30 червня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7199/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області та ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 в адміністративній справі №280/7199/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправною і скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9397-49 від 18.05.2021 на суму 38718,74 грн.;
- зобов'язати відповідача здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачки з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 38718,74 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 в адміністративній справі №280/7199/24 позов задоволено частково.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що 18.05.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9397-49, якою позивачку зобов'язано сплати недоїмку з єдиного внеску в розмірі 38718,74 грн., що обліковувалась станом на 30.04.2021.
Вимогу було складено на підставі даних інформаційної системи податкових органів, про що зазначено у вказаній вимозі.
Суму недоїмки по сплаті єдиного внеску розраховано за період з 19.04.2018 по 19.01.2021.
Вимога від 18.05.2021 за №Ф-9397-49 була отримана позивачкою на адвокатський запит її представника за №01 від 16.07.2024.
Не погодившись з зазначеною вимогою, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 2464-VI, узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком № 1162 (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).
Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).
Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).
Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону № 2464-VI, ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 20 Закону № 2464-VI, реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 20 Закону № 2464-VI, відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням № 10-1.
З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).
Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).
Згідно з п. 2 розділу ІV Положення № 10-1, до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок № 435.
Відповідно до п. 16 розділу ІV Порядку № 435, фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 5).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( параграф 70).
За практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява №39766/05, параграф 43).
В спірних правовідносинах предметом оскарження є правомірність прийняття контролюючим органом вимоги про сплату єдиного внеску позивачем як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із тих обставин, що із загальнодоступного джерела - Єдиного реєстру адвокатів України судом встановлено, що з 30.05.2002 позивачка отримала право на зайняття адвокатською діяльністю (свідоцтво №360 від 25.06.2002 видане Запорізькою обласною КДКА, рішення №25 від 30.05.2002). Тобто з 30.05.2002 позивачка набула статусу особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, а саме адвокатську практику.
З 07.06.2019 право на заняття адвокатською діяльністю зупинено, згідно з п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на підставі власної заяви позивачки. Таким чином в період з 19.04.2018 (дата з якої нараховане зобов'язання з єдиного внеску) по 07.06.2019 позивачка була платником єдиного внеску в силу вищезазначених вимог Закону №2464-VI.
Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
З доводів позовної заяви та апеляційної скарги позивача, судом встановлено, що позивач не подавав заяви за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу. Доказів зворотного матеріали справи також не містять. Натомість відповідач самостійно встановив позивачу ознаку як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність до ІКП.
Доказів здійснення позивачкою незалежної професійної діяльності відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що дії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо самостійного встановлення позивачу ознаки незалежної професійної діяльності до ІКП не узгоджуються з нормами Порядку №1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 під час розгляду зразкової справи №520/3939/19, відповідно до яких посилання відповідача на пункт 4 розділу VI Порядку №1162, як на обґрунтування правомірності дій контролюючого органу щодо самостійного встановлення позивачеві ознаки незалежної професійної діяльності є недоречним. Закріплене цим пунктом право контролюючого органу брати на облік як платника єдиного внеску особу, яка провадить незалежну професійну діяльність і не перебуває на такому обліку, може бути реалізоване виключно в разі подання цією особою відповідної заяви.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала, що системний аналіз норм Закону №2464-VI та Положення № 10-1 свідчить про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи - підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до Пенсійного фонду України щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом № 2464-VI як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
При цьому застосовними у цій справі є висновки Європейського суду з прав людини справа «Серков проти України» (цитовані у пункті 65 цієї постанови), оскільки принцип найбільш сприятливого тлумачення національного законодавства на користь платників податків так само може бути застосований до платників загальнообов'язкових внесків, у тому числі єдиного внеску.
З урахуванням вказаного вище, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність здійснення нарахування податковим органом позивачу єдиного внеску, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9397-49 від 18.05.2021 на суму 38718,74 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податку позивача шляхом виключення нарахованої недоїмки (боргу) з єдиного соціального внеску, то колегія суддів зазначає таке.
Оперативний облік податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування контролюючими органами здійснюється відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 12.01.2021 №5.
Приписами пункту 4 розділу V Порядку встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Cтатус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Тож, в силу положень вищевказаного порядку, працівники контролюючого органу можуть виключати з ІКП суми донарахувань та змінювати стан рішень контролюючого органу, якими визначено вказані суми зобов'язань.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17), від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а), від 25 березня 2020 року (справа №826/9288/18), від 28 жовтня 2022 року (справа №200/5487/21), від 02 березня 2023 року (справа №826/23604/15).
Суд зазначає, що спосіб захисту прав та інтересів осіб, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Колегією суддів було встановлено неправомірність нарахування позивачці недоїмки з єдиного внеску у сумі 38718,74 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9397-49 від 18.05.2021.
Тому, ефективним та таким, що відповідає вимогам законодавства способом відновлення порушеного права позивачки, в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає зобов'язання відповідача здійснити коригування в індивідуальній картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 38718,74 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9397-49 від 18.05.2021.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення про їх задоволення в повному обсязі.
Щодо апеляційної скарги відповідача, доводи останнього стосовно відсутності правових підстав для звільнення позивача від сплати єдиного внеску спростовуються вище приведеними мотивами ухвалення рішення, а також правовими висновками Верховного Суду, на які послалась колегія суддів, тому підстави для її задоволення відсутні.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 в адміністративній справі №280/7199/24, - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 в адміністративній справі №280/7199/24, - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 в адміністративній справі №280/7199/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.05.2021 №Ф-9397-49 на сумі 38718,74 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування в індивідуальній картці платника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом виключення суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 38718,74 грн. нарахованої за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 18.05.2021 №Ф-9397-49.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 в адміністративній справі №280/7199/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко