Справа № 580/1425/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
30 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача та скасувати письмову відмову 18.11.2024 2300-0202-8/84113, Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком за загальним правилом передбаченим статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV по досягненню віку 62 роки, за наявності розміру страхового стажу більше 40 років;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок призначеної пенсії за віком за загальним правилом передбаченим статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», по досягненню віку 62 років, за наявності страхового стажу більше 40 років, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності необхідного стажу та досягнення віку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки він є працюючим пенсіонером, та за останні три роки розмір його заробітної плати зріс, тому він має право на зміну розміру призначеної йому пенсії.
На думку скаржника, судом першої інстанції при вирішенні даної справи не було враховано положення частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 12.12.2017 отримує пенсію за віком, призначену із зниженням пенсійного віку як потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Вказаний розмір пенсії обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У листопаді 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.11.2024 позивача повідомлено, що із 01.04.2024 автоматизованим способом без звернення позивача проведено перерахунок його пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітної плати до 29.02.2024.
Після перерахунку, пенсію за віком обчислено з урахуванням страхового стажу 44 роки 7 місяців, заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 29.02.2024 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,31663, коефіцієнт страхового стажу - 0,44583).
При цьому, проінформовано, що загальний розмір пенсії позивача становить 4823,38 грн, а саме: 4692,70 грн - розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням стажу та заробітку згідно із статтею 27, 28 Закону № 1058-IV (3764,40 грн (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки) x 1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.05.2020 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2021 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) x 1,14 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2022 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,197 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2023 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,0796 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2024 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,31663 х 0,44583 (коефіцієнт стажу)); 130,68 грн - доплата за стаж понад 35 років згідно із статтею 28 Закону № 1058-IV (1452,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб на 12.12.2017) х 9%).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заява позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області фактично стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, тому пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
У силу вимог ст. 1 Закону № 796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
При цьому, статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, та якою передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.
У свою чергу, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, за правилами частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
При цьому, у силу вимог частини третьої статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством, зокрема Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV або міждержавними угодами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 12.12.2017 отримує пенсію за віком, призначену із зниженням пенсійного віку як потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вказаний розмір пенсії обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У листопаді 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 580/3792/23 зазначив, що аналіз статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дає підстави для висновку, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З вказаних обставин вбачається, що заява позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області фактично стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, тому пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Посилання скаржника на не застосування судом першої інстанції норм частини другої статті 42 Закону №1058-IV колегія суддів оцінює критично з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Тобто, частина друга статті 42 Закону №1058-IV стосується перерахунку пенсії із застосуванням показника індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
У той час, частина четверта статті 42 Закону №1058-IV передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Як свідчать матеріали справи, листом Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.11.2024 позивача повідомлено, що із 01.04.2024 автоматизованим способом без звернення позивача проведено перерахунок його пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітної плати до 29.02.2024.
Після перерахунку, пенсію за віком обчислено з урахуванням страхового стажу 44 роки 7 місяців, заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 29.02.2024 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,31663, коефіцієнт страхового стажу - 0,44583).
При цьому, проінформовано, що загальний розмір пенсії позивача становить 4823,38 грн, а саме: 4692,70 грн - розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням стажу та заробітку згідно із статтею 27, 28 Закону № 1058-IV (3764,40 грн (середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки) x 1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.05.2020 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2021 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) x 1,14 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2022 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,197 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2023 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,0796 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2024 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,31663 х 0,44583 (коефіцієнт стажу)); 130,68 грн - доплата за стаж понад 35 років згідно із статтею 28 Закону № 1058-IV (1452,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб на 12.12.2017) х 9%).
Відтак, пенсійним фондом при обчисленні пенсії позивача із 01.04.2024 враховано положення статті 42 Закону №1058-IV.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко