24 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/4235/24 пров. № А/857/22635/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від апелянта - Маланчук Г.П.;
від відповідача - Щепанський А.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС) на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2025р. про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», Міністерства внутрішніх справ України (в особі Відділу координації пенсійних питань) про визнання протиправною відмови щодо підготовки і подання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Нор У.М., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 25.04.2025р., м.Рівне, дата складання повної ухвали суду І інстанції: 25.04.2025р.),-
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2025р. задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження; замінено боржника Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ /МВС/ України у виконавчому листі № 1 від 07.04.2025р. на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС) (Т.1, а.с.181-185).
Вказану ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС), який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження (Т.2, а.с.1-9).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що починаючи з 01.05.2024р., адміністративні функції з видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії перейшли від Державної установи /ДУ/ «Територіальне медичне об'єднання /ТМО/ Міністерства внутрішніх справ /МВС/ України по Рівненській області» до Відділу координації пенсійних питань МВС України.
Отже, відбулося публічне правонаступництво (передання адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, який набув адміністративну компетенцію попереднього та став його правонаступником.
Також суд не з'ясував всіх обставин справи, оскільки Відділом координації пенсійних питань МВС України, яка була стороною (боржником) у справі № 460/4235/24, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2024р. виконано, про що свідчить видана ним довідка про розмір грошового забезпечення № 51/9660 від 21.04.2024р., яка була скерована до Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Рівненській обл., що підтверджується листом № 14172//51-2025 від 21.04.2025р.
Отже, вказане рішення суду виконано, через що є відсутніми підстави для заміни сторони виконавчого провадження, а позивач всупереч ст.45 КАС України зловживає своїми процесуальними правами.
При цьому просить врахувати відсутність звернення ОСОБА_1 до сектору з пенсійних питань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС), а також вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження без залучення до участі у справі представника апелянта.
Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2024р. у справі № 460/4235/24, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025р., позов ОСОБА_1 до ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області», МВС України в особі Відділу координації пенсійних питань задоволено; визнано протиправними дії ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до ГУ ПФ України в Рівненській обл. довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р., для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023р.; зобов'язано Відділ координації пенсійних питань МВС України підготувати та надати до ГУ ПФ України в Рівненській обл. довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначити грошове забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення, визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом з 01.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, чинній до 24.02.2018р., до внесення змін постановою КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб») та додаткових видів грошового забезпечення, які виплачуються на день видачі довідки, але не менше розміру тих, які враховувались при призначенні пенсії, для перерахунку пенсії з 01.02.2023р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (Т.1, а.с.58-62, 115-120).
07.04.2024р. суд видав виконавчий лист на виконання рішення суду від 29.07.2024р. у справі № 460/4235/24 (Т.1, а.с.176).
24.04.2025р. до суду першої інстанції надійшла заява позивача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, в якій останній просив замінити боржника, до відкриття виконавчого провадження, у виконавчому листі від 07.04.2025р. у справі № 460/4235/24, з Відділ координації пенсійних питань МВС України на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС) (Т.1, а.с.172-175).
В обґрунтування поданої заяви зазначив про те, що на теперішній час уповноваженим органом на видачу спірних довідок є Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС).
Вирішуючи питання щодо заміни сторони виконавчого провадження та задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні у цій справі слід з'ясувати, кому на даний час належать повноваження щодо видачі спірних довідок.
Оскільки відбулося публічне правонаступництво (передання адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень - Відділу координації пенсійних питань МВС України до іншого - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС), тому останній набув адміністративну компетенцію попереднього та став його правонаступником.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність заміни боржника у виконавчому листі на його правонаступника - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС).
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають нормам діючого процесуального законодавства та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Із змісту наведеної норми слідує, що заміна сторони виконавчого провадження є можливою лише у випадку вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, при цьому під час розгляду вказаного питання підлягають дослідженню докази, які підтверджують факт вибуття сторони виконавчого провадження, а також підстави для правонаступництва відповідної особи.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Також згідно ч.5 ст.15 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За приписами ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Системний аналіз вказаних норм вказує на те, що інститут заміни сторони виконавчого провадження за своїм змістом є аналогічний інституту процесуального правонаступництва (ст.52 КАС України). Разом з тим, норми ст.379 КАС України спрямовані на продовження виконавчого провадження у разі вибуття його сторони із заміною її іншою особою.
Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
З огляду на зміст ст.52 КАС України процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні ст.52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою. Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019р. (справа № 905/1956/15), також вона відображена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі № 2а-23895/09/1270, від 13.03.2019р. у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019р. у справі № 826/16659/15.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Також згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.11.2020р. в справі № 826/14670/16, під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
В розглядуваному випадку заміна боржника у виконавчому провадженні зумовлена наслідками прийняття наказу МВС України № 432 від 21.06.2024р. «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024р. № 259, яким було внесено зміни до п.2 наказу МВС України № 259 від 22.04.2024р. і викладено його в наступній редакції:
« 2. Уповноважити Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненням довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням висновків Великої Палати Верховного суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС)».
З аналізу вищенаведеного вбачається, що до повноважень регіональних сервісних центрів Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) належить розгляд звернень про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
Звідси, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС) компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області», Відділом координації пенсійних питань МВС України в частині прав та обов'язків щодо правовідносин, які пов'язані із видачею звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненням довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
За наведених обставин та вказаного правового регулювання, є наявними ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею регіональним сервісним центрам Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) функцій щодо видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненням довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відбулось передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) та прийняття такої компетенції іншим органом (в розглядуваному випадку Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС)).
Водночас, доводи апелянта про фактичне виконання рішення суду (спірна довідка видана Відділом координації пенсійних питань МВС України - Т.2, а.с.23), відсутність звернення ОСОБА_1 до сектору з пенсійних питань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС), колегія суддів відхиляє, оскільки такі не впливають на правильність вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Також в розрізі вимоги ст.ст.52, 379 КАС України колегія суддів враховує, що позивач ОСОБА_1 скерував копію заяви про заміну сторони виконавчого провадження на адресу апелянта, що стверджується фіскальним чеком від 23.04.2025р. (Т.1, а.с.179); від останнього будь-яких заяв чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні не надходило.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає заяву позивача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження своєчасною, підставною та обґрунтованою.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність застосування у розглядуваному випадку приписів ст.ст.52, 379 КАС України та щодо наявності обставин для проведення заміни сторони виконавчого провадження (до відкриття виконавчого провадження), а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність винесеної ухвали суду не впливають та висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС).
Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025р. в частині зупинення дії ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2025р. про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 460/4235/24 належить визнати такою, що втратила чинність (Т.2, а.с.36-38).
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС) на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2025р. про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 460/4235/24 залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській обл. (філія ГСЦ МВС).
Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025р. в частині зупинення дії ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2025р. про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 460/4235/24 такою, що втратила чинність.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 30.06.2025р.