Рішення від 30.06.2025 по справі 400/2120/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 р. № 400/2120/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумський р-н, Сумська обл.,40009, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання неправомірним та скасування рішення від 21.02.2025 №143150021601, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач-2), в якій просить:

«Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.02.2025 №143150021601 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 08.04.1985 року по 16.05.1985 р. монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, з 24.05.1985 р. по 03.06.1987 р. строкову військову службу у Радянській армії, з 31.08.1987 р. монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій по 21.08.1992 р., з моменту звернення за призначенням пенсії 13.02.2025».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього необхідної тривалості стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, з посиланням на те, що позивачем не надано документів на підтвердження спеціального трудового стажу.

Відповідач-2 у відзиві зазначає, що у позивача відсутні підставі для зарахування періодів роботи з 08.04.1985 до 16.05.1985 та з 31.08.1987 до 21.08.1992 та період проходження строкової служби з 24.05.1985 до 03.06.1987.

Відповідно до частини першої статті 26222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

13.02.2025 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням від 21.05.2025 № 143150021601 відповідач-2 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2, передбаченого частиною другою статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходив з такого.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 08.04.1985 до 16.05.1985 та з 31.08.1987 до 21.08.1992

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону.

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Під час роботи позивача монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій на Миколаївському спецуправління-139 траста «Криворожстальконструкція» чинним був Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах» (далі - Постанова № 1173), пунктом «а» Розділу ХV «СТРОИТЕЛЬСТВО ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ: ПРОМЫШЛЕННЫХ, ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ, ГИДРОТЕХНИЧЕСКИХ, ДОРОЖНО-МОСТОВЫХ, ТРАНСПОРТА И СВЯЗИ, ЖИЛЫХ И КУЛЬТУРНО-БЫТОВЫХ, А ТАКЖЕ НАДЗЕМНЫХ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ ШАХТ, РУДНИКОВ И КОММУНИКАЦИЙ» якого встановлено право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах робітників, що виконували, зокрема, роботи за такими професіями: «монтажник по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій».

Пункт 10 Порядку № 383 встановлює, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Згідно зі статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункти 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) передбачають, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/1112/17.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що позивач надав відповідачу трудову книжку, яка містить записи про роботу на посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, суд дійшов висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем строкової служби

Судом установлено, що у період з 24.05.1985 до 03.06.1987 позивач проходив строкову військову службу в армії.

Дані обставини підтверджені копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , виданого 23.07.1985, та записами у трудовій книжці позивача.

Відповідно до статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ), військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. При цьому час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За частиною першою статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Як видно зі змісту зазначеної норми Закону № 2011-ХІІ, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Судом установлено, що на момент призову на військову службу позивач працював на посаді монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій в Миколаївському спецуправління-139 траста «Криворожстальконструкція», звідки був звільнений 16.05.1985 в зв'язку із призовом до лав радянської армії і у подальшому в період з 24.05.1985 до 03.06.1987 проходив строкову військову службу в армії.

Відповідно до положень Постанови № 1173, що була чинною у період роботи позивача, посада, на якій працював позивач у цей період (як і на момент призову на строкову військову службу), віднесена до Списку № 2, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Отже, позивач на момент призову на строкову військову службу працював за професією (посадою), що передбачала право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, з якої був звільнений саме у зв'язку із призовом до радянської армії.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що період служби позивача у лавах радянської армії з 24.05.1985 до 03.06.1987 також мав бути зарахований до його пільгового стажу за Списком № 2 при розгляді його заяви та прийнятті спірного рішення.

Щодо зобов'язання відповідача-1 призначати та виплатити пенсію позивачу

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком, суд зазначає, що не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок пільгового стажу позивача, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за можливе зобов'язати відповідача-2 зарахувати підтверджений пільговий стаж позивача та повторно розглянути його заяву від 13.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Вимоги до відповідача-1, задоволенню не підлягають, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачеві пенсії за віком.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статями 2, 19, 139, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009, ідентифікаційний код: 21108013) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 21.02.2025 № 143150021601 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 08.04.1985 до 16.05.1985 та з 31.08.1987 до 21.08.1992, період проходження позивачем строкової служби з 24.05.1985 до 03.06.1987 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком 13.02.2025 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009, ідентифікаційний код: 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна

Попередній документ
128501626
Наступний документ
128501628
Інформація про рішення:
№ рішення: 128501627
№ справи: 400/2120/25
Дата рішення: 30.06.2025
Дата публікації: 02.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.06.2025)
Дата надходження: 05.03.2025
Предмет позову: визнання неправомірним та скасування рішення від 21.02.2025 №143150021601, зобов'язання вчинити певні дії