Справа № 127/18463/25
Провадження № 3/127/3949/25
"27" червня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
08.06.2025 о 08 год. 10 хв. по вул. Гніванське шосе 2 км. в м. Вінниці водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки "BMW", номерний знак НОМЕР_2 без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні вищезазначеного правопорушення визнав та у вчиненому щиро розкаявся. Просить його суворо не карати та розстрочити виплату штрафу у зв'язку з важким матеріальним становищем.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
З аналізу статті 126 КУпАП вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки, зокрема, посвідчення водія.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР1 № 355106 від 08.06.2025, копією постанови постанови серії ЕНА № 4750333 від 17.05.2025, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП та іншими матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, що пом'якшує відповідальність, щире каяття, обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено, вважаю за необхідне визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , перебуває у його приватній власності, а не належить іншій особі.
Суд зазначає, що згідно положень ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 304 КУпАП встановлено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
У зв'язку з наведеним слід керуватися за аналогією права відповідними положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
З урахуванням майнового стану особи суд вважає за доцільне призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 126, 268, 283, 284, 285 КУпАП
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
На підставі ч. 4 ст. 53 Кримінального кодексу України розстрочити виплату штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. строком на десять місяців рівними частинами в сумі 4 080 грн. 00 коп. щомісячно.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя