30 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1076/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить (з урахуванням ухвали суду про закриття провадження в частині позовних вимог) :
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо усунення відомостей що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система "Оберіг") щодо порушень ОСОБА_1 правил військового обліку та не розгляду заяви ОСОБА_1 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 10.02.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про усунення відомостей що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо порушень позивачем правил військового обліку та заяву про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 10.02.2025;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про усунення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо порушень позивачем правил військового обліку, а також щодо оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, листом відповідач у відповідь на заяву рекомендував позивачеві особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки таке усунення можливе лише за особистої явки.
Наголошував на тому, що отримавши від позивача заяву від 14.01.2025 із відповідними додатками, відповідачем, як органом ведення Реєстру не були внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо некоректних даних стосовно порушень з боку позивача правил військового обліку, ігноруючи при цьому порядок виправлення (коригування та/або доповнення) даних Реєстру, встановлений галузевим законодавством.
При цьому звертав увагу суду на те, що закон не встановлює виправлення (коригування та/або доповнення) даних Реєстру у відповідному порядку як право органу ведення Реєстру, зокрема після надання відповідних відомостей військовозобов'язаними, а визначає це як обов'язок особи, відповідальної за ведення Реєстру.
Окрім іншого, на думку позивача обов'язок «особисто подати» та «особисто прибути» не є тотожнім.
Отже, позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не усунення відомостей з приводу порушень правил військового обліку, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг») є протиправною, а тому звернувся за захистом своїх прав до суду.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що позивач не з'явився 14.10.2024 о 11:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за електронною повісткою №276242, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направленої засобами поштового зв'язку. З огляду на вимоги п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 та відмітки посадової особи Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним підтвердженням оповіщення останнього, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відтак, такими діями /бездіяльністю позивач порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело в свою чергу до порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В зв'язку з вищевикладеним, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів автоматично сформовано інформацію щодо відповідного порушення останнього.
Водночас наголосив на тому, що комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 оформлено позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а Інформація внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, в даному випадку на думку відповідача, заявлені вимоги позивача є вираженням неналежного способу захисту, оскільки, останнім не було дотримано вимог нормативних документів, що регулюють військовий облік, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відтак відповідач вважає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2. Ухвалою суду закрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог, щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо залишення без розгляду заяви від 14.01.2025 року ОСОБА_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. 14.01.2025 року позивачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 - структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено рекомендованим листом з описом вкладення заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 14.01.2025, як особі яка на підставі п. 2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, з додатками у вигляді належним чином засвідчених копій документів.
Також в заяві позивач просив усунути відмітку в електронному військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+» щодо порушень правил військового обліку, у зв'язку із тим, що будь-яких порушень правил порушення військового обліку з його сторони допущено не було.
2. Крім того, 14.01.2025 на адресу відповідача позивачем спрямована заява, в якій останній просив оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
3. Також 14.01.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 - структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 представником позивача - адвокатом Ювченко А.В. направлений адвокатський запит щодо результатів розгляду заяви позивача та надання відповіді щодо прийнятого рішення представнику позивача.
4. Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 - структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/311 від 23.01.2025 року повідомлено представника позивача про те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не викликався повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні відомості про перебування на військовому обліку військовозобов'язаного ОСОБА_1 а також, є доступ до інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів та баз даних, де містяться персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Зазначено, що 23.01.2025 року розглянута заява військовозобов'язаного ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За результатами розгляду прийнято рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаному ОСОБА_1 .
Що стосується усунення відмітки в електронному військово-обліковому документі військовозобов'язаного ОСОБА_1 , в застосунку «Резерв+» щодо порушень ним правил військового обліку, то таке усунення можливе тільки після особистого його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5. Судом також встановлено, що відповідачем прийнято рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується Протоколом №17 від 17.02.2025 року.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року N 1487 (далі Порядок N 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку N 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
2. Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року N 1951-VIII (далі Закон N 1951-VIII).
Статтею 1 Закону N 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Так, частиною першою статті 5 Закону N 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону N 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону N 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
3. 28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону N 1951-VIII та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ N 94 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі Порядок N 94).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку N 94 Реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є:
- ведення військового обліку громадян України;
- забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;
- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є:
- обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- повнота та актуалізація відомостей Реєстру;
- захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до пунктів 1, 2, 16, 18 розділу II Порядку N 94 суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.
Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу III Порядку N 94 передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Відповідно до пункту 12 розділу III Порядку N 94 отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку N 94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
4. 16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу прийнято постанову N 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа", якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів та форму військово-облікового документа. Дана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 18.05.2024.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 559 (далі Порядок N 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові;
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків;
6) окремий номер запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання;
10) військово-облікова спеціальність (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ - код профілю підготовки і напрям службової та оперативно-службової діяльності);
11) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
12) відомості про виконання військового обов'язку;
13) відомості про військовий облік;
14) відомості щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції;
15) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абзацом 1 та 2 пункту 3 Порядку N 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку N 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
5. Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
6. Судом встановлено, що позивач 14.01.2025 року звернувся до відповідача із заявами про коригування інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якій просив (окрім іншого): усунути відмітку в електронному військово - обліковому документі в застосунку "Резерв+" щодо порушень правил військового обліку.
У відповідь на заяву позивача від 14.01.2025 року, відповідач листом від 23.01.2025 року № 6/311 повідомив, що Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 - структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/311 від 23.01.2025 року повідомлено представника позивача про те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не викликався повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні відомості про перебування на військовому обліку військовозобов'язаного ОСОБА_1 а також, є доступ до інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів та баз даних, де містяться персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Зазначено, що 23.01.2025 року розглянута заява військовозобов'язаного ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За результатами розгляду прийнято рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаному ОСОБА_1 .
Що стосується усунення відмітки в електронному військово-обліковому документі військовозобов'язаного ОСОБА_1 , в застосунку «Резерв+» щодо порушень ним правил військового обліку, то таке усунення можливе тільки після особистого його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто, наданою відповіддю на заяву, повідомлено останнього, про необхідність обов'язкової особистої явки позивача, для усунення порушень ним правил військового обліку.
7. Суд зазначає, що до компетенції та обов'язків відповідача, як суб'єкта владних повноважень, належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до вимог Порядку 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому облік.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Таким чином, в даному випадку позивач повинен був з'явитися особисто до посадових осіб відповідача, за зареєстрованим місцем проживання, для коригування відомостей в Реєстрі, а не звертатись із заявою про коригування даних.
За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає бездіяльності стосовно коригування (уточнення, внесення, долучення, зміни та ін.) інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача та наявності обов'язку у відкоригувати таку інформацію.
Отже, виходячи з аналізу нормативно - правових актів яким регулюються спірні правовідносини щодо прийняття/проходження військової служби, військовий облік, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлено, що особливість ведення військового обліку виражається, серед іншого, в тому, що переважна більшість заходів, які проводяться, стосуються особисто призовника, військовозобов'язаного чи резервіста і не передбачають можливості його участі дистанційно чи через адвоката.
Системний аналіз наведеного вище в сукупності, дає підстави суду дійти висновку, що заявлені вимоги позивача є вираженням неналежного способу захисту, оскільки, останнім під час звернення до відповідача, не було дотримано вимог нормативних актів, які регулюють питання військового обліку, військового обов'язку і проходження військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема в частині особистого звернення та особистої явки.
Варто зауважити, що спосіб захисту - матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.
8. Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.
Наведена позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України судом враховуються під час застосування до спірних правовідносин.
9. Отже, гарантоване ст.55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права мас бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 р.№3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суду об'єктивного матеріального права або законного інтересу на захист якого подано позов.
З огляду на зазначене вище, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Отже, відсутність у заявника прав чи обов'язків у зв'язку із вчиненням оскаржуваних дій (в даному випадку бездіяльності) не породжує для останнього і права на захист.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 826/4406/16 та від 15.08.2019 р. у справі №1340/4630/18.
10. Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам і відповідатиме вимогам Закону, щодо покладених на заявника обов'язків.
Для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
В свою чергу, позивач власною поведінкою продемонстрував протиправну бездіяльність, яка стосується власної (особистої) неявки в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по своїй суті унеможливлює фіксацію в облікових, а також в особистих документах позивача.
З огляду на зазначене вище з урахуванням того, що позивач особисто не звертався до посадових осіб відповідача, як того імперативно вимагає спеціальне законодавство, з приводу військового обліку, військового обов'язку і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відтак і вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
11. Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 59 Порядку 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Пунктом 60 зазначеного Порядку передбачено, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Судом встановлено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 заява позивача про надання відстрочки належним чином розглянута, долучені документи дослідженні, та за наслідком розгляду заяви та наданих документів прийняте відповідне письмове рішення, зокрема про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується Протоколом №17 від 17.02.2025 року, а також відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_5 від 31.01.2025 року 6/311 на адвокатський запит.
Отже, відповідачем прийнято позитивне рішення про надання відстрочки позивачеві, про що повідомлено представника позивача відповідним листом, як того вимагав позивач у заяві про надання відстрочки від 14.01.2025 року.
Разом з тим, в ході розгляду справи судом не встановлено, а учасниками справи не надано доказів зворотного про те, що така довідка не оформлялась/видавалась відповідачем разом з позитивним рішення про надання відстрочки позивачеві.
Відтак, не підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання відповідача надати довідку про відстрочку від призову, яка видається разом із прийняттям позитивного рішення про надання відстрочки.
12. Проаналізувавши наведе вище в сукупності та в контексті встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що дії та рішення відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача.
13. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що дії відповідача правомірні та узгоджуються з вимогами встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя О.В. Боднарюк