Справа № 149/2032/25
30.06.2025 Слідча суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , затриманого ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 , поданого в порядку ст. 206 КПК України
30.06.2025 на адресу Хмільницького міськрайонного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 поданого в інтересах ОСОБА_4 про незаконне затримання особи.
Клопотання мотивовано тим, що 28.06.2025 слідчим відділом Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області о 14.40 год внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст. 307 КК України. Цього ж дня о 15.56 год затримано ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України. Однак, підстави такого затримання ОСОБА_4 не повідомляли, будь-яких дій, які б підпадали під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, останній не вчиняв. Протягом 24 годин після затримання ОСОБА_4 не вручено письмове повідомлення про підозру в інкримінованому злочині.
Враховуючи наведене, адвокат ОСОБА_6 просить визнати затримання ОСОБА_4 , здійснене 28.06.2025 слідчим СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , незаконним та звільнити позбавленого свободи ОСОБА_4 .
В судовому засіданні затриманий ОСОБА_4 клопотання підтримує та просить задоволити.
Залучений на розгляд клопотання захисник ОСОБА_5 клопотання підтримує та просить задоволити, посилаючись на безпідставність затримання особи.
Слідчий ОСОБА_3 вважає, що підстав для задоволення клопотання не має, оскільки порядок затримання особи відповідав вимогам КПК України. Зазначив, що підозру ОСОБА_4 за ст. 307 КК України не вручено.
Заслухавши думку учасників, дослідивши в судовому засіданні матеріали скарги, слідча суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, зазначає таке.
Положеннями ст.3,8 Конституції Українивстановлено засади верховенства права. Так, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.
Відповідно дост. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зіст. 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання. Відповідно до ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннямист. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньстатті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Відповідно дост. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Аналіз наведених норм свідчить, що слідчий суддя повинен перевірити законність фактичних підстав затримання. Крім того, за приписами ст. 206 КПК України слідчий суддя може прийняти рішення лише про звільнення особи у разі його незаконного затримання.
Відповідно до ст. 211 КПК України затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Згідно ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Слідчим суддею встановлено, що 28.06.2025 слідчим слідчого відділу Хмільницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №12025020210000316 від 28.06.2025 на підставі п.1 ч.1 ст. 208 КПК України о 15 год. 56 хв. затримано підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 307 КК України ОСОБА_4 . Затриманому роз"яснено його процесуальні права, повідомлено підстави для затримання, останній відмовився від надання пояснень та зауважень під час затримання не висловлював, про що свідчить зміст протоколу затримання особи з підписом останнього.
З наведеного вище слідує, що органом досудового розслідування не були порушені норми статей КПК України, які регулюють порядок затримання особи та його оформлення.
Разом з тим, слідчим слідчого відділу Хмільницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 не спростовано тверджень представника ОСОБА_4 про невручення затриманній особі підозри протягом 24 годин з моменту затримання у кримінальному провадженні №12025020210000316 від 28.06.2025, як того вимагає стаття 278 КПК України.
Враховуючи наведене, слідча суддя вважає за необхідне клопотання задоволити частково та негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти.
В іншій частині клопотання відмовити.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями ст. 309 КПК України. Ухвала постановлена в порядку розгляду питання, передбаченого ст. 206 КПК України у зазначеному переліку відсутня, тобто її оскарження в апеляційному порядку не передбачено.
Керуючись ст.ст. 372,376 КПК України, слідча суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_7 поданого в інтересах ОСОБА_4 про незаконне затримання особи задоволити частково.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти в залі суду.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя:ОСОБА_8