27 червня 2025 рокуСправа №: 695/2099/25
Номер провадження 3/695/1228/25
27 червня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області розглянувши матеріали, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,
30 квітня 2025 року близько 09:30 год. у с. Гельмязів по вул. Супійській біля будинку № 31 ОСОБА_1 вигулювала собаку породи (безпородна собака) без повідка та намордника, яка покусала малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши тілесні ушкодження. Таким чином ОСОБА_1 порушила правила утримання домашніх та безпритульних тварин (собак), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибула, не повідомивши суд про причини неявки.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статтей 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП порушенням правил утримання собак і котів є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 154 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Таким чином диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за 1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами, 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, при цьому ч. 3 вказаної статті КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.
Відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3447-IV від 21.02.2006, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Відповідно до статті 22 вказаного закону при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання.
Статтею 12 Закону України № 3447-IV передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, крім визнання своєї вини, підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 690659 від 30.04.2025 року, протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.04.2025 року, у письмових поясненнях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , фотоматеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, матеріали справи підтверджують винуватість ОСОБА_1 , крім того, остання у своїх письмових поясненнях не заперечує своєї винуватості.
Статтею 265-5 КУпАП визначені, особливості тимчасового вилучення тварини, зокрема зазначено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.
До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Відповідно до статті 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення санкцією частини статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особа, яка його склала, зобов'язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).
У порушення вищевказаних вимог працівником поліції не долучено до матеріалів справи протокол про тимчасове вилучення тварини із зазначенням про те, яку саме тварину вилучено, її індивідуальних ознаки, та місця куди її поміщено до розгляду справи.
Допущені недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення унеможливлюють застосування санкції конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 34 КУпАП обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається, щире розкаяння винного. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаялася, зобов'язується вигулювати собаку на повідку та з намордником.
Відтак, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини вчинення правопорушення, а також характер вчиненого правопорушення, щире каяття з огляду на положення статті 34 КУпАП, застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, у виді штрафу без конфіскації тварини.
Таке адміністративне стягнення на переконання суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження допущення ним нових правопорушень, крім того, таке рішення буде відповідати принципам гуманності, справедливості та таким, що убезпечить тварину від страждань.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 24, 34, 36, 38, 40-1, ч. 3 ст. 154, 251, 268, 277, 283, 284, 289 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700.00 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок
Роз'яснити особі, на яку накладено адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Середа Л.В.