Справа № 320/25856/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
30 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві від 07.02.2024 №10517762/2351106170 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.02.2023 №1 в ЄРПН;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України від 28.02.2024 №11917/2351106170/2 про залишення скарги ФОП ОСОБА_1 без задоволення та без змін рішення комісії регіонального рівня від 07.02.2024 №10517762/2351106170 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.02.2023 №1 в ЄРПН;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від від 28.02.2023 №1 датою та часом її відправки на реєстрацію в ЄРПН;
- визнати протиправними дії ДПС України при блокуванні податкових накладних ФОП ОСОБА_1 , відправлених на реєстрацію до ЄРПН після 03.04.2023 під час продажу ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» довірчих документів/скретч-карток/талонів на пальне по Договору від 03.02.2023 №3/02, з посиланням як на підставу на п.1 та 3 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" в Квитанції №9054205815 від 18.03.2023 та з підстав вказаних в рішенні від 07.02.2024 №10517762/2351106170 та рішенні від 28.02.2024 №11917/2351106170/2 для такого блокування;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві утриматися від вчинення таких дій при прийнятті рішень/здійсненні моніторингу щодо реєстрації/зупинення реєстрації кожної податкової накладної сформованої за наслідком здійснення господарських операцій з ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП», як таких, що фактично не мають ознак відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.12.2023 №77339/0902;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.12.2023 №77340/0902;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 26.02.2024 №5063/6/99-00-06-03-01-06;
- визнати протиправними дії ДПС України при намаганні зобов'язати/спонукати позивача зареєструватись платником акцизного податку з реалізації пального ФОП ОСОБА_1 під час продажу ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» довірчих документів довірчих документів/скретч-карток/талонів на пальне по Договору від 03.02.2023 №3/02, оскільки позивач не здійснює діяльності пов'язаної з торгівлею пальним у розумінні абз. 2 п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України;
- зобов'язати відповідачів утриматися від перешкоджаючих дій та вчинення перешкод у здійсненні такої господарської діяльності позивачем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що позивачем було належно оформлено та подано позовну заяву, яка була безпідставно повернута судом першої інстанції, який діяв всупереч норм процесуального права. Наголошує, що строк звернення до суду із позовною заявою пропущений не був.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Зі змісту ухвали суду слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є, зокрема, невідповідність позовної заяви, ст. ст. 122, 123 КАС України, тобто позивачу необхідно було надати суду докази поважності пропуску строку звернення до суду.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2024 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, при цьому позивачем ненадана до суду заява про поновлення строку із зазначенням поважності його пропуску, а також не уточнено позовних вимог.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частин 1, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин 1,2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів звертає увагу, що до апеляційної скарги додані докази того, що на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 та у встановлений судом строк, позивачем 30.09.2024 через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд було подано до суду першої інстанції Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом від 30.09.2024, що підтверджується відповідною Карткою руху заяви (скріншот з Електронного кабінету ФОП ОСОБА_1 про відправку до суду 30.09.2024 об 23 год. 22 хв. Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом).
Проте, згідно даних підсистеми Електронний суд дана заява була доставлена до суду 30.09.2024 та стан: «Прийнятий. Очікує на реєстрацію.». Отже, саме через невчасну реєстрацію вхідних документів працівниками Київського окружного адміністративного суду, зокрема, поданої ФОП ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом від 30.09.2024 з доданими доказами, та саме через не долучення поданих документів до матеріалів справи, суд першої інстанції помилково дійшов висновків про не подачу та про не усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Саме невчасна реєстрація поданих позивачем документів завадила суду першої інстанції врахувати аргументи Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 30.09.2024 та додані до неї докази при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Апелянт наголошує, що доданими до заяви доказами підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Вих. № 8 від 05.04.2024 засобами поштового зв'язку 07.04.2024 листом №0305809945192, який був отриманий уповноваженою особою суду 10.04.2024, тобто в межах строку звернення до суду.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції через неотримання (з незалежних від позивача причин) заяви про поновлення строку звернення до суду та додатків до неї, не мав можливості надати оцінку доказам щодо дотримання/пропуску строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Колегія суддів зазначає, що ненадання оцінки наданим позивачем доказам щодо дотримання/пропуску строку звернення до суду, що мало наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом із тим, колегія суддів наголошує, що скасовуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, дана справа повертається на стадію залишення позовної заяви без руху, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано оцінки факту усунення чи неусунення недоліків зазначених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024, а лише досліджувалось питання отримання судом першої інстанції заяви про поновлення строку звернення до суду та надання оцінки її змісту. Тобто суд першої інстанції буде вирішувати питання наявності чи відсутності перешкод для відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30.06.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова