30 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1011/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в адміністративній справі №340/1011/24 за заявою ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №340/1011/24 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ФОП ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №340/1011/24 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в адміністративній справі №340/1011/24 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, - відмовлено.
ФОП ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, та прийняти нову постанову, якою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення задовольнити.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа №340/1011/24 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому позивач просила:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо відмови у реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області підтвердити та включити ФОП ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку другої групи спрощеної системи оподаткування.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.04.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.
25.12.2024 до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №340/1011/24.
Заяву обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 стало відомо про перебування з 01.04.2024р на обліку в органі ДПС на загальній системі оподаткування згідно відповіді Головного управління ДПС у Кіровоградській області на запит адвоката від 13.12.2024 року на підставі заяви від 13.03.2024р про анулювання реєстрації, про прийняте рішення згідно заяви на час розгляду справи №340/1011/24 у Кіровоградському окружному адміністративному суді позивачу повідомлено у встановленому Законом порядку не було, будь-якої інформації відповідачем щодо перебування ФОП ОСОБА_1 на загальні системі оподаткування до суду та заявнику не надано, та відповідно судом не досліджено оскільки було невідомо.
Вищевказані обставини є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, відповідно є істотною для справи обставиною, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі ФОП ОСОБА_1 , яка звертається із заявою, на час розгляду справи та не було надано суду. Відповідно в рішенні судом зроблено висновок, що позивач був зареєстрований платником єдиного податку 3 групи, та зазначив, що норми Податкового кодексу України не передбачають можливості реєстрації суб'єкта господарювання одночасно платником єдиного податку різних груп, та відмовлено в позові.
Інформації, що ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальні системі оподаткування під час судового розгляду та на момент прийняття судом рішення відповідачем суду при поданні відзиву не надано, хоча такі дані містились в базах органу ДПС та були йому достеменно відомі, відповідно позивачу дані обставини стали відомі 13.12.2024 року згідно листа Головного управління ДПС у Кіровоградській області №12730/6/11-28-24-01-12, отже даний лист є доказом що підтверджує наявність нововиявлених обставин.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують свідчення, висновки які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.04.2024 у справі № 280/4833/22.
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства, а саме - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
З урахуванням наведеного, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
В контексті спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що предметом дослідження у справі №340/1011/24 була правомірність відмови відповідача в жовтні 2023 у реєстрації позивача платником єдиного податку другої групи спрощеної системи оподаткування на підставі поданої заяви.
При цьому, суд першої та апеляційних інстанцій виходили із тих обставин, що Відповідно до п. 298.1 ст. 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПК України. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (надалі за текстом - заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 17.10.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою №111023276271 про застосування спрощеної системи оподаткування, при цьому, згідно додатку до вказаної заяви, позивачем обрано 2 групу платника єдиного податку та зазначено ставку єдиного податку 5%. Листом від 17.10.2023 №2067/12/11-28-24-09 було повідомлено позивача про відмову у реєстрації платником єдиного податку 2 групи оскільки обрана ставка єдиного податку - 5%, замість - 20%, суперечить рішенню Смолінської ОТГ від 09.07.2021 №145, якою встановлено ставку єдиного податку для 2 групи платників єдиного податку 20%.
Так, згідно рішення Смолінської ОТГ від 09.07.2021 року № 145, до якої відноситься ФОП ОСОБА_1 за місцем обліку, прийнято ставку 20 % для другої групи спрощеної системи оподаткування.
Проте, позивач звернулась до відповідача із заявою №111023276271 про застосування спрощеної системи оподаткування, при цьому, згідно додатку до вказаної заяви, позивачем обрано 2 групу платника єдиного податку та зазначено ставку єдиного податку 5%.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи наведені у заяві та апеляційній скарзі про перебування позивача з 01.04.2024р на обліку в органі ДПС на загальній системі оподаткування згідно відповіді Головного управління ДПС у Кіровоградській області жодним чином не свідчать про наявність обставин, які об'єктивно існували на час вирішення спору, але не могли бути відмові позивачу, оскільки стосуються факту перебування позивача на загальній системі оподаткування з 01.04.2024, отже дані обставини не підпадають під критерій "не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи".
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається заявник, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не є нововиявленими обставинами у даній справі, а тому не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в адміністративній справі №340/1011/24, - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в адміністративній справі №340/1011/24, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко