Справа № 643/10487/25
Провадження № 1-кс/643/3613/25
27.06.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , поданого у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221170001862 від 23.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України про арешт майна,
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 25.06.2025 надійшло вищезазначене клопотання прокурора про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що у СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025221170001862 від 23.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 22.06.2025 до чергової частини Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення оператора 102 про те, що 22.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 у гр-на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено посвідчення водія з ознаками підробки, які він підробив в групі та за попередньою змовою з невідомою особою, шляхом надання своєї фотографії та грошових коштів невстановленій особі, яку самостійно знайшов в мережі інтернет, згодом отримавши вказані документи.
22.06.2025 року в період часу з 16 год 03 хв до 16 год 47 хв проведено огляд місця події біля пішохідного переходу за адресою: м. Харків, вул. Нескорених, буд. 28. В ході проведення огляду за вищезазначеною адресою виявлено та вилучено: предмет схожий на посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 від 04.06.2025 серії НОМЕР_1 , яке добровільно видав власник даного майна гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, та той факт, що вилучене у ході огляду місця події може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а в подальшому буде використаний у кримінальному проваджені в якості речового доказу, повернення якого на теперішній час може привести до втрати речового доказу, з метою забезпечення збереження речового доказу, позбавлення можливості його знищення або переховування.
У судове засідання прокурор не з'явився, просив розглядати без його участі.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України їх не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив таке.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить висновку у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Що стосується клопотання прокурора про визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч. 5 ст. 173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною використання, відчуження та розпорядження, з метою збереження речових доказів, на предмет схожий на посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 від 04.06.2025 серії НОМЕР_1 , який було вилучено під час огляду місця події в присутності понятих 22.06.2025 у період часу з 16 год. 03 хв. по 16 год. 47 хв. за адресою: м. Харків, вул. Нескорених, буд. 28, біля пішохідного переходу, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_5