про закриття провадження у справі
27 червня 2025 рокусправа № 380/8767/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Чапельська Т.В.,
за участю:
представник позивача Саницький А.І.,
представники відповідача Гирик К.С., Дубаневич О.З.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Людмили Лозенко, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - заступника керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Наталії Савіч про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування довідки та висновку, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Людмили Лозенко, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - заступника керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Наталії Савіч, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича та Уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Людмили Лозенко щодо зазначення в п. 3.1 розділу ІІІ, п. 4.1 та 4.4 розділу IV Довідки № 202/25 від 21.03.2025 Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, що «суб'єкт декларування у розділі 2.2 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності (п. 1.1, п. 1.2) чим не дотримав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону.», « суб'єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.», «суб'єкт декларування не зазначив відомостей про отриманий ним від громадянина ОСОБА_2 дохід у вигляді попереднього платежу за продаж житлового будинку в розмірі 100 000 дол. США.», «Своєю чергою, суб'єкт декларування не надав підтвердних документів щодо джерел походження вказаних активів та їх розміру, а надав тільки нотаріально посвідчену заяву члена сім'ї (дружини) від 27.11.2024, що не містить відомостей, які б підтверджували джерело їх походження та розмір. Крім того, на підтвердження зазначених у декларації грошових активів, відомості від члена сім'ї (дружини) суб'єкт декларування не надав. Враховуючи вищевикладене, підтвердити інформацію про джерела походження вказаних грошових активів та їх розмір не вдалося. На запит Національного агентства щодо джерел походження вказаних грошових коштів та їх розмір суб'єкт декларування пояснив, що відомості про активи він зазначив зі слів члена сім'ї (дружини). Своєю чергою, суб'єкт декларування не надав підтвердних документів щодо джерел походження вказаних активів та їх розміру, а надав тільки нотаріально посвідчену заяву члена сім'ї (дружини) від 27.11.2024, що не містить відомостей, які б підтверджували джерело їх походження та розмір. Крім того, на підтвердження зазначених у декларації грошових активів, розміщених на рахунках у банківських установах Республіки Польща, відомості від члена сім'ї (дружини) суб'єкт декларування не надав. Враховуючи вищевикладене, підтвердити інформацію про джерела походження вказаних грошових активів та їх розмір не вдалося.»; «За результатами перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності (пп. 1, 3, 5, 6 розділу 3.1 цієї Довідки) на суму 3 657 000 грн (п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 7, 8-1, 10 ч. 1 ст. 46 Закону.... Таким чином, суб'єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 3 657 000 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації (п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки), що є недостовірними відомостями. Крім того, суб'єкт декларування зазначив неточні відомості (п.п. 1, 1.2, п. 1, пп. 2 розділу 3.1 цієї Довідки). Суб'єкт декларування при поданні декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, га суму 3 657 000 грн, що є ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.», «Відповідно до декларації за попередній звітний період у 2022 році член сім'ї суб'єкта декларування (дружина) набув у власність квартиру за адресою: Лондрес, 35, Фінестрат, у провінції Аліканте, Королівство Іспанія, а також, у2022 та 2023 роках здійснював інвестування на набуття активів у вигляді нерухомого майна на території Польщі (згідно з поясненнями суб'єкта декларування). Згідно з виписками з банківських рахунків не встановлено, що член сім'ї суб'єкта декларування (дружина) набув активи, які розміщені на території Республіки Польща.»; «За результатами повної перевірки декларації щорічної (уточненої) за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 0a8bb76d-58c2-4485-9f87-b206e8d67e21, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації вказав недостовірні відомості (п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки) та неточніві домості (п. 1.1, 1.2 п.1 п.п. 2, 5, 6 розділу 3.1 цієї Довідки), чим недотримав вимогпп. 1, 2, 7, 8-1, 10 ч. 1 ст. 46 Закону.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 3 роділу 3.1 цієї Довідки) відрізняються від достовірних на суму 3 657 000 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Інформація про результати перевірки ознак незаконного збагачення відображена у п.п. 3.4 розділу Цієї Довідки.»;
- визнати протиправним та скасувати п. 3.1 та 3.4 розділу ІІІ, п. 4.1 та 4.4 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.03.2025 № 202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання;
- зобов'язати відповідачів оприлюднити на офіційному вебсайті 2025 Національного агентства з питань запобігання корупції Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.03.2025 № 202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, з врахуванням визнання протиправними та скасування пунктів довідки;
- визнати неправомірними дії уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича та уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - заступника керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Наталії Савіч щодо складання та погодження Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання;
- визнати протиправним та скасувати Обгрунтований висновок складений за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, поданої Петруняком Євгеном Васильовичем, народним депутатом України IX скликання.
Ухвалою від 09.05.2025 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 22.05.2025 суд задовольнив заяву представника Національного агентства з питань запобігання корупції про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник відповідача подав клопотання від 28.05.2025 (вх. № 44156) про закриття провадження у справі.
Заява обґрунтована тим, що за результатами проведення повної перевірки декларації позивача уповноваженою особою Відповідача-1 виявлені ознаки пов'язаного з корупцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону, складено та затверджено Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, який листом від 28.03.2025 № 404- 01/26679-25 надіслано до в.о. Генерального прокурора Олексію Хоменку. Щодо народного депутата України ОСОБА_1 , внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження № 42025000000000295 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. Отже, матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів вищевказаного кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу. Відповідач зазначає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства та посилається на висновки Верховного Суду у постановах від 30.07.2020 у справі 826/3849/16 та від 23.11.2023 у справі № 520/25012/21.
Представник позивача подав заперечення на заяву про закриття провадження у справі від 10.06.2025 (вх. № 47805), у якому зазначає, що відповідач не вжив жодних, передбачених законом, можливих дій для надання матеріалів перевірки, зокрема, не надано доказів про заборони надання таких суду, оскарження дій слідчого щодо заборони надання таких матеріалів позивачу, тощо. Вказане свідчить про намагання відповідача перекласти тягар доказування неправомірності його дій та протиправності складеної ним довідки на позивача та одночасно переклавши тягар доказування правомірності такої довідки на суд, що суперечить завданню адміністративного судочинства.
Також представник позивача зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в численних постановах, спірні правовідносини які виникли у зв'язку із винесенням НАЗК довідки за результатами повної перевірки декларації в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача в підготовчому засіданні щодо закриття провадження у справі заперечив.
Представники відповідача - 1 в підготовчому засіданні підтримали клопотання про закриття провадження у справі.
Відповідач - 2 в підготовче засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач - 3 в підготовче засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач - 4 в підготовче засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
При постановленні ухвали суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України "Про запобігання корупції" № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ). Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Закону № 1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону № 1700-VІІ.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону № 1700-VІІ, частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 (далі - Порядок № 26/21).
За правилами до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
Відповідно до абз. 10 п. 6 розділу VI Порядку № 26/21 після погодження обґрунтованого висновку його затверджує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається органу досудового розслідування або прокурору з урахуванням положень статей 216, 480, 480-1, 482-2 Кримінального процесуального кодексу України.
У межах даної справи позивач оскаржує складену Національним агентством з питань запобігання корупції Довідку (п. 3.1 та 3.4 розділу ІІІ, п. 4.1 та 4.4 розділу IV) від 21.03.2025 № 202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання; Обгрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення від 24.03.2025; а також дії уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції щодо зазначення висновків у п. 3.1 та 3.4 розділу ІІІ, п. 4.1 та 4.4 розділу IV Довідки та щодо складання Обгрунтованого висновку.
При цьому, в п. 4.1 розділу ІV висновки довідки від 21.03.2025 № 202/25 зокрема, вказано, що за результатами повної перевірки декларації щорічної (виправленої) за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 0а8bb76d-58с2-4485-9f87-b206е8d67е21, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації зазначив недостовірні відомості (п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки) та неточні відомості (п.п. 1.1, 1.2 п. 1, пп. 2, 5, 6 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 7, 8-1, 10 ч. 1 ст. 46 Закону. Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки), відрізняються від достовірних на загальну суму 3 657 000 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У діях суб'єкта декларування встановлені ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
Національне агентство з питань запобігання корупції 24.03.2025 склало Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, згідно з яким за результатами повної перевірки декларації щорічної (виправленої) за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 0а8bb76d-58с2-4485-9f87-b206е8d67е21, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, встановлено, що у діях суб'єкта декларування вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України; обґрунтований висновок відповідно до ст. 482-2 Кримінального процесуального кодексу України направити виконувачу обов'язків Генерального прокурора.
Виконувач обов'язків Генерального прокурора листом від 10.04.2025 № 05/4/1-20вих-25 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції, що за результатами розгляду обґрунтованого висновку Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення в діях народного депутата України ОСОБА_1 ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 366-2 КК України. Додаток: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025000000000295, дата реєстрації провадження 09.04.2025.
Отже, на час звернення позивача до адміністративного суду на підставі довідки від 21.03.2025 № 202/25 про результати проведення повної перевірки декларації позивача за 2023 рік, яка містить висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, 09.04.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000295 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
Також, Національне антикорупційне бюро України, листом від 02.05.2025 № 524-043/12809 поінформувало Відповідача-1, що матеріали повної перевірки декларації за 2023 рік відносно ОСОБА_1 долучені до матеріалів кримінального провадження № 4202500000000029 від 09.04.2025, яке рослідують детективи Національного бюро.
Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000295 триває.
Позивач опираючись на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 160/4098/22, який виснував, що довідка НАЗК про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єкта декларування у вигляді виникнення обов'язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк, наголошує, що спірні правовідносини, які виникли у зв'язку із винесенням відповідачем спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і спірна довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішений у порядку адміністративного судочинства.
Так, Верховний Суд у справах № 640/29515/21, 240/24844/21, 160/4098/22 та 520/25012/21 зазначив, що у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей довідка про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єкта декларування у вигляді виникнення обов'язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк. Спірні довідки містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених ст. 51 - 3 Закону № 1700, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням.
Тому, Верховний Суд дійшов висновку, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов'язковий) припис щодо конкретної особи (суб'єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.
Також Верховний Суд дійшов до висновку, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, у постанові від 23.11.2023 в адміністративній справі № 520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження (у порядку адміністративного судочинства) лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частинами 5 і 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тож, оскільки довідка містить висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України та 09.04.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000295, яке на даний час триває, то з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 23.11.2023 по справі № 520/25012/21, суд вважає, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право розгляду справи «компетентним судом», «судом встановленим законом» на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.
Так, зокрема в рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» суд повторив, що як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Згідно з частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до пункт 9 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладене, провадження по справі слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись ст. ст. 9, 44, 238, 248, 256 КАС України, суд -
Клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у адміністративній справі № 380/8767/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Людмили Лозенко, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - заступника керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Наталії Савіч про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування довідки та висновку, зобов'язання вчинити дії - закрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У підготовчому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 30.06.2025.
Суддя Кедик М.В.