ковчука Костянтина Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №4914872 від 07.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн., у справі про адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
На виконання вимог ухвал суду про відкриття провадження у справі представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними. Під час несення служби в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 76, 07.06.2025 екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000804) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу Мазда, з номерним знаком НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 152 (сто п'ятдесят два) км/год., перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 102 (сто два) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Після чого було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , пояснив суть правопорушення, причини та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.
Поліцейський Ковчук К.В. виніс постанову за ч. 4 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 1700 грн., відповідно до санкції статті
В якості доказів до відзиву додано фото, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту та відео.
З огляду на наведене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Задоєнко О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Ковальчук Д.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність дій поліцейського при винесені оскаржуваної постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07.06.2025 інспектором УПП у Вінницькій області рядовим поліції Ковчуком Костянтином Володимировичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №4914872, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 07.06.2025 о 12 год. 29 хв., керуючи транспортним засобом «Mazda CX90», державний номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 76, позначеному дорожнім знаком 5.49, рухався зі швидкістю 152 км/год, та перевищив дозволену швидкість руху на 102 км/год,, швидкість руху вимірювалася приладом Трукам 000804, чим порушив п. 12.4 ПДР України - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.
За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 07.06.2025 о 12 год. 29 хв., керуючи транспортним засобом «Mazda CX90», державний номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 76, позначеному дорожнім знаком 5.49, рухався зі швидкістю 152 км/год, перевищив дозволену швидкість руху на 102 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що на наявному у матеріалах справи фотознімку та відеозаписі, який здійснений сертифікованим приладом TruCam №ТС000804, зафіксовано, що автомобіль позивача марки «Mazda CX90», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 152 км/год.
Також, з наявного відеозапису, що міститься в матеріалах справи встановлено, що саме позивач, керуючи автомобілем «Mazda CX90», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 152 км/год.
З наданого відповідачем фото та відео вбачається, що правопорушення здійснене саме в населеному пункті, оскільки зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом.
Щодо посилань позивача з приводу того, що на місці зупинки відсутній дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», то такі посилання судом до уваги не приймаються з огляду на таке.
Дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Автоматичність інформаційно - вимірювальної системи передбачає здійснення контролю без участі людини.
Разом з тим, цей дорожній знак, стосується фіксації порушення ПДР саме в автоматичному режимі.
Водночас, прилад ТruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу за скоєння правопорушення, зафіксованого не в автоматичному режимі, тому відсутність дорожнього знаку 5.76 ПДР України не впливає на наявність або відсутність факту вчиненого правопорушення і правомірності застосованого стягнення.
Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов'язку дотримання запровадженого ПДР України швидкісного режиму.
Аналогічна позиція викладена в постанові Другого адміністративного апеляційного суду від 28 травня 2024 року по справі №641/1709/24.
Щодо використання працівниками патрульної поліції лазерного вимірювача TruCam LTІ 20/20 №ТС000804, суд враховується наступне.
Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
Згідно з частиною четвертої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами визначеними статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд звертає увагу на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12.
При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32633, виданого ДП «Укрметртестстандарт», від 26 листопада 2024 року та чинного до 26 листопада 2025 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000804, є придатним до застосування. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку.
Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.
Посилання позивача на те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції, а не був встановлений стаціонарно, що суперечить статті 19 Конституції України та ч. 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт», відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Аналогічна позиція викладена в постанові Другого адміністративного апеляційного суду від 28 травня 2024 року по справі №641/1709/24.
Посилання ж позивача з приводу того, що в оскаржуваній постанові працівниками поліції не назначено інформацію про технічний засіб на який здійснено відеозапис судом до уваги не приймається з огляду на таке.
Частиною другою статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція).
За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
З огляду на зазначене слідує висновок, що такі відомості зазначаються лише у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
В даному ж випадку порушення фіксувалося не в автоматичному режимі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17.
Посилання позивача що інспектори поліції зобов'язані попередити водія про здійснення відеофіксації на боді-камеру, про що зазначено у рішенні Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №537/1807/17, судом до уваги не приймається, з огляду на таке.
Дослідивши зазначене судове рішення Верховного Суду, судом встановлено, що у цій справі спір виник за інших фактичних обставин. Так, в даній постанові Верховного Суду зазначено, що відеозаписом із боді-камери інспектора не зафіксовано факту порушення позивачем вимог підпункту ґ пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху України. У зв'язку з цим, Верховним Судом зроблено висновок, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що виключає можливість застосування до останнього адміністративного стягнення.
Водночас, висновків, що патрульні зобов'язані попередити водія, що ними здійснюється відеофіксація на боді-камеру, постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №537/1807/17 не містить.
Зазначені відмінності у фактичних обставинах справи виключають можливість врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03.04.2019 у справі №537/1807/17.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі № 751/1762/25.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Варто зауважити, що згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено порушення позивачем Правил дорожнього руху України, які зафіксовані лазерним вимірювачем Trucam LTI 20/20 TC 000804. Працівником УПП у Вінницькій області, як уповноваженою особою Національної поліції, було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України. При цьому, рядовий поліції Ковчук К.В. з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. Відтак, постанова серії ЕНА №4914872 від 07 червня 2025 року винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
Постанову серії ЕНА №4914872 від 07.06.2025, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Ковчуком Костянтином Володимировичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Задоєнком Олексієм Вікторовичем, до поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Вінницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Ковчука Костянтина Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Поліцейський взводу 1 роти 1 батальйону з обслуговування Вінницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Ковчук Костянтин Володимирович, адреса місця роботи: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24
Суддя: