30 червня 2025 року
м. Київ
справа №380/25826/23
адміністративне провадження №К/990/24533/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, державного нотаріуса Сулими Надії Наталії Богданівни, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди, -
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, Державного нотаріуса Сулими Надії - Наталії Богданівни, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, в якому просять:
- визнати протиправними дії Держави України суб'єкта владних повноважень державного нотаріуса Сулими Н.Б. Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області - постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15 вересня 2023 року № 754/02-31;
- скасувати постанову державного нотаріуса Сулими Н.Б. Першої львівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15 вересня 2023 року № 754/02-31;
- зобов'язати держаного нотаріуса Першої Львівської державної нотаріальної контори Сулиму Н.Б. видати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 ;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача Держави України суб'єкта владних повноважень, реєстратора до 2013 року КП ЛОР "Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» протиправні відписки реєстратора від 20 січня 2010 року № 82 та від 18 грудня 2013 року № 426 і скасувати їх;
- зобов'язати реєстратора КП ЛОР "Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» вчинити дії, щодо належної реєстрації майна і землі спадкодавця ОСОБА_4 та за спадкоємцями;
- встановити наявність чи відсутності компетенції (повноважень) відповідача суб'єкта владних повноважень, КП ЛОР "Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо реєстрації майна і землі спадкодавця ОСОБА_4 з 2009 року;
- стягнути солідарно з відповідачів - Держави України - суб'єктів владних повноважень державного нотаріуса Сулими Н.Б . Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, КП ЛОР "Дрогобицького міжміського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» кошти 10000000,00 грн на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
- зобов'язати Державу Україну зареєструвати право власності, за спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що на праві власності зареєстрована за спадкодавцем ОСОБА_4 отримане згідно Міждержавної угоди 15 лютого 1951 року та внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (по новому).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження у справі № 380/25826/23 закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції цивільного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, вона може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
04 червня 2025 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржниця просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року в частині закриття провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 380/25826/23 повернуто особі, яка її подала.
12 червня 2025 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржниця просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року в частині закриття провадження, яка створила конфлікт інтересів і створила причини не допуску позивачки спадкоємиці до судового захисту.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Скаржниця оскаржує постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (розглянуту у порядку письмового провадження), ка надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень 04 квітня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 07 квітня 2025 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 05 травня 2025 року(з урахуванням вихідних днів), а касаційна скарга вдруге надійшла до Верховного Суду 12 червня 2025 року.
Проте в поданій касаційній скарзі скаржниця не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою запропонування скаржниці обґрунтувати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Також, в касаційній скарзі скаржниця визначає підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій положень пунктів 1, 4-7 частини третьої статті 353 КАС України, абзацу другому частини першої статті 354 КАС України.
Водночас, у разі подання касаційної скарги на підставі пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України визначено, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Частиною другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Частиною третьою статті 353 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
У касаційній скарзі поряд із питанням неповноти встановлених у справі обставин ставиться питання неправильного застосуванням норм матеріального права, однак, скаржниця поряд із посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункти частини третьої статті 353 КАС України не наводить обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України.
За відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктами 1-3 частини другої статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Основні доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності додатково перевірити та переоцінити докази, і визнати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові суду саме так, як уважає заявник скарги.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, державного нотаріуса Сулими Надії Наталії Богданівни, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди - залишити без руху.
Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду:
- заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини;
- уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали, в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження , у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько ,
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду