26 червня 2025 року місто Київ
Справа № 382/383/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13540/2025
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Яготинського районного суду Київської областівід 2 червня 2025 року (ухвалено у складі судді Шевченко О. В., повне рішення складено 03.06.2025 року)
у справі за заявою ОСОБА_1 , в особі представника заявника - адвоката Черних Вікторія Олександрівна, заінтересовані особи: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення
Рішенням Яготинського районного суду Київської областівід 2 червня 2025 року заяву задоволено.
ОголошеноОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ничипорівка Яготинського району (на даний час Бориспільського району) Київської області, померлим у віці 53 років. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місце смерті - село Синьківка Куп'янського району Харківської області, Україна.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник МОУ - Завальнюк Ж.В. 24 червня 2025 року подав засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Разом з тим вапеляційній скарзі МОУ просив відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Міністерством оборони України не надано жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.
Крім того, слід зазначити, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи органу з державного бюджету України, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Таким чином, суддя вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито у зв'язку із несплатою суми судового збору.
Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при подачі позовної заяви судовий збір за немайнову вимогу підлягав сплаті у розмірі 1 211,20 грн, при подачі апеляційної скарги необхідно було сплатити 1816,80 грн (1 211,20х150%х0,8).
Таким чином, Міністерство оборони України необхідно сплатити 1816,80 грн на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.
Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду оригінал документу про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Таким чином, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для подачі квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В.
Клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Яготинського районного суду Київської області від 2 червня 2025року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору.
Попередити заявника, якщо у визначений судом строк не усуне недоліки своєї апеляційної скарги, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Желепа О.В.