Справа № 127/19550/25
Провадження № 1-кс/127/8207/25
Іменем України
26 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
заявника скарги: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання прокурора вчинити дії спрямовані на закриття кримінального провадження №12016020010009793, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з вищевказаною скаргою, в якій просив:
- скасувати постанову прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13 червня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12016020010009793, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України та повернення вилученого майна.
- зобов'язати прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 вчинити дії спрямовані на закриття кримінального провадження №12016020010009793, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Скарга мотивована тим, що в провадженні сектору дізнання Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області понад вісім років перебувають матеріали кримінального провадження №12016020010009793 від 23.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Вінницькою окружною прокуратурою.
ОСОБА_3 звернувся до Вінницької окружної прокуратури з клопотаннями про повернення вилученого майно та закриття кримінального провадження №12016020010009793 від 23.12.2016.
Постановою прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13 червня 2025 року у задоволенні клопотання відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаною постановою ОСОБА_3 звернувся до суду з скаргою.
ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови.
Слідчий суддя, заслухавши заявника та прокурора, дослідивши матеріали справи та кримінального провадження №12016020010009793, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в провадженні сектору дізнання Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12016020010009793 від 23.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 23.12.2016 близько 12:35 год. експертом криміналістичного дослідження транспорту ОСОБА_5 , в ході огляду автомобіля марки "Ауді 80", д.н.з. НОМЕР_1 , 1987 року випуску, що належить ОСОБА_3 , на експертному майданчику, що за адресою м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23 А, було виявлено, що номер вказаного автомобіля НОМЕР_2 змінювався в кустарних умовах.
Під час огляду місця події було вилучено автомобіль марки "Ауді 80", д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 та поміщено на територію майданчика тимчасово затримання за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна 28, ДП МВС України «Вінниця - Інформ - Ресурси».
З матеріалів кримінального провадження слідує, що автомобіль належав ОСОБА_3 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , який придбав вказаний автомобіль на електронних торгах Вінницької філії ДП "Інформаційний центр Міністерства юстиції України".
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.01.2017 (справа №127/27951/16-к) накладено арешт на автомобіль марки "Ауді 80" д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , який поміщено на територію майданчику тримання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС України «Вінниця - Інформ - Ресурси» за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28.
09 червня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницької окружної прокуратури з клопотанням в якому просив:
«1. Звернутись до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження №12016020010009793 від 23 грудня 2016 року, на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 (Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи) Кримінального кодексу України.
2. вирішити питання щодо повернення ОСОБА_3 автомобіля марки «Ауді 8» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору номер шасі НОМЕР_2 .
3. за результатами розгляду клопотання надати відповідь в електронній формі на електрону адресу pan_cov@ukr.net в строк небільше трьох днів з моменту отримання цього клопотання»
Постановою прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13 червня 2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 09.06.2025 щодо закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, відмовлено.
Вказана постанова мотивована тим, що: «Наразі досудове розслідування кримінального провадження №12016020010009793 від 23.12.2016 триває, проводяться необхідні для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчі (процесуальні дії).
Підстави для повернення автомобіля марки «Audi 80» з ідентифікаційним номером кузова в значенні « НОМЕР_2 » на даний час відсутні.»
Визначаючись щодо обґрунтованості вимог скарги суд виходить з того, що згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений статтею 303 КПК України, зокрема, відповідно до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
З наведеної норми слідує висновок, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпний та чітко зазначений у пунктах 1-11 частини першої статті 303 КПК України.
З поданої ОСОБА_3 скарги слідчим суддею встановлено, що останній звернувся зі скаргою, в якій просив скасувати постанову прокурора від 13.06.2025, якою відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 від 09.06.2025 про закриття кримінального провадження №12016020010009793, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України та повернення вилученого майна.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 11 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Натомість, як слідує з клопотання ОСОБА_3 від 09.06.2025 останній звернувся до прокуратури з клопотанням про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України.
Однак, постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України, не відноситься до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, що виключає можливість для задоволення скарги.
Відповідно до частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Пунктом 7 частини першої статті 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені - рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Проте, вказана скарга не містить зобов'язань про проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного статтею 303 КПК України.
Глава 20 КПК України «Слідчі (розшукові) дії», визначає поняття слідчих (розшукових) дій. Відповідно до пункту першого статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. До слідчих (розшукових) дій, зокрема, віднесено допит свідка, потерпілого (ст. 224, 225), проведення обшуку або огляду (ст. 233-237), пред'явлення особи для впізнання (ст. 228) тощо.
Однак, закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України, та повернення вилученого майна не відноситься до слідчих (розшукових) дій, а відтак відмова у задоволенні такого клопотання не може бути оскаржена в порядку статті 303 КПК України.
Вимоги скарги про зобов'язання прокурора вчинити дії спрямовані на закриття кримінального провадження також задоволенню не підлягають, оскільки вирішення питання про завершення досудового розслідування, закриття кримінального провадження, спрямування матеріалів справи з обвинувальним актом до суду, відноситься до повноважень слідчого, за погодженням з прокурором, або прокурора, а не слідчого судді.
Відповідно до частини першої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Положеннями частини другої статті 36 КПК України, передбачено, що
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;
19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
З аналізу вищевикладеної норми слідує висновок про те, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження або ж звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження є правом прокурора, однак не є його процесуальним обов'язком.
При цьому, діючим кримінальним процесуальним законодавством слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов'язувати прокурора завершувати досудове розслідування або закрити будь-яке кримінальне провадження. Слідчий суддя звертає увагу, що завершення досудового розслідування чи закриття кримінального провадження є процесуальними рішеннями, а не слідчою дією, а тому слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов'язувати прокурора прийняти рішення про завершення досудового розслідування або закриття кримінального провадження, оскільки слідчий та прокурор самостійні у прийнятті таких рішень.
Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 в межах своїх повноважень та з дотриманням строків визначених КПК, було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, про що винесено відповідну постанову, яка не підлягає оскарженню.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 55, 220, 221, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 13 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язання прокурора вчинити дії спрямовані на закриття кримінального провадження №12016020010009793, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: