23.06.2025 Справа №607/5892/25 Провадження №3/607/2729/2025
м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16.03.2025 о 20:46 м. Тернопіль вулиця Бродівська,17, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме сповільненість жвавість мови, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду в КНП "ТОМЦСНЗ" ТОР з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №273446 від 16.03.2025, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 16.03.2025 о 02:52 м. Тернопіль проспект Злуки,4А, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Hyundai Sonata н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме сповільненість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду в КНП "ТОМЦСНЗ" ТОР з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272895 від 16.03.2025, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушень не визнала.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко Д.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав подане заперечення на протоколи про адміністративні правопорушення, просив провадження у справах закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У запереченні посилаючись на те, що на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справ за двома протоколами про адміністративне правопорушення: серії ЕПРІ №272895 від 16.03.2025 (час складання 04:53:19), та серії ЕПРІ №273446 від 16.03.2025 (час складання 21:37:26). Вважає, що працівники поліції здійснили незаконну вимогу щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, яка спростовується (як і самі ознаки наркотичного сп'яніння) відеозаписом із нагрудних камер поліцейських та фактичними обставинами справи. Щодо першого епізоду зупинки Кайзер 3.3 та протоколу №272895 важливо наголошує, що поліцейські не посилалися на жодну із ознак наркотичного сп'яніння й не говорили, що вважать таку ознаку (ознаки) наявною (наявними), а пропозиція їхати до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння пояснювалася знаходженням у багажному відсіку транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , ліків у формі таблеток, які, в свою чергу, лежали в рюкзаку. Щодо другого епізоду зупинки, увечері цього ж дня, та протоколу №273446, поліцейські формально цитують ознаки наркотичного сп'яніння, які вказані згідно внесених до інформаційної бази даних про попереднє оформлення цього ж дня першого з протоколів - №272895, який також розглядається в цій справі. Таким чином поліцейські протиправно презюмують стан наркотичного сп'яніння, в той час як перелічені ними ознаки наркотичного сп'яніння не вбачаються із відеозапису та є надуманими. У зв'язку із наведеним варто звернути увагу на висновки Тернопільського апеляційного суду, постанова від 22.02.2024 у справі №597/1452/23. Аналогічно, огляд поліцейськими водійки ОСОБА_1 на наявність ознак наркотичного сп'яніння в дійсності не проводився, що також не підтверджується й зафіксованим на відеозаписі в матеріалах справи. Відеозаписом зафіксовано чіткі відповіді ОСОБА_1 на запитання поліцейських, адекватне ведення нею розмови, злагоджену координацію її рухів. У зв'язку із вказаним слід звернути увагу, що згідно з п 12 розділу II Інструкції При порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735),-поліцейський направляє особу до найближчого закладу охорони здоров'я лише в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції. Разом з цим «підстави вважати» мають бути обґрунтованими та базуватися на об'єктивно видимих ознаках, а не формально названих й перелічених згідно п 4 розділу І Інструкції №1452/735. Щодо направлення ОСОБА_1 до медичного закладу з метою виявлення стану сп'яніння, то на відеозаписі не зафіксовано процедури складання й пред'явлення ОСОБА_1 направлення (яке нею не підписувалося) на такий огляд у закладі охорони здоров'я, що є порушенням встановленої Інструкцією №1452/735 процедури. Тому доказування того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, як вказується у протоколах про адміністративне правопорушення, в даному випадку ґрунтується виключно на припущеннях, що не допускається. Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.12,2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Зокрема, у рішенні від 10.02.1995, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширша, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. Практика Європейського Суду вказує на те, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Надання суду доказів винуватості особи покладено на відповідальних осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення згідно ст.255 КУпАП. Так як матеріалами справи, належними доказами не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, існують підстави закриття справи у зв'язку з відсутністю події та складу названого правопорушення, що встановлені п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вище викладене є важливим дня встановлення дійсних обставин справи, забезпечення їх повного і об'єктивного з'ясування, а згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення дія правильного вирішення справи. З урахуванням викладеного, просить справу про адміністративне правопорушення за протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272895 від 16.03.2025, серії ЕПР1 №273446 від 16.03.2025, складених щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доведена протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №273446 від 16.03.2025, серії ЕПР1 №272895 від 16.03.2025; відеозаписами з нагрудних камер інспекторів поліції; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2025; зобов'язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №273446 від 16.03.2025; рапортом інспектора взводу роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області А.Пальчук від 17.03.2025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4279515 від 16.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; рапортом поліцейського взводу роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області В.Рогатого від 16.03.2025.
Як вбачається із довідки виданої УПП в Тернопільській області ДПП від 16.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до розділу 1 п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735 зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за N1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
З наведених підстав, суд відхиляє заперечення сторони захисту про відсутність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому слід зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Так, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку із виявленням у неї наступних ознак наркотичного сп'яніння: 16.03.2025 о 20:46год. - сповільнена жвавість мови, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло; 16.03.2025 о 02:52год. - сповільненість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло.
При цьому наявність саме таких ознак наркотичного сп'яніння поліцейськими було встановлено безпосередньо під час спілкування із водієм, а тому у суду не викликає сумнівів їх наявність у ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують факт порушення 16.03.2025 о 20 год 46 хв та 16.03.2025 о 02 год 52 хв ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому в її діях наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, повно та всебічно досліджені під час розгляду справи. З цих підстав її слід притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП України, в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинила грубі порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст.36, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається Тернопільським апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя Дуда О.О.