П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11475/24
Головуючий І інстанції: Бутенко А.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 10.06.2024р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (правонаступник - ГУ МВС України в Одеській області) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.04.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ МВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія), в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову ГУ МВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) у проведенні повторного службового розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15.01.1997р., викладеного у листі від 28.02.2024р. №10/441-ЛК;
- зобов'язати ГУ МВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) призначити та провести повторне службове розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15.01.1997р., відповідно до поданого рапорту (вх.№147 від 05.09.2023р.) і оформити його результати з урахуванням вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» (затв. наказом МВС України від 27.12.2002р. №1346).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах ГУ МВС України в Одеській області. Після звільнення у запас, позивач подав рапорт про проведення службового розслідування нещасного випадку який стався з ним 15.01.1997р., в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Однак, як зазначає позивач, листом ГУ МВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) протиправно та безпідставно повідомило про те, що у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження факту, втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день чи випадку смерті в підрозділі, керуючись п.2.1 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» (затв. наказом МВС України від 27.12.2002р. №1346) відсутні підстави для проведення повторного службового розслідування нещасного випадку.
Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 08.07.2024р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2024р. та прийняти нове, яким задовольнити його позивні вимоги в повному обсязі.
17.07.2024р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025р. замінено відповідача - УМВС України в Одеській області на правонаступника - ГУ НП в Одеській області.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 наказом ГУ МВС України в Одеській області від 08.09.2023р. за №10 о/с, відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ України», звільнений у запас Збройних Сил за п.64 «ж» (за власним бажанням).
05.09.2024р. позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області із рапортом, в якому просив провести службове розслідування «нещасного випадку», який стався з ним 15.01.1997р., т.б. в період проходження служби і при виконанні службових обов'язків.
Однак, листом від 19.09.2024р. №10/6-зі ГУ МВС України в Одеській області повідомило, що рапорт позивача від 05.09.2023р. було зареєстровано та прийнято до розгляду. Про результати проведення службового розслідування позивача буде проінформовано у встановлений законом термін.
28.04.2024р. листом №10/441-АК ГУ МВС України в Одеській області повідомило позивача, що відповідно до наказу ГУ МВС України в Одеській області від 27.02.2024р. №2 було скасовано акт розслідування нещасного випадку (у т.ч. поранення) за формою Н-5* від 22.01.2024р. та акт №2 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою HT* від 22.01.2024р., які складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 15.01.1997р. У зв'язку із відсутністю документів на підтвердження факту, втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день чи випадку смерті в підрозділі, відповідач, посилаючись на п.2.1 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» (затв. наказом МВС України від 27.12.2002р. №1346) зазначив про відсутність підстав для проведення повторного розслідування нещасного випадку.
Вважаючи відмову відповідача у проведенні повторного службового розслідування нещасного випадку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, відсутності законних підстав для їх задоволення.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або ж тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом МВС України від 27.12.2002р. №1346 затверджений «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто чинній станом на час створення Комісії із розслідування нещасного випадку).
У силу до п.2.1, 2.2 та 2.4 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися із працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо ж за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
За правилами п.3.1 вказаного Порядку, про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Пунктом 3.29 Порядку №1346 регламентовано, що розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням і обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.
Відповідно до п.3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби, зокрема, під час: припинення або ж запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони, а також забезпечення громадського порядку; забезпечення безпеки дорожнього руху тощо.
Як передбачено у п.3.10 Порядку №1346, комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо випадок стався в період проходження служби внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо)
Згідно з п.3.11 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у кому числі поранення) стався:
- за обставин, які не підпадають під дію п.п.3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
- у разі природної смерті або ж самогубства, за винятком випадків, зазначених у п.3.10, що це підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.
Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.3.19 Порядку №1346).
Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів стосовно усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.
Вказані служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.
Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов'язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік (п.3.29 Порядку №1346).
Отже, з системного аналізу наведених вище положень Порядку №1346 слідує, що в разі настання нещасного випадку він підлягає розслідуванню спеціальною комісією з розслідування за заявою потерпілого, або без заяви потерпілого незалежно від терміну коли він стався, про що складаються відповідні акти. Служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень мають право переглядати раніше складені акти та висновки у випадках зазначених в п.3.29 Порядку №1346.
Так, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач 05.09.2023р. звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області із рапортом, в якому просив провести розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15.01.1997р. в період проходження служби, при виконанні службових обов'язків.
Далі, як свідчать матеріали справи, на підставі вказаного рапорту позивача від 05.09.2023р., наказом Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області від 05.10.2023р. №9 було створено відповідну Комісію з розслідування нещасного випадку, що стався 15.01.1997р. з молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 .
Далі, з матеріалів справи вбачається, що на засіданні цієї Комісії з розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997р. з колишнім міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , було прийнято Рішення - про проведення розслідування вказаного нещасного випадку з посиланням на вимоги Порядку №1346, яке було оформлене Протоколом №1 від 05.10.2023р.
Так, зі змісту Акту №2 про нещасний випадок невиробничого характеру, Комісією було встановлено, що даний «нещасний випадок», а саме отримані ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди «тілесні ушкодження» (закритий багатоуламковий перелом с/з правого стегна зі зміщенням уламків, закритий перелом поперечного відростка першого поперекового хребця зліва), відповідно до абз.2 п.311 Порядку №1346, дійсно стався в період проходження ним служби, але він не є пов'язаним з виконанням позивачем службових обов'язків.
Також, за результатами розслідування було складено й Акт розслідування нещасного випадку (у т.ч. поранення), що стався 15.01.1997р. о 05:30 год. з позивачем, форми Н-5* від 22.01.2024р.
Відповідно до висновків цього Акта від 22.01.2024р., Комісією було аналогічно зазначено про те, що нещасний випадок, а саме отриманні ОСОБА_1 в результаті ДТП тілесні ушкодження (закритий багатоуламковий перелом с/з правового стегна), згідно з абз.2 п.3.11 Порядку №1346 теж стався в період проходження служби, але він не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
В подальшому, як видно з матеріалів справи, 22.01.2024р. Комісією з розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997р., було прийнято Рішення (оформлене Протоколом №2) про те, що згаданий нещасний випадок стався в період проходження позивачем служби і не пов'язаний з виконанням ним службових обов'язків.
25.01.2024р. головою Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області направлено завідувачу Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України примірники затверджених актів за формами Н-5* та Н-1* та копії всіх матеріалів щодо проведеного розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997р. о 05:30 год. з міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 .
Як вбачається із матеріалів розслідування нещасного випадку (у тому числі його внутрішнього опису), членами комісії було досліджено, зокрема, пояснення ОСОБА_1 ; лист КНП «МКЛ №1» від 26.10.2023р. за №2654; амбулаторну картку позивача, постанову прокуратури Овідіопольського району від 14.01.1998р. у кримінальній справі №1799700002; висновок службового розслідування від 24.01.1997р.; виписку з медичної картки стаціонарного хворого №23/1658/т.
Однак, згідно з листом Сектору державного нагляду за охороною праці МВС від 15.02.2024р. №4168/21-2024, за результатами опрацювання зазначених матеріалів розслідування Сектором було встановлено набито порушення вимог Порядку №1346, зокрема:
- комісією, утвореною наказом ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області від 05.10.2023р. №9, в порушення вимог п.3.8 Порядку №1346, не встановлено всіх обставин та причин, що призвели до нещасного випадку;
- в матеріалах розслідування відсутні документи (лікарняний лист), які підтверджують втрату працівником працездатності на один робочий день чи більше або ж про необхідність переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день (п.2.1 Порядку №1346);
- в протоколі від 22.01.2024р. №2 в порушення вимог Порядку №1346 є посилання на п.4.6;
- комісією під час встановлення причин нещасного випадку, зазначених в розділі 4 акту форми Н-5* та в п.10 акту форми НТ* №2, не взято до уваги рішення прокурора Овідіопольського району Одеської області, яке викладене у постанові про завершення кримінальної справи від 14.01.1998р.
Вказаний лист направлено на адресу Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області з вимогою скасувати акти за формами Н-5* від 22.01.2024р. та НТ* № 2 від 22.01.2024р., складені за результатами розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997р. з колишнім працівником ОВС молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 .
При цьому, у вказаному листі вимога скасувати відповідні акти супроводжувалася одночасно й вимогою прийняти рішення щодо проведення повторного розслідування цього нещасного випадку з урахуванням зауважень Сектору.
Далі, на підставі доповідної записки члена ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області від 22.02.2024р. №10/400-ЛК, Головою ліквідаційної комісії прийнято наказ від 27.02.2024р. №2, яким скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* від 22.01.2024р., а також акт №2 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* від 22.01.2024р., складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 15.01.1997р. з позивачем на підставі п.3.29 Порядку №1346, у зв'язку із порушенням вимог даного Порядку.
Втім, незважаючи на чітку необхідність прийняття рішення стосовно проведення повторного розслідування (про що зазначено у листі Сектору державного нагляду за охороною праці МВС від 15.02.2024р. за №4168/21-2024), Ліквідаційна комісія, у зв'язку із відсутністю документів на підтвердження факту втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або ж необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день чи випадку смерті в підрозділі, повідомила позивача про відсутність підстав для проведення повторного розслідування нещасного випадку, посилаючись на п.2.1 Порядку №1346 (спірний лист від 28.04.2024р. №10/441-АК).
Зважаючи на наведені обставини, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про те, що ГУ МВС України в Одеській області на підставі поданого позивачем рапорту від 05.09.2023р. все ж таки було проведено службове розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15.01.1997р., за результатами якого, хоч і скасовані в подальшому, але було складено вказані вище акти.
У підсумку, відсутність повторного звернення ОСОБА_1 з рапортом про проведення повторного розслідування нещасного випадку, стали підставою для відхилення судом попередньої інстанції тверджень позивача щодо протиправності відмови ГУ МВС України в Одеській області у проведенні службового розслідування.
Отже, спірним в контексті розгляду цієї справи є не лише питання щодо правомірності відмови ГУ МВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія), викладеної у листі від 28.02.2024р. за №10/441-ЛК, у проведенні повторного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, а й у з'ясуванні того, чи дійсно існували належні та достатні підстави для цього.
Вирішуючи спірне питання, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Принагідно, апеляційний суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява №37801/97, п.36), відповідно до якої, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У контексті зазначеного, колегія суддів не залишає поза увагою той факт, що єдиною правовою підставою для відмови позивачу у проведенні повторного розслідування нещасного випадку була саме відсутність документів на підтвердження факту втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або ж необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день чи випадку смерті в підрозділі.
Жодних інших підстав відповідачем як у спірній відмові, так і під час судового розгляду цієї справи, зазначено не було та відповідних доказів не надано.
Наведена підстава відображена і в листі Сектору державного нагляду за охороною праці МВС від 15.02.2024р. №4168/21-2024 із вимогою про скасування акта за формами Н-5* від 22.01.2024р. та акта №2 за формою НТ* від 22.01.2024р., складених нібито з порушенням вимог Порядку №1346.
У той же час, суд апеляційної інстанції зауважує, що при проведенні розслідування та складанні актів про нещасний випадок у розпорядження Комісії був наявний такий документ як амбулаторна карта позивача, де зазначено, що з 15.01.1997р. по 26.02.1997р. він знаходився на амбулаторному лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з діагнозом: закритий багатоуламковий перелом с/з правого стегна зі зміщенням уламків, а також закритий перелом поперечного відростка першого поперекового хребця зліва. Аналогічний діагноз було зазначено в виписці за №23/1658/т з медичної картки стаціонарного хворого та, зокрема, враховано у наданому на розгляд комісії заключенні по матеріалам службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участі позивача.
Отже, зазначені документи беззаперечно містять інформацію про підстави набуття тимчасової непрацездатності та обставини отримання позивачем тілесних ушкоджень, що було наведено у всіх висновках відповідача, проте спірною відмовою, яка викладена у листі від 28.02.2024р. за №10/441-ЛК, відповідачем не обґрунтовано чому вони (документи) наразі були відхиленні.
Як наслідок, такі висновки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області у спірному листі про відсутність документів, що підтверджують факт втрати позивачем працездатності на один робочий день чи більше, за умови підтвердження таких обставин іншими достатніми доказами, не можна вважати такими, що відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, у тому числі і щодо їх обґрунтованості.
При цьому, судова колегія відхиляє посилання відповідача на приписи п.3.29 Порядку №1346, адже вказаним приписом службам державного нагляду за охороною праці системи МВС України надано право вимагати від керівника скасування актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), лише у двох випадках, а саме:
- у разі встановлення порушень вимог Порядку №1346, чи інших нормативно-правових актів про охорону праці;
- у разі якщо висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.
Так, за наслідком дослідження змісту наказу відповідача від 27.02.2024р. №2 про скасування актів розслідування нещасного випадку, судовою колегією з'ясовано, що вказаний індивідуальний акт було прийнято на виконання вимог Сектору державного нагляду за охороною праці МВС від 15.02.2024р. №4168/21-2024, та на підставі доповідної записки від 22.02.2024р. №10/400-ЛК.
Однак, за результатами аналізу неодноразово згаданого листа Сектору державного нагляду за охороною праці МВС України від 15.02.2024р. №4168/21-2024 і доповідної записки від 22.02.2024р. №10/400-ЛК, колегією суддів, незважаючи на те, що такі документи не є предметом даного спору, встановлено, що вони не містять чітких посилань на конкретні порушення, які могли б слугувати законодавчо передбаченою підставою для відмови позивачу у проведенні повторного розслідування нещасного випадку.
У даному випадку, ці документи містили лише загальні (формальні) посилання на положення Порядку №1346 або ж необґрунтовані, на переконання колегії суддів, посилання на не встановлення (не дослідження) комісією певних документів (подій і обставин), незважаючи на їх наявність в матеріалах розслідування нещасного випадку (амбулаторну картку позивача, постанову прокуратури Овідіопольського району від 14.01.1998р. у кримінальній справі №1799700002 тощо).
Не містить таких обґрунтувань і наказ Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області від 27.02.2024р. за №2 про скасування актів розслідування нещасного випадку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач, у даному випадку, протиправно та безпідставно відмовив ОСОБА_1 у проведенні повторного службового розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15.01.1997р.
При цьому, враховуючи, що у межах даної справи суд не досліджує причинно-наслідкові зв'язки отриманої травми із виконанням службових обов'язків (спір стосується наявності підстав для проведення повторного розслідування відповідною комісією), судова колегія вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 саме шляхом зобов'язання відповідача (його правонаступника) повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15.01.1997р., відповідно до поданого рапорту (вх.№147 від 05.09.2023р.) і оформити його результати з урахуванням вимог Порядку №1346. Встановлення ж цих причинно-наслідкових зв'язків є дискреційними повноваженнями відповідної Комісії, а тому суд без таких висновків не може перебирати на себе функції Комісії до винесення нею відповідного висновку за результатами проведення розслідування нещасного випадку.
У цьому контексті, необхідно звернути увагу на те, що п.3.5 Порядку №1346 не містить і будь-якої заборони щодо проведення службового розслідування та розслідування нещасного випадку на підставі одного наказу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими та свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.
У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв'язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про задоволення даного позову.
Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) у проведенні повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 15.01.1997 року, яка викладена у листі від 28.02.2024 року №10/441-ЛК.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 15.01.1997 року, відповідно до поданого рапорту (вх.№147 від 05.09.2023 року), та оформити його результати із урахуванням «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» (затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 30.06.2025р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко