Головуючий у суді першої інстанції: Сухарева О.В.
справа №362/7259/24
провадження №33/824/1734/2025
27 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Ларченко Іриною Миколаївни,на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 5 лютого 2025 року,-
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 5 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 10.10.2024 о 15.30 год. в Київській області в м. Василькові по проспекту Київській шлях водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, але від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в порушення вимог п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ларченко І.М.подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Вважає, що висновок суду про винність апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, зроблено без повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, суд першої інстанції підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому його розгляду. Норми матеріального права були неправильно застосовані судом, тому суд дав неправильну оцінку фактичним даним справи, більшість з обставин справи залишилось поза увагою суду, хоча в клопотанні про закриття адміністративного провадження від 10.12.2024 та додаткових поясненнях у справі від 20.01.2025 апелянт звертав увагу суду на ці обставини і на норми Закону, котрі порушували оскаржуваний протокол.
В протоколі та Акті на стан наркотичного сп'яніння працівником поліції були вказані такі ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , як звужені зіниці очей які не реагують на світло, бліде обличчя, тремтіння пальців рук, що не відповідає дійсності, так як, встановлено з відео з бодікамери останні цифри 0017 на 4 хв.40 працівник поліції перевірив зіниці ОСОБА_1 та зазначив, що все добре та він не буде йому пропонувати їхати до лікарні. Однак через пару хвилин працівник поліції передумав та ще раз перевірив зіниці, вирішивши все таки поїхати до лікарні, будь-яких інших ознак, таких як, бліде обличчя, тремтіння пальців рук не озвучувалось взагалі , окрім того на відео записах дані ознаки у ОСОБА_1 відсутні, тобто, не узгоджуються із адміністративними матеріалами. Вважає, що описані в Інструкції № 1452/753 ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не сумнівними, як у даному випадку.
Крім того, зазначає про те, що при огляді диску з відеофайлами встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції після зупинки транспортного засобу погодився пройти огляд в медичному закладі. Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції після згоди ОСОБА_1 пройти огляд вказують йому, щоб він перепаркувався, тобто вони свідомо допускають особу, щодо якої є підозра, що вона перебуває в стані наркотичного сп'яніння, до керування транспортним засобом, що є грубим порушенням ст.266 КУпАП.
Окрім того, апелянт зазначає, що всю процедуру освідування, яку повинен був здійснити лікар, проводи працівник поліції всупереч ст.12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».. згідно якої встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язок щодо проведення медичного огляду (обстеження), а не працівників поліції.
Вважає, що саме працівники поліції проведення належним чином огляду на стан сп'яніння апелянту не забезпечили.
Також зазначає, що в протоколі невірно зазначені відомості про особу, а саме ініціали особи, відносно якої складено протокол.
Апелянт з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден, проти вчинення правопорушення, знаходження в стані наркотичного сп'яніння 10.10.2024 заперечує та зазначає, що 11.10.2024 самостійно звернувся до лікарні і пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння. На підставі огляду ОСОБА_1 таном на 11.10.2024 будь-яких наркотичних речовин не виявлено.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ларченко І.М. апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченимст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 19.10.2024, який складено відповідно до вимог КУпАП, в якому викладено фактичні обставини скоєного правопорушення, порушені норми закону, кваліфікацію дій особи, та який підписано водієм з поміткою «Не згоден, аналізи не взяли»;
- акт огляду на стан наркотичного сп'яніння, в якому зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені у водія, що відповідають ознакам, вказаним у протоколі, з якого вбачається, що водій відмовився від проходження огляду;
- направлення водія на огляд до медичного закладу, який не проводився через відмову водія;
- рапорт інспектора поліції, в якому зазначено повноваження поліцейських щодо добового чергування у наряді, виявлення порушень ПДР з боку водія автомобіля Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 , складання постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також виявлення у ході спілкування з водієм явних ознак наркотичного сп'яніння, акт відсторонення водія від керування транспортним засобом, фактичну відмову водія від огляду через відмову від здачі біологічних зразків;
- копію постанови від 10.10.2024 стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП в зв'язку порушенням ним вимог ПДР при керуванні 10.10.2024 о 15.30 год. в Київській області в м. Василькові по проспекту Київській шлях автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 ;
- відеозапис, що міститься на диску як додатку до протоколу, з якого вбачається вся процедура розгляду справи та намагання провести огляд водія на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі та маніпулювання водієм здачею аналізів, складання протоколу з цього приводу.
Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності вини ОСОБА_1 в тому, що він 10.10.2024 о 15.30 год. в Київській області в м. Василькові по проспекту Київській шлях водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, але від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в порушення вимог п.2.5 ПДР.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
До того ж з відеозапису вбачається,на відеозаписі не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік водія, водій був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція водія відмовитися від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Поведінка водія на протягом 2 годин у медичному закладі об'єктивно свідчила про те, що останній свідомо відмовився від проходження такого огляду.
Матеріали справи підтверджують правомірну підставу для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУПАП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ,керуючи транспортним засобом, не пред'явив реєстраційний документ на даний транспортний засіб. При огляді працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, які вказані в направленні на огляд в медичний заклад.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що працівниками поліції було грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння суд не приймає до уваги, оскільки працівниками поліції були виконані всі вимоги закону. З переглянутого відеозапису вбачається, що саме працівники медичного закладу чекали на отримання від ОСОБА_1 біологічного матеріалу для проведення дослідження.
Працівниками поліції видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 в результаті проведеного огляду працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світлота в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що останній відмовився від огляду на стан сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляд на стан сп'яніння, він несе відповідальність саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Положеннями статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, наданий ним висновок щодо результатів медичного огляду від 11.10.2024, виданий медичною лабораторією «Діла» про те, що у ОСОБА_1 не виявлено будь-яких наркотичних речовин, правового значення у цій справі не має.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.
Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 5 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ларченко Іриною Миколаївною, залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 5 лютого 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна