61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
Головуючий 1 інстанції:
суддя Бунякіна Г.І.
Категорія: 23 Доповідач 2 інстанції:
суддя Григоров А.М.
10 грудня 2007 року№ 22-а-2399/07
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Сіренко О.І.
Суддів - Григоров А.М., Подобайло З.Г.
при секретарі: Спесивцева О.В.
за участі:
представник позивача - Катеруша І.В.
представник відповідача - Чешун С.О., Комісар Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтне підприємство» на постанову Господарського суду Полтавської області від 17 липня 2007 року по справі № 3/39
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтне підприємство»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним рішення Кобеляцької МДПІ від 12.10.2006р. №0000632300/0,
Позивач, ТОВ «Ремонтне підприємство», звернувся досуду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення Кобеляцької МДПІ від 12.10.2006р. №0000632300/0.
Постановою від 17.07.2007 року господарського суду Полтавської області у справі № 3/39 за позовом ТОВ «Ремонтне підприємство» до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним рішення Кобеляцької МДПІ від 12.10.2006 року № 0000632300/0 у позові відмовлено.
ТОВ «Ремонтне підприємство» не погоджується з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вважає, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Ремонтне підприємство» просить суд апеляційної інстанції постанову господарського суду Полтавської області від 17.07.2007 року у справі № 3/39 про відмову у позові - скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати нечинним рішення Кобеляцької МДПІ № 0000632300/0 від 05.10.2006 року про застосування фінансової санкції у розмірі 11968 грн. 50 коп.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення Кобеляцької МДПІ від 12.10.2006р. №0000632300/0. за яким позивачу застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11968,50 грн. за не проведення розрахункових операцій через РРО (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 12.02.2007р. №10/102).
Відповідач проти позову заперечує, вважає оспорюване рішення обґрунтованим та правомірним.
Встановлено, що за результатами позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" (код за ЄДРПОУ 32115230) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005 р. по 01.07.2006 р., ДПС виявлені порушення з боку підприємства-позивача норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування", а саме: реалізація через касу підприємства продукції невласного виробництва на суму 2393,70 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, про що складений акт № 133-230-32115230 від 12.10.06 р..
На підставі зазначеного акту Кобеляцькою МДПІ (структурний підрозділ відповідача) 12.10.06 р. прийняте рішення №0000632300/0 про застосування до ТОВ "Ремонтне підприємство" штрафної (фінансової) санкції в сумі 11 968,50 грн.
Положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування" поширюються, згідно з ст.1 цього закону, на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності або юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно довідки Полтавського обласного управління статистики № 19/669, яка залучена до матеріалів справи, до основних видів діяльності за КВЕД позивача відноситься роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; роздрібна торгівля авто товарами та посередництво в торгівлі різними товарами.
Враховуючи викладене, на позивача поширюються положення зазначеного закону.
П.1 ст. 3 цього закону встановлює обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Ст. 9 даного закону містить перелік операцій, при здійсненні яких не застосовуються реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки. Зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Як зазначено в акті перевірки, позивач реалізовував продукцію не власного виробництва: електропогрузчики на загальну суму 2 393,70 грн. (арк. 20 акту перевірки), а тому ТОВ "Ремонтне підприємство" повинно було застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні реалізації зазначених ТМЦ.
За дане правопорушення Законом України № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями) встановлено відповідальність у вигляді фінансових санкцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, у разі непроведення розрахункових операцій через РРО (п. 1 ст. 17 цього Закону).
З огляду на зазначене, ДПІ - відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність свого рішення, як того вимагає п. 2 ст. 71 КАС України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.
При цьому колегія суддів зазначає, що оформлення відпуску продукції іншими документами, не звільняє від проведення операцій через реєстратор розрахункових операцій, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним законом, якій підлягає застосуванню не залежно від оформлення розрахункових операцій документами згідно інших законодавчих актів. Операції, по яких застосовані санкції підпадають під визначення розрахункових операцій з урахуванням визначення місця проведення розрахунків відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтне підприємство» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Полтавської області від 17 липня 2007 року по справі № 3/39 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено та підписано 17 грудня 2007 року
Головуючий Сіренко О.І.
Судді Григоров А.М.
Подобайло З.Г.